Рішення № 79618244, 25.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8259/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (адреса: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил №5779/20900/18 від 16.10.2018 року. Покликаючись на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС від 16.10.2018 року у справі про порушення митних правил за №5779/20900/18 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Оскаржувана постанова прийнята митним органом на підставі протоколу про порушення митних правил від 18.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 вчасно не доставила товар - транспортний засіб до митного органу призначення, чим перевищила встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Позивач стверджує, що даний факт не відповідає дійсності, оскільки митному органу надавалися документи на підтвердження причин пропуску встановленого законом строку. Тому, вважає, що її діях відсутній склад порушення митних правил та просить суд скасувати постанову від 16.10.2018 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позов підтримали, просять суд задовольнити. Вважають, що у діях ОСОБА_1 відсутні будь-які умисні дії, які призвели до правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, а отже постанова від 16 жовтня 2018 року про порушення митних правил підлягає скасуванню.

Львівська митниця ДФС свого представника до суду не направила, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Разом з тим, відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України. Зазначено, що ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 р. перевищила більше, ніж на десять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару - транспортного засобу марки «BMW», VIN - НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_3, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення. Про перебування транспортного засобу на ремонті в період з 12.08.2018 р. по 25.09.2018 р. жодних документів ОСОБА_1 надано не було.

Відтак, вважають, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просять суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, перевіривши інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС від 16.10.2018 року у справі про порушення митних правил за №5779/20900/18 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Як вбачається із даної постанови, 18.09.2018 р., близько 22:11 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, в'їхав автомобіль марки «Mercedes» р.нНОМЕР_4, в якому прямувала гр. ОСОБА_1.

В ході митного контролю вказаної особи, а також внесення даних про неї в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України встановлено, що гр. ОСОБА_1, 12.08.2018 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС, було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «BMW», VIN НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_3, без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 18.09.2018.

Таким чином, ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 р. перевищила більше, ніж на десять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару - транспортного засобу марки «BMW», VIN НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_3, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).

Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

У судовому засідання встановлено, що транспортний засіб "BMW" моделі X5 реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов VIN № НОМЕР_2 ввезений позивачем на територію України 12.08.2018 року через митний пост "Грушів" митниці ДФС в період з 12.08.2018 року по 18.09.2018 року був "не на своєму ходу" - перебував на ремонті, що підтверджується цілим рядом доказів, а саме: акт виконаних робіт № 3 360 від 27.09.2018 року виданим офіційним дилером БМВ у м. Львові ПФ "Христина", що підтверджує факт поломки авто та факт ремонту авто.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою Польщі, та станом на момент ввезення автомобіля й притягнення до адміністративної відповідальності не проживала постійно в Україні, а в Польщі, що підтверджується картою побиту Польщі, тому позивач в розумінні МК України, не являється резидентом України.

Позивач являється резидентом Республіки Польща, підтверджується Рішенням про прийняття до громадянства Польщі та відповідною ухвалою. До моменту прийняття громадянства Польщі, позивач була у статусі постійного місця проживання у Польщі, отримувала прибуток у Польщі, була засновником суб'єкта господарювання у Польщі, і володіла "картою побита" Польщі. Позивач являється власником юридичної особи за законодавством Республіки Польща, яка (юридична особа) є власником автомобіля транспортний засіб "BMW" моделі X5 реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов VIN № НОМЕР_2 ввезений позивачем на територію України 12.08.2018 року через митний пост "Грушів" митниці ДФС.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, п. 50) резиденти: а) юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; в) фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном; г) відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;{Пункт 50 частини першої статті 4 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012} ґ) інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента;{Пункт 50 частини першої статті 4 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012}.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до положень глави 55 цього Кодексу поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Відповідно до ст. 90 цього Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст.189 Митного кодексу України, транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.

Згідно ст.93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

У відповідності до ст.95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу п'ять діб. До строків зазначених у частині 1 даної статті не включається час дії обставин, зазначенихст.192 Митного кодексу України, тобто якщо під час перевезення товарів транспортний засіб - внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності і зробив.

Згідно з ч. 1 ст. 381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 321 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем, з моменту його початку і до закінчення, згідно із заявленим митним режимом.

Частина 3 статті 325 Митного кодексу України передбачає, що користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.60 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, транспортні засоби особистого користування наземні транспортні засоби, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності чи користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату чи безоплатно.

Позивач надала відповідачу, та суду докази того, що ремонт ввезеного нею транспортного засобу був вимушеним і зумовлений зазначеними вище обставинами. Позивач не доставила вказаний автомобіль в пункт пропуску через державний кордон за допомогою спеціального транспортного засобу (евакуатора) чи в інший спосіб у зв'язку з тим фактом, що така процедура є надзвичайно затратною, а фінансовий стан позивача не надає можливості оплатити такі витрати.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи. У даному випадку, оскаржувана постанова не містить обліку всіх обставин.

Згідно з приписами частини 2 цієї статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Згідно частин 1 та 4 статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 3 статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31 травня 2012 року № 657 та зареєстрованого в Мін'юсті 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, умовами не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків є документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником митного органу, в зоні діяльності якого перебуває транспортний засіб, про обставини події.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення, позивач зверталася до Львівської митниці ДФС щодо неможливість вчасного вивезення транспортного засобу, у зв'язку зі поважною причиною - поломкою авто. Проте, таке повідомлення митним органом не взялося до уваги.

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України регламентується статтею 380 МК України.

Відповідно до частин 1- 2 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Разом з тим, для громадян-резидентів зазначеною статтею передбачено інші умови ввезення транспортних засобів особистого користування.

Частина 3 статті 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної /країни.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з наявних доказів позивачка перебуває на тимчасовому консульському обліку на території Республіки Польща та є власником юридичної особи - власника транспортного засобу, яким перетинала кордон України, що підтверджують реєстраційні документи наявні на її ім'я.

Притягуючи до відповідальності позивача за частиною 3 статті 470 МК України, митний орган не врахував, що відповідальність згідно з цією нормою настає лише при перевищенні встановленого статті 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів комерційного призначення, однак позивач перебуває на тимчасовому консульському обліку у Консульстві України (Республіки Польща) і ввозила транспортний засіб виключно для особистого користування. Таким чином, митним органом не надано належної оцінки тому факту, що Позивач є громадянином - резидентом, ввозила транспортний засіб для особистого користування та цей транспортний засіб постійно зареєстрований у відповідному реєстраційному органі іноземної держави.

Отже, в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для скасування постанови в справі про порушення митних правил №5779/20900/18 від 16.10.2018 р.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності передбаченої ч.3 ст.470 МК України та встановленої постанови у справі про порушення митних правил №5779/20900/18 від 16.10.2018 р., яка винесена заступником начальника Львівської митниці ДФС Скромним Я.І., у зв'язку з відсутністю вини позивача, враховуючи поважні причини та інші обставини, та у зв'язку з малозначністю діяння, слід відмовити. Оскільки, місцевий загальний суд, як адміністративний суд, за результатами розгляду справи не має права виносити рішення про звільнення особи від відповідальності, так як, ч.3 ст.289 КАС України передбачає чіткий перелік рішень, які суд приймає за результатами розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вони підлягають задоволенню.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 121, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 95, 110, 381, 460, 470, 486, 522, Главою 55 Розділу ХІІ МК України, суд,

У Х В А Л И В:

адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромного Я.І. від 16.10.2018 року у справі про порушення митних правил за №5779/20900/18, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладення стягнення 8500,00 грн. штрафу.

Провадження у справі про порушення митних правил - закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення будо складено 31 січня 2019 року.

Суддя Юрків О.Р.