Рішення № 79622433, 05.02.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/939/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого – судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Івасюти А.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третіх осіб – ОСОБА_5, Брюховицької селищної ради, публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, скасування запису в Поземельній книзі, витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2017 року акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третьої особи – ОСОБА_5, в якому просило суд постановити рішення, яким:

- визнати недійсним договір купівлі – продажу предмета іпотеки, зареєстрований у реєстрі за №1174 від 15 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15 квітня 2016 року 17:20:17;

- скасувати запис в Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

- витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716 плошею 0,0773 га, що розташована за адресою: смт. Брюховичі, вул. Ак. Бурдека,15 та перетинається із смугою відведення Залізниці.

В обґрунтування своїх вимог зазначало про те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2010 року у справі № 2-213/2010 задоволено позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Мінітрансзв’язку (Мінінфраструктури), ДТГО «Львівська залізниця» (правонаступником якого на час подання цієї позовної заяви є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі – Залізниця) до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_5, визнано незаконним та скасовано рішення Брюховицької селищної ради від 02.06.1993 № 150, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку.

Приймаючи вказане рішення суд взяв до уваги наступні встановлені обставини справи.

Внаслідок перевірки Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою щодо дотримання вимог земельного законодавства в ДТГО «Львівська залізниця» виявлено, що згідно з матеріалів інвентаризації № 197-Л (1962р.) в смт. Брюховичі по правій стороні перегону Рясне ІІ – Дубляни Львівські 9 км 8 пк визначено смугу відчуження Львівської залізниці у розмірі 40 м від крайньої рейки.

27 вересня 2008 року при обстеженні земельної ділянки працівниками Залізниці встановлено, що така, розташована в смт. Брюховичі по вул. Бурденка, 15 (по правій стороні перегону Рясне ІІ – Дубляни Львівські), на відстані 30 м від крайньої рейки, невідомими особами здійснюється будівництво капітальних споруд та облаштовується дорога на відстані 7 м від крайньої рейки.

Також, зазначеним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка, яка належить Залізниці на праві постійного користування та повністю входить у смугу відведення, була незаконно передана у власність ОСОБА_5, на яку останній оформив державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 483980 від 10.10.2007.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Брюховицької селищної ради від 28.05.2008 № 185 було надано дозвіл ОСОБА_5 на забудову даної земельної ділянки незаконно, оскільки таке прийнято без припинення права Залізниці на користування даною земельною ділянкою.

Крім цього, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21.05.2014 у справі № 466/9467/13-ц задоволено позовну заяву ДТГО «Львівська залізниця» до ОСОБА_5, зобов’язано відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в межах Брюховицької селищної ради в межах 9 км ПК 8 перегону Рясне 2 – Дубляни - Львівські та демонтувати незаконно споруджений будинок, який розміщений на цій земельній ділянці.

Однак, всупереч даному рішенню суду ОСОБА_5 надалі незаконно експлуатував земельну ділянку Залізниці, на ній зведено житловий будинок, чим порушено її право на користування належною їй земельною ділянкою за її цільовим призначенням, а саме для забезпечення функціонування залізничного транспорту, про що комісією за участі представників Кам'янка-Бузької дистанції колії та Брюховицької селищної ради складено відповідний Акт від 05.11.2013.

ОСОБА_6 Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ від 05.11.2014 було відкрито виконавче провадження, зобов’язано ОСОБА_5 у строк до 12.11.2014 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

У строк визначений зазначеною вище постановою та ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла на момент набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21.05.2014 у справі № 466/9467/13-ц, це рішення виконане не було.

За попередньою інформацією, зазначена вище спірна земельна ділянка передана у власність третіх осіб, зрізано насадження, демонтовано споруджений будинок ОСОБА_5, ведуться роботи зі спорудження нового будинку.

Для встановлення зазначених вище фактів було проведено обстеження земельної ділянки Залізниці, під час проведення якого від 18.07.2016 комісією у складі головного інженера, інженера землевпорядника виробничого підрозділу «Кам’янка-Бузька дистанція колії» та начальника сектору майнових та земельних ресурсів виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», виявлено, що в межах Брюховицької селищної ради на км 8 + 680 м – км 8 +702 м перегону Рудно – Підбірці за ходом кілометрів з правої сторони від осі колії на відстані від 30 м до 55 м знаходяться котлован від демонтованого фундаменту, демонтовані бетонні фундаментні блоки та сипучі будівельні матеріали, про що складено відповідний акт.

Смуга відведення залізниці згідно плану смуги відведення лінії Рудно-Підбірці від 1962 року на вказаному вище відрізку становить 40 м.

З інформації, отриманої з офіційного вебресурсу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру про право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: смт. Брюховичі, вул. Ак. Бурденка, 15, за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, то така належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі державної реєстрації права від 15.04.2016, номер запису про право 14189160, здійсненої приватним нотаріусом ОСОБА_4

Відповідно до інформаційної довідки з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 79592607 підставою внесення запису про право є рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15.04.2016 17:20:17.

Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені у відповідності до статті 38 Закону України «Про іпотеку», серія та номер: 1174 виданий 15.04.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Із наявної у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що ОСОБА_3 придбала, приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_4 зареєструвала право власності на земельну ділянку, а Відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, вніс запис в Поземельну книгу щодо земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716 в порушення закону та в порушення права Залізниці на користування частиною смуги відведення з огляду на наступне.

Слід зазначити, що у розумінні ст. 125 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Однак, право Залізниці на спірну земельну ділянку, виникло задовго до виникнення такого права в ОСОБА_3 чи інших осіб, відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України 2003 року безпосередньо на підставі актів цивільного та земельного законодавства.

План смуги відведення лінії Рудно–Підбірці Львівскої залізниці від км 11 + 106 м до км 20 + 534 м від 1962 року розроблений проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році, який є проектно-технічною документацією, та у розумінні ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» є містобудівною документацією, що є основою при наданні у власність земель, встановлює розміри спірної земельної ділянки, віднесеної до земель залізничного транспорту, містить необхідну інформацію щодо виникнення в залізниці права користування земельною ділянкою.

Із врахуванням діючих у період складання Плану смуги відведення норм Земельного кодексу УРСР від 25.10.1922, Загальних основ землекористування та землеустрою», затверджених ОСОБА_6 ЦВК СРСР від 1928, усі землі, які знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів (в тому числі Народного Комісаріату СРСР шляхів сполучення), рахуються закріпленими за ними та, за відсутності їх згоди, можуть бути вилучені лише у спеціальному порядку.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, серія та номер: 1174 виданий 15.04.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за яким ОСОБА_3 купила, земельну ділянку площею 0,0773 га підлягає визнанню недійсним, так як у третіх осіб не виникло право власності на зазначену земельну ділянку, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2010 у справі № 2-213/2010 встановлено належність права користування на земельну ділянку за вказаною адресою Залізниці. Таким чином жодна третя особа не будучи належним власником земельної ділянки не мала правових підстав розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Відповідач при оформленні правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку, в порушення вимог ст. 198 Земельного Кодексу України, не погоджувала межі земельної ділянки із Залізницею.

На даний час у власності ОСОБА_7 перебуває земельна ділянка площею 0,0773 га, придбана за договором купівлі-продажу предмета іпотеки серія та номер: 1174 виданого 15.04.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладеного з невстановленою особою (особами) на яку зареєстровано право власності.

Земельна ділянка за вказаною адресою: смт. Брюховичі, вул. Ак. Бурденка, 15, площею 0,0773 га повністю накладається (перетинається) з земельною ділянкою смуги відведення залізниці, що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2010 у справі № 2-213/2010.

Враховуючи вищенаведене, звернення залізниці з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення у державну власність землі, яка вибула з її власності незаконно і шляхом вчинення відповідачами неправомірних дій. Аналогічну позицію у своєму рішенні виклав Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, в якому категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Вважає законним право користування Залізницею землями в межах смуги відведення, згідно Плану смуги відведення лінії Рудно–Підбірці Львівскої залізниці від км 11 + 106 м до км 20 + 534 м від 1962 року, а від так таким, що порушене укладеним договором купівлі-продажу предмета іпотеки, серія та номер: 1174 виданим 15.04.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, разом із в подальшому прийнятим рішенням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15.04.2016 17:20:17, і, відповідно, реєстрацією земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716 у Державному земельному кадастрі.

У процесі розгляду справи до участі в справі в якості третіх осіб було залучено Брюховицьку селищну раду та публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк».

У судовому засіданні представники АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 та ОСОБА_8 позов підтримали, покликаючись на обставини викладені в ньому та долученому до справи письмовому поясненні.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, покликаючись на доводи, які викладені в долучених до справи письмових запереченнях.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився жодного разу, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.

Представник ПАТ «ВіЕс Банк» в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, та в листопаді 2017 року подав до суду письмове заперечення, в якому вважає позовній вимоги безпідставними та в їх задоволенні просить відмовити.

Представники Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Брюховицької селищної ради в судові засідання жодного разу не з’явились, хоч про час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку.

Третя особа ОСОБА_5 в судові засідання жодного разу не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.

