
Якимівський районний суд Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 330/2092/18
2/330/55/2019
"04" лютого 2019 р. смт. Якимівка Запорізької області
Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Гусарової В.В., при секретарі - Колєдаєвої Л.І.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Якимівка Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса проживання вул. Мелітораторів б. 8 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Якимівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Запорізькій області ( юридична адреса 72503 смт. Якимівка Запорізької області вул. Центральна б.99 , код ЄРДПОУ 35037605), АТ «ТАСКОМБАНК» ( 04070 м.Київ вул. С.Петлюри б. 30, ЄДРПОУ 09806443) про визнання незаконними постанови та акту державного виконавця, що порушує право власності.
ВСТАНОВИВ:
1.Позиція сторони позивача
26.09.2018 р. до Якимівського районного суду з позовом про визнання незаконними постанови та акту державного виконавця, що порушує право власності звернулась ОСОБА_1 В позові позивач зазначила, що:
1.1. електронні торги відбулися незаконно, бо квартира була передана іпотекодержателю за ціною, що була визначена на третіх торгах, а не за початковою ціною, яку визначив оцінщик ;
1.2. майно було передано банку на підставі оскаржуваного акту та постанови державного виконавця з порушенням встановленого ЗУ « Про іпотеку» 10-ти денного строку, а тому повинно вважатись таким, що не прийнято боржником та іпотека повинна рішенням суду бути припиненою.
1.3. після винесення рішення Якимівським районним судом Запорізької області 10.06.2013 р. про стягнення заборгованості на суму 205 644 гр, позивачем добровільно сплачено значну суму заборгованості та непогашена сума заборгованості складає 109 144 гр. ( про що судові надані відповідні докази), однак вказані суми виконавцем невраховані та в результаті банку було передано майно в рахунок заборгованості, що була визначена рішенням суду;
1.4. під час проведення виконавчого провадження, державний виконавець за думкою позивача допустив низку порушень вимог закону «Про виконавче провадження» ( акт про арешт майна був складений без відвідування квартири та був фальсифікований; оцінка майна була проведена неналежним суб’єктом та з порушенням порядку проведення; безпідставно державний виконавець звернулась до суду з поданням, щоб позивачу було обмежено право виїзду за кордон;
1.5. при розгляді справи про стягнення заборгованості, банк не просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому, на думку позивача, державний виконавець не мав право виставляти квартиру на торги;
1.6. державний виконавець порушив правила черговості звернення стягнення, бо не звертав стягнення на кошти боржника.
1.7.В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, просила визнати незаконним та скасувати акт та постанову державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом.
1.8. В судовому засіданні позивач також наголосила на інших підставах для задоволення позову, а саме :
-оцінку майна, за думкою позивача повинен проводити суд, а не виконавча служба;
-оцінка майна була проведена з порушенням затвердженого Національного стандарту ;
-державний виконавець звернув стягнення на майно – квартиру та не врахував право власності на частку вказаної квартири чоловіка позивачки ;
-реалізація майна повинна була відбуватись за механізмом, що зазначений в ЗУ «Про ітотеку», а не відповідно до правил ЗУ »Про виконавче провадження»;
-за думкою позивача у 2016 р. державний виконавець безпідставно повторно відкрив провадження за рішенням суду;
-посилались на практику ВС України по справі № 6-2839цс16 від 21.12.2016 р.
Так як відповідно до ст. 49 ч.3 ЦПК України позивач має право подати письмову заяву щодо змін підстав позову тільки до закінченням підготовчого засідання, суд не приймає вказані підстави ( п.1.8) та не аналізує їх.
2. Позиція сторони відповідача – державної виконавчої служби :
2.1. 05.05.2018 року до відділу надійшло повідомлення від ДП «СЕТАМ» від 26.04.2018 року за вих. № 901/26-12-18 про те, що електронні торги 26.04.2018 року по лоту 271680 з реалізації предмета іпотеки: квартири чотирикімнатної, розташованої за адресою: АДРЕСА_2., не відбулися, про що сформовано протокол № 328658 про проведення електронних торгів від 26.04.2018 року, в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартова ціна за протоколом № 328658 по лоту 271680 становить 236 391,40 грн.
