Постанова № 79623746, 05.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/300/19Головуючий у 1-й інстанції Яценко Г.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Сіренко Ю.В., Пономаренко В.В.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ОСОБА_3,

відповідач - держава Україна (Державна казначейська служба України),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11.07.2018 (суддя в суді першої інстанції Яценко Г.М.) про залишення без розгляду позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до держави України (Державної казначейської служби України) про відшкодування шкоди, :

в с т а н о в и в :

20.03.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів, яким, посилаючись на положення ч.ч.1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, просив стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 241120,00 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14.03.2016 Катеринопільським районним судом Черкаської області був ухвалений вирок, яким ОСОБА_3 було визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину. При цьому протягом тривалого часу існували судові рішення, які констатували вину позивача у вчиненні злочину, що завдало йому моральної шкоди.

Оскарженою ухвалою суду першої інстанції позовну заяву вирішено залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача на підставі положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав через відділення поштового зв'язку 03.01.2019 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду для продовження розгляду. Зазначає, що про розгляд справи він обізнаний належним чином не був, так як в установленому порядку повістки не одержував.

Відзиву на дану апеляційну скаргу від сторін до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

У даній справі повістки, які направлялися позивачу, про виклик у судові засідання 05.06.2018 та 26.06.2018 ним одержані не були, що підтверджується поштовими конвертами з поміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.8-9, 13-14 т.2), повістка про виклик у судове засідання на 11.07.2018, яка вручена позивачу 10.07.2018 (а.с.20 т.2), була відправлена на адресу суду 11.07.2018, що вбачається з відповідного штемпеля пошти, отже на момент постановлення оскарженої ухвали (11.07.2018) суд не міг знати про факт повідомлення позивача про розгляд справи.

Також суд першої інстанції робив оголошення про виклик позивача у судове засідання на 11.07.2018, розміщене в мережі «Інтернет», однак відповідно до положень ч.1 ст.128 ЦПК України учасник судового розгляду викликається через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України лише у разі, якщо зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасника справи невідоме, що в цій справі було неприпустимим, адже позивач повідомив суду свою адресу у позовній заяві.

За наведених обставин не можна вести мову про належне повідомлення позивача про судовий розгляд, зокрема, про останнє судове засідання, призначене на 11.07.2018, що могло б стати підставою для залишення позову без розгляду у зв'язку з потворною неявкою позивача.

Апеляційний суд приймає до уваги, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Таким чином, залишення судом першої інстанції позову без розгляду за відсутності доказів належного повідомлення позивача чи його представника про останнє судове засідання в якому винесена оскаржувана ухвала, є порушенням вимог процесуального законодавства.

Отже постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду з підстав, що визнані апеляційним судом такими, що не відповідають вимогам процесуального закону та суперечать доказам, наявним у справі, є порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до положень п.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

Отже ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11.07.2018 про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі слід скасувати у зв'язку з порушення норм процесуального права (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України), а матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11.07.2018 про залишення без розгляду позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до держави України (Державної казначейської служби України) про відшкодування шкоди - скасувати.

Матеріали даної цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 05.02.2019 року.

Суддя-доповідач

Судді