Заслухавши пояснення представників АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 та ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням № 185 Брюховицької селищної ради від 28 травня 2008 року ОСОБА_5 надано дозвіл на проектування та будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Бурденка 15 в смт. Брюховичі. Будівництво індивідуального житлового будинку передбачене на земельній ділянці розміром 0,0773 га, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку серії ЯД №483980 від 10 жовтня 2007 року.

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходилася цивільна справа №2-213/2010 за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, ДТГО «Львівська залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_5, третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороню земель у Львівській області про скасування рішення Брюховицької селищної ради №185 від 28 травня 2008 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, демонтаж незаконно збудованого фундаменту житлового будинку.

Рішенням від 10 лютого 2010 року позов по вищевказаній справі було задоволено та:

- скасовано рішення Брюховицької селищної ради №185 від 28 травня 2008 року про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на проектування та будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Бурденка,15 в смт. Брюховичі;

- визнати недійсним Державний акт серії ЯД №483980 про право власності на земельну ділянку площею 0,0773 га, що розташована в смт. Брюховичі по вул. Бурденка,15, виданий ОСОБА_5 10 жовтня 2007 року.

Додатковим рішенням від 08 серпня 2011 року по справі №2-213/2010 постановлено демонтувати фундамент під житловий будинок, що розташований в смт. Брюховичі, вул. Бурденка,15.

Рішення від 10 лютого 2010 року та додаткове рішення від 08 серпня 2011 року не оскаржувалися учасниками процесу та набрали законної сили.

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №466/9467/13-ц за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_5, третьої особи - Брюховицької селищної ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням від 21 травня 2014 року позов Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» було задоволено та вирішено, зокрема, зобов’язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні ДТГО «Львівська залізниця» згідно з «Плану смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці», розробленого дорожньо проектною конторою південно-Західної заліниці 1962 році», а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в межах Брюховицької селищної ради в межах 9 км ПК 8 перегону Рясне 2- Дубляни-Львівські та демонтувати незаконно споруджений будинок, який розміщений на цій земельній ділянці.

Рішення від 21 травня 2014 року у справі №466/9467/13-ц не оскаржувалося учасниками процесу та набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26 серпня 2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір №KF 51700, відповідно до умов якого банком надано позичальнику грошові кошти в розмірі 67 600 дол. США.

З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір від 26 серпня 2008 року за реєстровим №1534, відповідно до умов якого в заставу банку передано земельну ділянку площею 0,0773 га, що розташована за адресою: смт. Брюховичі, вул. Бурденка, 15, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:001:1716.

15 квітня 2016 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі – продажу предмета іпотеки. Згідно з умов договору ПАТ «ВіЕс Банк» продало ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0773 га, за кадастровим номером 4610166300:08:001:1716, яка розташована за адресою: смт. Брюховичі, вул. Бурденка,15, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

З акту обстеження земельної ділянки від 18 липня 2016 року вбачається, що 18 липня 2016 року було проведено обстеження земельної ділянки Залізниці, під час проведення якого комісією у складі головного інженера, інженера землевпорядника виробничого підрозділу «Кам’янка-Бузька дистанція колії» та начальника сектору майнових та земельних ресурсів виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», виявлено, що в межах Брюховицької селищної ради на км 8 + 680 м – км 8 +702 м перегону Рудно – Підбірці за ходом кілометрів з правої сторони від осі колії на відстані від 30 м до 55 м знаходяться котлован від демонтованого фундаменту, демонтовані бетонні фундаментні блоки та сипучі будівельні матеріали (а.с.19).

Смуга відведення залізниці згідно плану смуги відведення лінії Рудно-Підбірці від 1962 року на вказаному вище відрізку становить 40 м.

Стаття 68 Земельного кодексу України 2001 року, ст. 11 Закону України «Про транспорт» та ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачають, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення під залізничним полотном та його облаштуваннями, станціями з усіма будівлями і спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об’єктів залізничного транспорту.

За ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям в т.ч. залізничного господарства для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту.

Відповідно до ч.1 ст. 84 Земельного Кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Пунктом 6 частини 4 статті 84 Земельного Кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до Положення «Про землі надані транспорту», затвердженим постановою ОСОБА_6 народних комісарів СРСР № 50 від 07.02.1933 (далі – Положення про землі надані транспорту 1933 року), землями, наданими транспорту, визнавались перелічені в ст. 4-8 цього Положення землі. Відповідно до пункту 4 цього Положення до залізничних транспортних земель відносились землі, зайняті залізничними шляхами та іншими об’єктами залізничної інфраструктури.