Станом на 07.05.2018 року жодних підтверджуючих документів щодо припинення іпотеки за рішенням суду до відділу не надходило, тому державним виконавцем відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» було направлено лист стягувачу від 07.05.2018 року за вих. № 6551, в якому було запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, та повідомити виконавця про прийняте рішення протягом десяти робочих днів,
15.05.2018 року стягувач отримав лист державного виконавця про залишення за собою нереалізованого майна, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та надав згоду про залишення непроданого майна, а саме квартири чотирикімнатної, розташованою за адресою: АДРЕСА_3., про що направив на адресу відділу заяву від 24.05.2018 року.
25.05.2018 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошова сума від ПАТ «ТАСкомбанк» в розмірі 27539,96 грн (різниця суми боргу за виконавчим документом - 208 851,44 грн та сумою уціненого арештованого майна - 236 391,40 грн), достатня для сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
04.06.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
19.06.2018 року виконавче провадження було закінчено на підставі п 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
2.2. Стосовно суми заборгованості по зведеному виконавчому провадження в загальному розмірі 208 851,44 грн, повідомляємо наступне:
З урахуванням відміток державного виконавця про розмір стягнутої суми боргу та виконавчого збору на виконавчих листах, боржником було сплачено заборгованость на користь ПАТ «Таскомбанк» в розмірі 765,00 грн, виконавчого збору 85,00 грн.
Згідно статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» позивачка не повідомляла державну виконавчу служба про добровільне виконання суду. Протягом перебування на виконанні виконавчого провадження боржником не було надано жодних підтверджуючих документів щодо самостійної сплати заборгованості.
В своєму відзиву представник державної виконавчої служби просив відмовити у позову у повному обсязі.
2.3.В судовому засіданні представник виконавчої служби підтримав свою позицію у повному обсязі та на підставах, зазначених у відзиві просив відмовити у задоволенні позову.
3. Позиція сторони відповідача- АТ «ТАСКОМБАНК».
3.1. Державним виконавцем Якимівського районного відділу ДВС, було направлено лист АТ «ТАСМБАНК» від 07.05.2018 року за вих. № 6551, в якому було запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, та повідомити виконавця про прийняте рішення протягом десяти робочих днів.
15.05.2018 року АТ «ТАСКОМБАНК» отримав вищезазначений лист державного виконавця про залишення за собою нереалізованого майна, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та надав згоду про залишення непроданого майна, а саме квартири чотирикімнатної, розташованою за адресою; АДРЕСА_3., про що направив на адресу ДВС відповідну заяву від 24.05.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, зазначаємо, що АТ «ТАСКОМБАНК» надав згоду про залишення за собою нереалізованого майно в 10-денний строк, як і передбачено ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», пропуску строку не відбулося.
3.2. Також позивач в своїй позовній заяві зазначає що, державний виконавець ніби то повинен був негайно, тобто не пізніше наступного робочого дня, після закінчення десятиденного строку, повідомити організатора торгів про те, що іпотекодержателем скористався своїм правом, та вирішив прийняти у власність нерухоме майно, та стверджує що державний виконавець не зробив цього, у зв'язку із чим, знов робить висновок що АТ «ТАСКОМБАНК» не скористався своїм правом передбаченим ст. 49 ЗУ «Про іпотеку».Вважаємо таке твердження позивача не законним та не доведеним, адже нормами чинного законодавства України, в тому числі ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти організатора торгів про рішення стягувача відносно залишення за собою нереалізованого майна.
3.3. Окремою частиною позовної заяви є розбір та визначення суми заборгованості іпотекодателя перед стягувачем, з посиланням на нібито подвійне стягнення заборгованості з боржника, вважаємо такі твердження позивача такими, що не відносяться до даної справи.
3.4.Також окремою частиною позовної заяви є опис позовної заяви АТ «ТАСКОМБАНК» до
ОСОБА_2 в 2012 році про стягнення заборгованості за кредитним договором, та твердження
позивача про те, що державний виконавець порушив черговість звернення стягнення, нібито в
першу чергу виконавець повинен був звернути стягнення на кошти боржника, а не на нерухоме
майно. Як і у попередньому випадку зазначаємо, що всі ці обставини жодним чином не впливають на законність чи незаконність постанови та акту державного виконавця.
4. Під час судового засідання були вивчені наступні матеріали справи :
-Кредитний договір ( а.с. 13-16)
-Інформація про внесення позивачкою коштів на погашення кредиту ( а.с.17-20)
- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2013 р. про тимчасове обмеження права виїзду за межі України відносно позивачки ( а.с.21)
- акт державного виконравця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ( а.с.22)
- постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ( а.с. 23)
Договір відступлення права вимоги ( а.с.22)
-постанова про відкриття виконавчого провадження ( а.с.23)
- постанова про закінчення виконавчого провадження ( а.с. 26,84-85)
– лист банку на ім’я позивача, де запропоновано погасити заборгованість на суму не менше 150 600 гр.( а.с.27)
-Квитанції щодо перерахування позивачкою коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту ( а.с. 28-35)
-інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с.40)
- заява про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 50,54)
-виконавчий лист ( а.с.51,56)
-постанова про відкриття виконавчого провадження, документи про направлення позивачу копії постанови ( а.с.52-53,55)
-постанова про об»єднання виконавчого провадження ( а.с.57)
-постанова про опис та арешт майна, матеріали направлення постанови сторонам( а.с.58-59,60)
- постанова про призначення суб»єкта оціночної діяльності ( а.с.61)
-висновок про незалежну оцінку( а.с.63-64)
- повідомлення сторонам про оцінку майна з роз’ясненням порядку оскарження у випадку незгоди, матеріали направлення сторонам ( а.с.65-66)
- заявка на реалізацію арештованого майна ( а.с.67-68)
-повідомлення про внесення інформації до СЕТАМ ( а.с.69)
- повідомлення про електронні торги ( а.с. 70-71,76)
- повідомлення щодо уцінки арештованого майна ( а.с. 72,75)
-повідомлення про те, що торги не відбулися ( а.с. 73,77)
-протокол проведення електронних торгів ( а.с. 74,78)
- лист ДВС до банку, де пропонується вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна ( а.с. 79)
- постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ( а.с. 81-82)
- акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ( а.с.83)
- матеріали, що підтверджують отримання казначейством від банку грошей – різниці між сумою боргу по виконавчому провадженню та вартістю майна – для зарахування на рахунок позивача ( а.с.86-87)
- лист позивачу від ДВС з матеріалами відправки, де пропонується повідомити рахунок, на який необхідно зарахувати гроші, отримані від банку ( а.с.88)
-ухвала Якимівського районного суду від 19 грудня 2017 р. за скаргою позивачки на постанову про відкриття виконавчого провадження, якою скарга залишена без задоволення ( а.с. 154-156)
- постанова апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2018 р., якою ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 19.12.2017 р. залишена без змін ( а.с.157-160)
5.Обставини, встановлені судом, оцінка аргументів сторін з посиланням на норми права :
5.1. Судом було встановлено, що на виконанні в Якимівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження № 50584070 від 21.03.2016 року з виконання виконавчого листа № 2/0828/648/2012 виданого 18.01.2013 року Якимівським районним судом та виконавчого листа № 2/0828/648/2012 виданого 18.01.2013 року Якимівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості та судових витрат на користь ПАТ «Таскомбанк» в загальному розмірі 208851,44грн.
12.03.2016 року - відкрито виконавче провадження № 50433293 та 50433377.( а.с.52-53,55)
21.03.2016 року винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження № 50584070.( а.с.57)
06.10.2017 року державним виконавцем була винесена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме: квартири чотирикімнатної, розташованої за адресою: смт. Якимівка, вул. Меліораторів, 8/16.( а.с.58-59,60)
При цьому, під час апеляційного розгляду ухвали суду 1 інстанції щодо оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач посилалась на неправомірність дій державного виконавця щодо арешту, оцінки нерухомого майна, за рахунок якого державний виконавець хоче виконати рішення суду в примусовому порядку. В постанові апеляційний суд вказав, що це не може бути предметом апеляційного розгляду, бо вказані скарги не розглядались судом 2 інстанції та вказав « фактично такі обставини є підставами для наступного оскарження дій державного виконавця за новою скаргою» ( а.с.159), однак у судовому засідання позивач пояснила, що у подальшому арешт майна та його оцінку у суді не оскаржувала.
5.2. 03.11.2017 року - призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ( а.с.61)
24.11.2017 року за вих. № 12707 - направлено повідомлення сторонам виконавчого провадження про вартість описаного і арештованого майна.( а.с.65-66)
22.12.2017 р. - направлена заявка на реалізацію арештованого майна Керівнику ЗФ ДП «СЕТАМ».( а.с.67-68)
12.01.2017 р. року - на адресу відділу надійшло повідомлення від ДП про внесення інформації до СЕТАМ ( а.с.69)
19.01.2018 року - до відділу надійшло повідомлення від ДП «СЕТАМ» про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки, № лоту 258584, за початковою ціною 337 702,00 грн.
09.02.2018 року - надійшло повідомлення про те, що електронні торги по лоту 258584 не відбулися
28.02.2018 року -надійшов лист від ДП «СЕТАМ» про уцінку лота № 258584 - 270 161,60 грн (лот №265921)
21.03.2018 року - повідомлення від ДП «СЕТАМ», що торги по лоту № 265921 не відбулися.
04.04.2018 року - надійшов лист від ДП «СЕТАМ» про уцінку лота № 265921 грн (лот № 271680)-236 391.40 грн ( а.с.70-71,76,72,75,73)
05.05.2018 року до відділу надійшло повідомлення від ДП «СЕТАМ» від 26.04.2018 року за вих. № 901/26-12-18 про те що електронні торги 26.04.2018 року по лоту 271680 з реалізації предмета іпотеки: квартири чотирикімнатної, розташованою за адресою: АДРЕСА_3., не відбулися, про що сформовано протокол № 328658 про проведення електронних торгів від 26.04.2018 року, в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартова ціна за протоколом № 328658 по лоту 271680 становить 236 391,40 грн. ( а.с.77-78)
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент спірних відносин – редакція від 22.09.2011 р.), протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Відповідно до ч.3 цієї статті: Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.
Треба зазначити, що термін «початкова ціна» ( для передачі у власність іпотекодержателя) прямо не розкритий у вищезазначеному законі, однак виходячи зі змісту норм вказаного закону ,а також тексту ст. 49 ЗУ «Про іпотеку», суд приходить до висновку про те, що вказаний термін не є тотожним поняттю « початкової вартості майна», яка була вказана на перших прилюдних торгах як «початкова ціна» і дорівнювалась ціні, що була зазначена у висновку суб»єкта оцінки ( або не могла бути менша ніж 90 % вартості майна відповідно до ст. 43 вказаного Закону). У даному випадку це «початкова ціна третіх торгів» ( яка теоретично може бути збільшена у випадку, якщо торги відбулись і яка може бути зменшена не більше як на 50% початкової вартості майна відповідно до ч.2 ст. 49 ЗУ «Про іпотеку»). Вказаний висновок суду підтверджується тим, що :
По-перше - відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» ( редакція, що діяла на момент правовідносин): Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.
По-друге, відповідно до ст. 61 ч.9 ЗУ «Про виконавче провадження» ( редакція, що діяла на момент правовідносин), майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів..
Що спростовує підставу позову, зазначу позивачем ( п.п. 1.1.)
5.3. Станом на 07.05.2018 року жодних підтверджуючих документів щодо припинення іпотеки за рішенням суду до відділу не надходило, тому державним виконавцем відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
На підставі вищевикладеного, державним виконавцем було направлено лист стягувачу від 07.05.2018 року за вих. № 6551, в якому було запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, та повідомити виконавця про прийняте рішення протягом десяти робочих днів,
15.05.2018 року стягувач отримав лист державного виконавця про залишення за собою нереалізованого майна, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та надав згоду про залишення непроданого майна, а саме квартири чотирикімнатної, розташованою за адресою: АДРЕСА_3., про що направив на адресу відділу заяву від 24.05.2018 року.
Таким чином, суд робить висновок про те, що банк не пропустив строк надання згоди про залишення майна, що спростовує твердження позивача ( п.1.2.)
25.05.2018 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошова сума від ПАТ «ТАСкомбанк» в розмірі 27539,96 грн (різниця суми боргу за виконавчим документом - 208 851,44 грн та сумою уціненого арештованого майна - 236 391,40 грн), достатня для сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
04.06.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
19.06.2018 року виконавче провадження було закінчено на підставі п 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відсутні підстави, для визнання незаконними акт та постанови державного виконавця про передачу майна стягувача у рахунок погашення боргу, а тому позов задоволенню не підлягає.
5.3. Не дивлячись на те, що незгода позивача з сумою заборгованості, яка підлягала стягненню під час виконавчого провадження ( п.1.3.), не стосується вказаного позову і не є підставою для скасування акту та постанови державного виконавця, суд звертає увагу на наступне:
- з врахуванням відміток державного виконавця про розмір стягнутої суми боргу та виконавчого збору на виконавчих листах, боржником було сплачено заборгованості на користь ПАТ «Таскомбанк» в розмірі 765,00 грн, виконавчого збору 85,00 грн. ( а.с.47- 48, 51)
Згідно статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Протягом перебування на виконанні виконавчого провадження боржником не було надано жодних підтверджуючих документів щодо самостійної сплати заборгованості.
Суду дійсно бути надані докази того, що після винесення рішення Якимівським районним судом, за період з 20.06.2013 р. по 14.11.2017 р. позивачка сплатила суму заборгованості на загальну суму 75741,87 гр. ( а.с.18-20,28-35), при цьому представник банку нічого не зміг пояснити судові з цього приводу. До теперішнього часу позивач не оскаржувала суму заборгованості у судовому порядку, що може бути предметом окремого позову.
5.4. Крім того, на підставах того, інші ( за думкою позивача) порушення державним виконавцем ( п.1.4.,1.6), не є підставою для скасування акту та постанови державного виконавця , що є предметом позову, суд не вважає за доцільним перевіряти вказані доводи і давати їм оцінку. При цьому суд враховую практику Європейського суду з прав людини ( рішення від 21.091.1999 р. по справі «ОСОБА_3 проти Іспанії»), де було зазначено, що «хоча п.1 ст.6 Конвенції і зобов»язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна зрозуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент..)»
5.5.Щодо посилання позивача проте, що при розгляді справи про стягнення заборгованості, банк не просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому на думку позивача державний виконавець не мав право виставляти квартиру на торги ( п.1.5), суд ще раз звертає увагу на ст. 41 ЗУ « Про іпотеку» ( п.5.2.),що кореспондується зі ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», де є пряме посилання, що звернення стягнення на майно, може бути реалізоване з метою виконання рішення суду за правилами ЗУ «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку», при цьому сторона позивача не надала доказів того, що ДВС при передачі майна в рахунок заборгованості порушило положення вказаних законів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19,61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 47,49 Закону України «Про іпотеку» 3, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 ( адреса проживання вул. Мелітораторів б. 8 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Якимівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Запорізькій області ( юридична адреса 72503 смт. Якимівка Запорізької області вул. Центральна б.99 , код ЄРДПОУ 35037605), АТ «ТАСКОМБАНК» (04070 м. Київ вул. С. Петлюри б. 30, ЄДРПОУ 09806443) про визнання незаконними постанови та акту державного виконавця, що порушує право власності - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гусарова В.В.
Судове рішення № 79618139, Якимівський районний суд Запорізької області було прийнято 04.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 330/2092/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: