Постанова № 79625090, 05.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/299/19Головуючий у 1-й інстанції Яценко Г.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Сіренко Ю.В., Пономаренко В.В.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ОСОБА_3,

відповідач - держава Україна (Державна казначейська служба України),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 15.05.2018 про відкриття провадження (суддя в суді першої інстанції Яценко Г.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до держави України (Державної казначейської служби України) про відшкодування шкоди, :

в с т а н о в и в :

20.03.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів, яким, посилаючись на положення ч.ч.1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, просив стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 241120,00 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14.03.2016 Катеринопільським районним судом Черкаської області був ухвалений вирок, яким ОСОБА_3 було визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину. При цьому протягом тривалого часу існували судові рішення, які констатували вину позивача у вчиненні злочину, що завдало йому моральної шкоди.

Справа перебувала на розгляді в наступних судах Черкаської області: Тальнівський районний суд, Катеринопільський районний суд, Ватутінський міський суд та Лисянський районний суд. З одного суду до іншого справу передавали на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України у зв'язку з неможливістю утворити склад суду для її розгляду.

Оскарженою ухвалою суду першої інстанції постановлено відкрити провадження у даній справі, прийнявши її до провадження судді Яценко Г.М.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав через відділення поштового зв'язку 03.01.2019 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом правил підсудності, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для розгляду за встановленою підсудністю. Зазначає, що ухвалу постановлено перед проведенням авторозподілу справи між суддями в Лисянському районному суді. У резолютивній частині ухвали вказано про прийняття справи до провадження судді, а не про відкриття провадження. Суд не врахував, що Ватутінський міський суд протиправно передав справу на розгляд Лисянському районному суду, адже найближчим територіально судом у даному випадку є Звенигородський районний суд.

Відзив на дану апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Предметом позову у справі є вимоги про стягнення з держави Україна на користь позивача коштів у відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних дій судів.

Позивач ставить під сумнів правильність розгляду даної справи Лисянським районним судом Черкаської області, оскільки вважає, що має місце порушення правил територіальної підсудності.

Позов було подано до Тальнівського районного суду Черкаської області за місцем проживання позивача у справі, оскільки за вимогами ч.4 ст.28 ЦПК України позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, зокрема, суду, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Також згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи. Частиною 4 статті 31 ЦПК України встановлено, що передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У зв'язку із задоволеннями самовідводів суддів у Тальнівському районному суді та неможливістю утворити склад суду для розгляду цієї справи її було передано на розгляд до Катеринопільського районного суду. Потім, з цих же підстав (неможливість утворити склад суду) - до Ватутінського міського суду та, остаточно, до Лисянського районного суду Черкаської області.

Правомірність передачі із вказаних підстав даної справи між судами скаржник не оспорює.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що Лисянський районний суд діяв правомірно, приймаючи до розгляду дану справу, яку йому було передано з Ватутінського міського суду, адже згідно ст. 32 ЦПК України спори про підсудність між судами не допускаються, а справа, яка надійшла за підсудністю з іншого суду, має прийматися до розгляду тим судом, якому вона була надіслана.

Апеляційний суд відхиляє апеляційні доводи про те, що оскаржену ухвалу постановлено перед проведенням авторозподілу справи між суддями, адже ухвалу датовано 15.05.2018, а автоматизований розподіл справи між суддями Лисянського районного суду проведено 11.05.2018, що підтверджується відповідним протоколом, наявним у матеріалах справи. Помилкове зазначення в оскарженій ухвалі іншої дати проведення авторозподілу не свідчить про неможливість розгляду цієї справи Лисянським районним судом, а може бути підставою для вирішення питання про виправлення допущеної в ухвалі описки.

Також вказівка у резолютивній частині оскарженої ухвали про прийняття справи до провадження судді, а не про відкриття провадження, не свідчить про порушення судом норм процесуального законодавства, адже прийняття справи, яка надійшла з іншого суду за підсудністю, до провадження судом, якому така справа надіслана, прямо передбачено ч.2 ст.32 ЦПК України.

Послання скаржника на неправомірні дії судді щодо прийняття вказаної цивільної справи до свого провадження з порушеннями правил підступності є неспроможними і з тих підстав, що справа не відноситься до категорії тих, які мають бути відкриті за правилами виключної підсудності.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 15.05.2018 про відкриття провадження у цій справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 442 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 15.05.2018 про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до держави України (Державної казначейської служби України) про відшкодування шкоди - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 05.02.2019 року.

Суддя-доповідач

Судді