Положення про землі надані транспорту 1933 року діяло до 1981 року на землях залізничного транспорту УРСР на підставі Закону СРСР від 01.11.1939 «Про включення Західної України у склад СРСР із возз’єднанням її із УРСР» (Положення про землі надані транспорту 1933 року втратило чинність згідно з пунктом 2 постанови ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 08.01.1981 № 24 «Про затвердження положення про землі транспорту»).

Відповідно до норм законодавства, яке існувало при облаштуванні залізничного полотна та смуги відведення («Инструкция о нормах и порядке отвода земель для железных дорог и использовании полосы отвода» затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 01.11.1955; «Положение о землях предоставленных транспорту» затв.постановою СНК СССР 07.02.1933; інші нормативні акти та будівельні норми) вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54,55 Общих начал землепользования и землеустройства (ОСОБА_6 ЦИК СССР 15.12.1928).

План смуги відведення лінії Рудно–Підбірці Львівскої залізниці від км 11 + 106 м до км 20 + 534 м від 1962 року розроблений проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році, який є проектно-технічною документацією, та у розумінні ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» є містобудівною документацією, що є основою при наданні у власність земель, встановлює розміри спірної земельної ділянки, віднесеної до земель залізничного транспорту, містить необхідну інформацію щодо виникнення в залізниці права користування земельною ділянкою.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Із врахуванням діючих у період складання Плану смуги відведення норм Земельного кодексу УРСР від 25.10.1922, Загальних основ землекористування та землеустрою», затверджених ОСОБА_6 ЦВК СРСР від 1928, усі землі, які знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів (в тому числі Народного Комісаріату СРСР шляхів сполучення), рахуються закріпленими за ними та, за відсутності їх згоди, можуть бути вилучені лише у спеціальному порядку.

На підтвердження права постійного користування землями смуги відведення лінії Рудно - Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах Львова від 4 км +850м до 11+106 км, позивач надав План смуги відводу цієї лінії від 1962 році, розроблений проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці (а. с. 27-29).

У матеріалах справи відсутні дані, які б давали підстави зробити висновок про неналежність та недопустимість вказаного Плану як доказу у справі.

Згідно з статуту позивача, майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Земельні ділянки відводилися залізниці в користування на підставі ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 27 січня 1962 року № 83, Інструкції про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затвердженою Міністерством шляхів сполучення СРСР від 30 січня 1963 року, та норм відведення земель для залізниці 468-74, затверджених постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року № 247.

Згідно з пунктом г частини 3 статті 152 Земельного Кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом статей 152, 155 Земельного Кодексу України визнання недійсним акта державного органу тягне за собою визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Залізниця посилалася на те, що при складанні правовстановлюючих документів, встановлено, що на частині смуги відведення виявлено перетин (накладення) земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, яка площею 0,0773 га накладається на смугу відведення.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, серія та номер: 1174 виданий 15.04.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за яким ОСОБА_3 купила, земельну ділянку площею 0,0773 га підлягає визнанню недійсним, так як у третіх осіб не виникло право власності на зазначену земельну ділянку, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2010 у справі № 2-213/2010 встановлено належність права користування на земельну ділянку за вказаною адресою Залізниці. Таким чином жодна третя особа не будучи належним власником земельної ділянки не мала правових підстав розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. А як передбачено ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Порядок ведення Державного земельного кадастру (.

Відомості про землі, їх власників та користувачів вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до підпунктів 1-16 п. 24 Порядку, ведення якого згідно п.4 Порядку здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 60-61 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Оскільки оспорювана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5 незаконно, вона не могла бути предметом застави. Таким чином, вищезгадана земельна ділянка незаконно реалізована ПАТ «ВіЕс Банк» та не може належати ОСОБА_3

Згідно п.3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82,141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 21, 321, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 67,68,84,152,155Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.. ст. 388,396 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі – продажу предмета іпотеки, зареєстрований у реєстрі за №1174 від 15 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15 квітня 2016 року 17:20:17.

Скасувати запис в Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716 плошею 0,0773 га, що розташована за адресою: смт. Брюховичі, вул. Ак. Бурдека,15 та перетинається із смугою відведення Залізниці.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в користь акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» сплачений судовий збір у розмірі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники процесу:

Позивач: акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гоголя,1, ЄДРПОУ ВП:40081195;

відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

відповідач: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рубчака,5;

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Чорновола,4;

третя особа: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

третя особа: Брюховицька селищна рада, що знаходиться за адресою: смт. Брюховичі, вул. Ясна,1;

третя особа - публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грабовського,11, ЄДРПОУ 19358632.

Повний текст рішення виготовлений 05 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_9