Ухвала суду № 79620123, 18.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/911/19

УХВАЛА

18 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Михайліченка Є.

слідчого – Ярмольчука Ю.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, діючи повторно з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб – «бупренорфін», який 23.08.2018, близько 19 год. 20 хв., перебуваючи на перехресті вулиць Поповича – ОСОБА_4 в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_5 за 600 гривень у блістері у формі трьох пігулок білого кольору, які відповідно до висновку експерта №2.1-885/18 від 18.09.2018 є наркотичним засобом «бупренорфін» масою 0,0059 г, обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, діючи повторно з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах в невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб –«бупренорфін», який 29.10.2018, близько 16 год. 20 хв., перебуваючи по вул. Замкова в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_5 за 600 гривень у двох блістерах у формі чотирьох пігулок білого кольору, які відповідно до висновку експерта №2.1-1050/18 від 21.11.2018 є наркотичним засобом «бупренорфін» масою 0,0076 г, обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов’язані з незаконним обігом наркотиків.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов’язані з незаконним обігом наркотиків.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 продовжить свою злочинну діяльність, оскільки раніше вчиняв злочини у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю, в тому числі збуту наркотичних засобів та буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а за ч.2 ст.307 КК України загрожує покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Окрім того встановлено, що ОСОБА_1 вже був раніше судимий за вчинення злочинів пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, а саме 03.12.2009 Рівненським міським судом із встановленням іспитового строку на 2 роки за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, однак на шлях виправлення не став.

Разом з тим ОСОБА_1, 14.03.2018 слідчим СУ ГУНП в Рівненській області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України та обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також 07.09.2018 відносно останнього скеровано обвинувальний акт до Рівненського міського суду за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, не має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов’язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не зможе забезпечити не переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не вчиняти інших кримінальних правопорушень. Крім того ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1. запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний заперечив з приводу задоволення клопотання. Просиз обрати домашній арешт.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010000054 від 03.01.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

16.01.2019 ОСОБА_1. вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, не має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 продовжить свою злочинну діяльність, оскільки раніше вчиняв злочини у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю, в тому числі збуту наркотичних засобів та буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Окрім того встановлено, що ОСОБА_1 вже був раніше судимий за вчинення злочинів пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, а саме 03.12.2009 Рівненським міським судом із встановленням іспитового строку на 2 роки за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, однак на шлях виправлення не став.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 19 березня 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали , а саме з 18.01.2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 19 березня 2019 року

Одночасно визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів, що становить 153 680 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов’язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 березня 2019 року.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е