Рішення № 79625451, 16.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18188/18

н/п 2/766/93/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі :

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар Стрекозова О.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1, який діє в своїх та в інтересах третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадженняпозовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України, треті особи, які заявляють вимоги на предмет спору: ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він разом із членами сім'ї: сином ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_3 мешкає у будинку № 84 по вул. 2-га Слободка у м.Херсоні. На доволі значній відстані від зазначено будинку на території Придніпровського парку у м. Херсоні знаходиться заклад клуб "Шаде", на відкритій ділянці встановлено звукопідсилюючу апаратуру. Працівники клубу "Шаде" в час з 22:00 год. до 06:00 год. ранку періодично вмикають вказану апаратуру на велику потужність, внаслідок чого порушують режим тиші у нічний час. Позивач неодноразово викликав наряди патрульної поліції та робив письмові заяви з вимогою припинити порушення та прийняти міри до працівників нічного клубу "Шаде", однак службовими особами відповідача - Головного управління Національної поліції в Херсонській області було вчинено систематичну бездіяльність, не було припинено порушення правопорядку, не було встановлено осіб правопорушників, відповіді на звернення не надавалися. Внаслідок бездіяльності співробітників Херсонського ВП ГУ НП в Херсонській області не було відновлено правопорядку, чим порушено комфортні умови проживання позивача та його сім’ї, погіршилося самопочуття та життєвий розпорядок, що на думку позивача призвело до порушення його прав і як наслідок завдання моральної шкоди, яку позивач оцінюю у грошовому вираженні в розмірі 20000,00 грн. та просив відшкодувати за рахунок Державного бюджету на його користь.

Ухвалою від 20.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області 05.10.2018 року надав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у зв'язку з його необгрунтованістю.

Ухвалою від 17.10. 2018 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивачем ОСОБА_1 надано заяву, якою були уточнені заявлені ним вимоги в частині розміру відшкодування моральної шкоди, а саме: відшкодувати завдану моральну шкоду ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 грн., ОСОБА_2 у розмірі 6500,00 грн. та ОСОБА_3 у розмірі 6500,00 грн.

12.11.2018 року від ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2О . та ОСОБА_3 надійшли позовні заяви до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, у яких заявлено самостійні вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_2 у розмірі 6500,00 грн. та ОСОБА_3 у розмірі 6500,00 грн. відповідно. Обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги за своїм змістом аналогічні обставинам, що викладені ОСОБА_1 у наданому ним до суду 17.09.2018 року позові.

Ухвалою від 04.12.2018 року зазначені заяви були прийняті та залучено ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору.

Позивач ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд заявлені вимоги задовольнити, стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету 7000,00 грн. та 6500,00 на користь ОСОБА_2, з підстав, зазначених у наданому до суду позові.

ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені нею вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у наданому позові.

У судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , надавши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у відзиві.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників, встановивши обставини справи та дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 ЗУ "Про національну поліцію" встановлено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1176 ЦК України врегульвано питання щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

Згідно ч 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно ст. 23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 4 від 31.03.1995 року роз"яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що 02.08.2018 року та 15.09.2018 року ОСОБА_1 звертався до Дніпровського ВП ГУНП в Херсоній області із заявами стосовно прийняття мір до співробітників розважального закладу "Шаде". Заяви мотивовані тим, що у нічний час, співробітниками ночного клубу "Шаде"здійснюючи розважальні заходи, використовуючи при цьому музичну апаратуру порушується режим тиші, перевищується допустимий рівень шуму.

Дніпровським ВП ГУНП в Херсоній області на зазначені звернення ОСОБА_1 надані повідомлення від 25.09.2018 року № 2561/36-1 та від 11.08.2018 року № 2229/36-1 (а.с.с15-16) зі змісту яких вбачається що заяви позивача ОСОБА_1 були зареєстровані до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 02.08.2018 року за № 14149 та 16.09.2018 року за № 17328 відповідно. За результатами проведеної перевірки встановлено про відсутність ознак кримінального правопорушення, з адміністрацією кафе "Шаде" проведено профілактичні бесіди щодо недопущення протиправних дій та дотримання правил тиші у нічний час. Зазначені повідомлення містять розяснення про право оскарження прийнятих рішень.

Отже, доводи позивача та третіх осбі щодо бездіяльність працівників національної поліціїї, ігнарування звернень ОСОБА_1 до Дніпровського ВП ГУНП в Херсоній області та неотримання відповіді на них не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а саме, вона може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дії, рішення або бездіяльність посадових осіб вважається правомірними, поки не встановлено протилежного у визначеному чинним законодавством порядку.

Дії, рішення чи бездіяльність органів державної влади можуть бути оскаржені та визнані неправомірними в судовому порядку.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв"язок між винними діями та наслідками, що настали.

Позивач та треті особи, звертаючись до суду, не надали суду належних доказів на підтвердження наявності неправомірних дій з боку Головного управління Національної поліції в Херсонській області, які б завдали їм моральної шкоди.

Матеріали цивільної справи не містять судового рішення, яким би дії Головного управління національної поліції в Херсонській області були визнані неправомірними, внаслідок чого б наступала цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам та враховуючи те, що позивачем та третіми особами не надано доказів на підтвердження того, що моральна шкода завдана їм саме Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 23, 1173, 1176, керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (73002, м.Херсон, вул.2-га Слободка, буд.84) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73000, м.Херсон, вул. Лютеранська, 4), Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6), треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 (73002, м. Херсон, вул. 2-га Слободка, буд.84), ОСОБА_3 (73002, м. Херсон, вул. 2-га Слободка, буд.84), про відшкодування моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ю.М.Єпішин