Рішення № 79623207, 05.02.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 491/1033/15-ц

Провадження №2/523/484/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді – Бузовського В.В.,

при секретарі – Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі, в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача суму заборгованості по відсоткам за договором кредиту в розмірі 10 567,47 грн. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем було укладено договір № б/н про надання встановленого кредитного ліміту на платіжну картку відповідно до якого, він отримав споживчий кредит. З часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконував грошове зобов’язання в наслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просить стягнути з відповідача відсотки за договором кредиту та судові витрати.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 148).

Від відповідачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов, в якому просила в задоволенні позову відмовити та застосувати строк позовної давності (а.с.116).

Суд ухвалює рішення за відсутності учасників справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, 09.12.2007., уклали договір про надання встановленого кредитного ліміту на платіжну картку відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав споживчий кредит в сумі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості. Строк дії договору встановлено строком на один рік із продовженням дії картки, при відсутності попередження сторін про його припинення, на той самий строк. З часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконував грошове зобов’язання в наслідок чого виникла заборгованість. За розрахунком позивача, станом на період з 26.07.2012р. по 26.07.2015р., сума боргу по відсоткам за користування кредитом складає 10 567,47 грн.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж за кредитним договором відповідачка здійснила 16.07.2009 року та наступна проплата мала відбутись 30.07.2009 року, яку відповідачка не здійснила (а.с.6). Строк дії картки до 30.09.2009 року який продовжено не було, будь яких операцій з 01.10.2009 року відповідачка не вчиняла.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтнресу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 грудня 2016 року №712/918/14-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вказує на те, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо).

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином прострочена заборгованість по картці у відповідачки виникла 01 жовтня 2009 року, отже строк позовної давності щодо звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості закінчився 01 жовтня 2012 року.

Позивач звернувся до суду 04.08.2015 року та заяву про поновлення строку на звернення до суду не подавав. Разом з тим відповідачка подала заяву про застосування строків позовної давності.

Крім того, суд також не приймає до уваги п.1.1.7.31 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг (далі - Витяг), оскільки зміна строку позовної давності погоджується між кредитором і позичальником та укладається в письмовій формі, яка підписується сторонами договору. Витяг відповідачем не підписаний, а отже, суд приходить до висновку, що сторони не погодили зміну строку позовної давності у відповідності до вимог закону.

Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з правовим висновком Верховного суду України у справі № 6-2320цс16.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі ст. ст. 256, 257, 263, 266, 267 ЦК України, умов кредитного договору, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 263-265, 353, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (яка зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2019 року.

Суддя: