Вирок № 79620483, 05.02.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1779/18

Провадж. № 1-кп/639/114/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Макарова О.Г.,

захисника - адвоката Ярмака С.В.,

перекладачів - Норманія А.Г., Давришяна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12017220500001691 від 17 серпня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Абувян Республіки Вірменія, вірменина, громадянина Республіки Вірменія, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 25.04.2018 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі, без місця реєстрації на території України, тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_4, 16 серпня 2017 року, близько 12 год., перебував у приміщенні приймальної депутатів Харківської обласної ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яке розташоване на другому поверсі офісного будинку № 47/49 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові.

В цей час ОСОБА_4 помітив необачно залишеними відкритими вхідні двері до одного зі службових кабінетів, зайшов у приміщення кабінету, де помітив на робочому столі ноутбук «Lenovo IdeaPad V570», належний раніше йому незнайомій ОСОБА_8 і в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, усвідомлюючи протиправність свого діяння, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає і не зможе завадити довести злочинний умисел до кінця, перебуваючи у приміщенні службового кабінету, таємно заволодів ноутбуком «Lenovo IdeaPad V570», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8263 від 30.03.2018р. - 4000 гривень, після чого, звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 4000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив суду про обставини вчинення злочину, як зазначено вище у вироку, вказав, що до вказаних обставин, які встановлені в ході досудового слідства йому добавити нічого, у скоєному щиро кається, просить суд не призначати йому суворе покарання. Вказаний злочин скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може працевлаштуватися. Вкрадений ноутбук, він того ж дня продав на «Радіоринку» в м. Харкові за 1000 гривень, які витратив на власні потреби. На початку судового слідства свою провину не визнавав оскільки злякався відповідальності за вчинений злочин. В подальшому усвідомив скоєне ним та щиро кається. Судові витрати визнає повністю.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, до обвинуваченого будь - яких претензій не має, при призначенні обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Зазначені вище обставини, встановлені в судовому засіданні, ніким з учасників процесу не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням письмових доказів в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого та щодо подальшої долі речових доказів і судових витрат. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні всіх доказів по справі. Сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних вище обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведеною та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_4 із середньою освітою, є громадянином Республіки Вірменія, одружений, офіційно не працевлаштований, не має місця реєстрації в Україні, має тимчасове місце проживання в м. Харкові, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за вчинення корисних злочинів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, на час розгляду справи відбуває покарання в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» за попереднім вироком суду.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, та його активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, обставини, які пом'якшують його покарання, дані, що характеризують його особу, заяву потерпілої про призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, із призначенням остаточного покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, оскільки зазначений вище злочин вчинений ним до винесення попереднього вироку, шляхом повного зарахування невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.04.2018р., до знову призначеного покарання.

В ході досудового та судового слідства запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2019р. обвинувачений ОСОБА_4 тимчасово залишений в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на час судового розгляду даного кримінального провадження.

За таких обставин суд до набрання вироком законної сили вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Судові витрати, вартість проведення товарознавчої експертизи, яка виконана судовим експертом ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за рахунок Державного бюджету України та дактилоскопічної експертизи проведеної експертами ХНДЕКЦ, суд на підставі ст.124 КПК України покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом повного зарахування до знову призначеного покарання, невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.04.2018р., у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 22.01.2019р., а саме з моменту його тимчасового залишення в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на час проведення судового слідства по кримінальному провадженню, згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2019р.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України з 06.02.2018 року, дня поміщення ОСОБА_4 до ДУ «Харківській слідчий ізолятор» для відбуття покарання за попереднім вироком суду, по день набрання цим вироком законної сили, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 572 гривні 00 коп., в якості судових витрат за проведення товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 1716 гривень 00 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи ХНІЕКЦ, які перерахувати на р/р 31419544020005, УДКСУ в Слобідському районі м.Харкова, М ФО 899998, код доходів 24060300, код банку 37999680.

Речові докази по кримінальному провадженню: СД-Р диск із відеозаписом; паперовий пакет із 12 відрізками липкої стрічки з відбитками пальців рук, дактілокарту, зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_4, який утримується під вартою, в той же час з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Федюшин