Ухвала суду № 79622188, 04.02.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/685/17

пр.№ 2-а/464/26/19

У Х В А Л А

04 лютого 2019 року

Сихівський районний суду м. Львова

в складі: головуючої- судді ОСОБА_1

секретар судового засідання Кравс С.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу з позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищезазначена адміністративна справа.

04.02.2019р. від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючої судді Бойко О.М. В обгрунтування заяви покликається на те, що остання є упередженою, необ»єктивною, допускає вислови та поведінку, що дають підстави стверджувати, що вона надає переваги відповідачу. Про зазначене свідчить той факт, що позивачу було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про витребування документів, крім того, цим же суддею у 2016р. розглядався спір між тими ж сторонами, провадження у якій було закрито, однак, у процес було залучено третю особу ОСОБА_5 Вважає, що відвід судді Бойко О.М. є єдиним засобом забезпечення їй доступу до правосуддя, оскільки суддя не викликає довіри прийняття неупередженого рішення.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «ОСОБА_3 проти Швейцарії»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Враховуючи вищевикладене, а також доводи представника позивача, викладені в заяві про відвід, суд приходить до переконання, що такі не містять достовірних даних, які б свідчили про наявність сумніву в об'єктивності чи неупередженості головуючої судді Бойко О.М. Відмова у задоволенні клопотання прийнята судом ухвалою, яка є вмотивованою, а розгляд суддею справи у 2016р. жодним чином не впливає на вирішення даного спору.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючій судді Бойко О.М.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість заявленого відводу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст.36, 40, 41 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

визнати необгрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_2 відвід головуючому судді Бойко О.М.

Зупинити провадження у справі № 464/685/17 за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, до вирішення питання про відвід.

Передати справу для визначення судді для вирішення питання про відвід згідно з вимогами ч. 1 ст. 31, ч. 4 ст. 40 КАС України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуюча