Вирок № 79617984, 04.02.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1141/17

Провадження № 1-кп/307/218/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Чопик В.В., за участю секретаря Олексій Я.В., прокурора Петечук А.А., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Рішко П.М., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Тячів матеріали кримінального провадження про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Тересва та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.03.2016 р. близько 21 год. керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Мукачеве-Рогатин-Львів в с. Нижня Апша, по вул.. Борканюка в напрямку с. Грушово, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.2, 1.5, 11.2, 11.3, 12.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «перешкода для руху», ПДР України, якими передбачено:

п. 1.10 «перешкода для руху» - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

п. 1.2 - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 11.2 - на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом;

п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, маючи технічну можливість попередити зіткнення з попутним автомобілем марки «Богдан 211010», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 шляхом гальмування, застосував невиправданий маневр виїзду на зустрічну смугу руху, по якій в цей момент рухався зустрічний автомобіль НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, де в подальшому відбулося зітнення між вищевказаними автомобілями , в результаті якого водій автомобіля марки " ВАЗ 2107" ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження увигляді тупої травми живота з розровом селезінки та внутріньочеревною кровотечею , осколочного перелому кульшевого суглобу з вивихом лівого стегна , травматичного виділення 6-ти зубів нижньої щелепи, забійної-рваної рани нижньої губи , садин лівого ліктьового суглобу та лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 255 від 11.04.2016 р. відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого в момент їх спричинення, а пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2107» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини епіфіза, дистального метаепіфіза та суглобової поверні лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків, наявністю забійно-рваної рани попередньо-зовнішній поверхні стегна на місці прекції перелому, забою грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 181 від 03.04.2017 р. відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого в момент їх спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився від дачі показів скориставшись ст. 63 Конституції України. Разом з цим просить суд звільнити його від покарання на підставі акту про амністію та відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілих з тих підстав, що відшкодування повинна здійснювати страхова компанія ТДВ СТ " Домінанта", оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення автомобіль НОМЕР_4, яким він керував, був застрахований за полісом АЕ / 5595212 від 02.04.2015 року.

Розглянувши кримінальне провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 23.03.2016 р. біля 20 години він разом з ОСОБА_4 їхали з с. Нижня Апша в смт. Солотвино. За кермом автомобіля був ОСОБА_4, а він сидів спереду на пасажирському кріслі, і в цей час в них вдарився автомобіль, що виляючи їхав їм на зустріч. Після ДТП йому допомогли люди вийти з автомобіля, тоді він і бачив ОСОБА_8, який є власником автомобіля та є роботодавцем обвинуваченого, та який сидів у своєму автомобілі. В той же час бачив і обвинуваченого, який тримався за голову та говорив, що він наробив. На місце пригоди приїхали дві швидкі, перша відвезла ОСОБА_4, а друга швидка, приблизно через 30 хвилин, відвезла його в лікарню. Чи були на місці пригоди ОСОБА_9 або її чоловік, він не знає. Обвинуваченого просить покарати відповідно до закону. Заявлені вимоги цивільного позову підтримує та просить їх задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 23.03.2016 р. він разом з ОСОБА_3 їхали з с. Діброва в сторону смт. Солотвино. За кермом автомобіля був він, а ОСОБА_3 сидів спереду на пасажирському кріслі. Близько 20 години вечора він побачив за 10-15 метрів до їх автомобіля, як зустрічний автомобіль змінив напрямок руху і в'їхав у його автомобіль. Він рухався на швидкості до 60 км/год, а зустрічний автомобіль до 100 км/год. Зіткнення було на їх стороні, загальмувати він не встиг, а лише звернув вправо. Після ДТП його одразу забрала швидка. ОСОБА_9 і її син були на місці ДТП, а її чоловіка він не бачив. Обвинуваченого просить покарати відповідно до закону Заявлені позовні вимоги цивільного позову підтримує та просить їх задовольнити.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що коли це було, точної дати не пам'ятає, він разом зі своєю сім'єю їхали додому і за кермом їх автомобіля був його син ОСОБА_6 В цей час обвинувачений обганяв їх автомобіль і виїхав на зустрічну смугу руху та вдарився лоб в лоб із зустрічним автомобілем, і його автомобіль розвернуло та вдарило у їх автомобіль. Він одразу вийшов з автомобіля і побачив обвинуваченого та ОСОБА_8, потім бачив ОСОБА_11. До пригоди він виїхав з повороту і проїхав близько 70 метрів, і тоді обвинувачений на своєму автомобілі здійснюючи обгін його автомобіля вдарився в зустрічний автомобіль, а потім у їх автомобіль..

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що точної дати не пам'ятає,коли це було, він виїхав з вулиці Борканюка в с. Нижня Апша, їхав приблизно 40 км/год. В той час він побачив світло фар зустрічного та їдучого із-заді нього автомобілів, та почув стук при зустрічному роз'їзді. Він вийшов з свого автомобіля приблизно через 5 хв., так як дверцята на автомобілі заклинило. Вийшовши з автомобіля побачив, що його автомобіля, з лівої сторони, передня і задня дверцята вдарені. Саме зіткнення він не бачив, тому що було темно, бачив лише світло фар і почув стук біля його автомобіля, і тієї ж хвилини стук у його автомобіль. Після удару у його автомобіль він проїхав ще 5-7 м. і зупинився на обочині. Який саме автомобіль вдарився в його автомобіль сказати не може. На місці пригоди він бачив обвинуваченого та ОСОБА_8. Поліція приїхала приблизно через 15-20 хв. Його працівники поліції відвезли в лікарню для освідчення, там він бачив обвинуваченого, він був у тверезому стані.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що точної дати не пам'ятає, коли це було, вона разом зі своїм чоловіком та дітьми поверталися додому. За кермом їх автомобіля був її син, а вона сиділа на задньому сидінні. Виїхавши з вулиці на головну дорогу в с. Нижня Апша вона побачила, що їх автомобіль обганяє інший автомобіль. В цей час вона почула сильний стук, це автомобіль, що їх обганяв вдарився в зустрічний автомобіль, і одразу ж був удар в їх автомобіль. Перший удар був у зустрічний автомобіль, а потім у їх автомобіль. Після ДТП вона їздила з сином в лікарню для проходження освідчення.

Протоколом огляду місця ДТП, схемою до протоколу огляду місця ДТП та фото таблицями до них від 23.03.2016 р., встановлено місце вчинення ДТП ( Т 2 а.м. 20-30).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.03.2016 р. оглянуто автомобіль марки «Богдан 2110» державний номерний знак НОМЕР_2, сірого кольору, де виявлено пошкодження транспортного засобу. (Т 2 а.м. 32-34).

Протоколом огляду місця події від 29.03.2016 р. оглянуто автомобіль НОМЕР_5, синього кольору, де виявлено пошкодження транспортного засобу. (Т 2 а.м. 40-42).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.03.2016 р. оглянуто автомобіль марки «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6, білого кольору, де виявлено пошкодження транспортного засобу. (Т 2 а.м. 43-45).

Згідно висновку експерта № 255 від 30.03.2016 р. стверджено, що у освідчуваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 мають місце слідуючі тілесні ушкодження: тупа травма живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею; осколочний перелом кульшового суглобу з вивихом лівого стегна; травматичне видалення 6-ти зубів нижньої щелепи, забійно-рвана рана нижньої губи; садин лівого ліктового суглобу та лівої гомілки. Вказані вище тілесні ушкодження супроводжувалися травматичним та геморагічним шоком. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від локальних ударів об тупі та тупо-гранні тверді предмети, якими могли бути виступаючі деталі салону легкового автомобіля марки «ВАЗ-21», яким керував освідчуваний при ДТП, що мало місце - 23.03.2016 р. Згідно Наказу № 6 п. 2.1.1. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення. (Т 1 а.м. 46-49).

Висновком експерта № 350 від 30.03.2016 р. стверджується, що у освідчуваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 має місце тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрісуглобового багато уламкового перелому нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків. Вказане вище тілесне ушкодження спричинено твердим тупим предметом, яким могли бути виступаючі деталі салону легкового автомобіля марки «ВАЗ 2107» при ДТП, що мало місце 23.03.2016 р. Згідно Наказу № 6 п. 2.2.2. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження при звичайній їх течії викликають розлад здоров'я більше 21 дня. (Т 2 а.м. 50-52).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи та фото таблицями до нього № 66/04 від 05.04.2016 р., стверджено, що на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_7 була працездатною і її технічний стан відповідає вимогам ПДР України. При дослідженні системи рульового керування автомобіля НОМЕР_8 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була непрацездатною і не відповіла вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ внаслідок того, що деформовано деталі передньої підвістки, кінематичний зв'язок від рульового колеса до керованих коліс збережений, але при обертанні керма керовані колеса повертаються як в одну так і другу сторону на дуже малий кут, обмежений деформаціями кузову та деталей підвістки. При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля НОМЕР_9 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки тип та конструкція даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДР. Фари розбиті, але лампочки цілі, нитки розжарювання лампи теж цілі. Фари розбиті під час ДТП в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. Складові системи рульового керування та системи освітлення, які деформовані та розбиті, знаходились в зоні аварійного пошкодження. Характер деформації елементів кузова автомобіля НОМЕР_9 свідчить про те, що несправності системи рульового керування автомобіля виникли при дії на них (елементи) кузова значних по величині зусиль одноразового ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. Тому, з технічної точки зору, пошкодження складових та приладів системи рульового керування та системи освітлення автомобіля сталися під час ДТП в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. (Т. 2 а.м. 54-61).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи та фото таблицями до нього № 65/04 від 05.04.2016 р., стверджено, що на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля «Богдан 211010», д.н.з. НОМЕР_2 була працездатною і її технічний стан відповідав вимогам ПДРУ. При дослідженні системи рульового керування автомобіля «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_10 встановлено, що на момент проведення огляду транспортного засобу система рульового керування була працездатною, відповідала вимогам ПДР і заводу-виробника. При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_10 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки робота даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ. Оскільки на момент проведення досліджень робоча гальмівна система, система рульового керування, система освітлення та світлової сигналізації автомобіля «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_10 були працездатними, відповідають вимогам на їх експлуатацію, встановленими ПДРУ, вирішення даного запитання стосовно цих систем позбавлене технічного змісту. (Т. 2 а.м. 63-69).

Згідно висновку судової авто технічної експертизи та фото таблицями до нього № 64/04 від 04.04.2016 р., стверджено, що на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 була працездатною і її технічний стан відповідав вимогам ПДРУ. При дослідженні системи рульового керування автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була непрацездатною і не відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ внаслідок того, що деформовано деталі передньої підвіски, кінематичний зв'язок від рульового колеса до керованих коліс збережений, але при обертанні керма керовані колеса повертаються як в одну так і другу сторону на дуже малий кут, обмежений деформаціями кузову та деталей підвіски. При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки тип та конструкція даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДР. Фари автомобіля пошкоджено під час ДТП в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. Складові системи рульового керування та системи освітлення, які деформовані та розбиті, знаходились в зоні аварійного пошкодження. Характер деформації елементів кузова автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 свідчить про те, що несправності системи рульового керування автомобіля виникли при дії на них (елементи кузова) значних по величині зусиль одноразово ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. Тому , з технічної точки зору, пошкодження складових та приладів системи рульового керування та системи освітлення автомобіля сталися під час ДТП в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. (Т. 2 а.м. 71-78).

Висновком експерта № 10/92 від 04.05.2016 р. стверджено, що кут між поздовжніми осями транспортних засобів «SEAT INCA», д.н.з. НОМЕР_6 та ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_7, склав величину близько 165+-5 градусів (див. ілюстрацію 1 в дослідницькій частині). Сліди та ознаки місця зіткнення на схемі до протоколу огляду місця ДТП, зокрема, сліди від коліс автомобілів відсутні, а зона розсипу частинок не має геометричної прив'язки до елементів дороги, а це не дає можливості експерту визначити геометричне положення транспортних засобів в момент контактування відносно елементів (параметрів) дороги. В даному випадку можна стверджувати, що зіткнення автомобілів НОМЕР_4 та ВАЗ -2107 д.н.з. НОМЕР_7 відбулося в місці, що безпосередньо передує фіксації осипу пластмаси та слідів мастила на проїзній частині. В момент контактування в контакт вступила частина заднього правого кута автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 з середньою частиною лівого борта (передні ліві двері) автомобіля Богдан-211010 д.н.з. НОМЕР_2 (див. ілюстрацію 2 в дослідницькій частині). У зв'язку з тим, що задній кут автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 має заокруглені форми, встановити, який саме був кут між поздовжніми осями транспортних засобів «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 та Богдан-211010, д.н.з. НОМЕР_2, в категоричній формі не надається можливим. Слідова нформація, яка б характеризувала місце контактування автомобіля «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 та автомобіля НОМЕР_11, або характеризувала їх рух до моменту зіткнення, на схемі ДТП відсутня, тому вирішити дане питання експертам шляхом не надається можливим. (Т. 2 а.м. 81-87).

Відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 07.06.2016 р. та додаткового протоколу огляду місця події відтворено обставини ДТП ( Т2 а.м 88-17.)

Висновком судової автотехнічної експертизи № 116/08 від 17.05.2016 р. стверджено, що у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_4 у відповідності до вимог п.п. 12.3; та 1.10 ( в частині тлумачення поняття "небезпека для руху") ПДРУ, з технічної точки зору, з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. Водій автомобіля «SEAT INCA» ОСОБА_1 у заданій дорожній ситуації у відповідності до вимог п.п. 1.2; 1.5; 11.2; 11.3; 12.3 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття "перешкода для руху") ПДРУ повинен був, з технічної точки зору, вести свій автомобіль по правій стороні проїзної частини дороги ( і якомога ближче до її правої межі), не виїжджаючи на зустрічну смугу руху, щоб не створити небезпеки іншим учасникам руху, а з моменту виникнення перешкоди для руху негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або застосувати маневр безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Богдан 211010» ОСОБА_6 у відповідності до вимог п.п. 10.1; 12.3;16.3; 16.4 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття "дати дорогу" , "перевага" та "небезпека для руху") ПДРУ повинен був, з технічної точки зору, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, а з моменту виникнення небезпеки для руху (коли він під час руху відчув удар у свій автомобіль) у відповідності до вимог п. 12.3 ПДРУ, повинен був негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. При заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_4 не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем ним автомобілем «SEAT INCA», шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху. При заданих вихідних даних, водій автомобіля «SEAT INCA», ОСОБА_1, мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зіткнення з попутним автомобілем «Богдан 211010» при русі з допустимою швидкістю Va=60 км/год. Що стосується зіткнення автомобіля «SEAT INCA», з автомобілем «Богдан 211010» (яке було вторинним згідно висновку експерта №10/146 від 28.07.2016 року), то в цьому випадку для водія автомобіля «Богдан 211010» ОСОБА_6 була створена аварійна ситуація,в якої учасники руху не мають технічної можливості уникнути ДТП. Відповідно, водій автомобіля «Богдан 211010» ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «SEAT INCA», в даній дорожній ситуації. При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, необхідною умовою даної ДТП є факт невідповідності дій водія автомобіля «SEAT INCA», ОСОБА_1 технічним вимогам п.п. 1.2;1.5;11.2;11.3; 12.3 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття "перешкода для руху") ПДРУ, який, маючі технічну можливість попередити зіткнення попутним автомобілем шляхом гальмування, застосував невиправданий маневр виїзду зустрічну смугу руху, по якій в цей момент рухався зустрічний автомобіль «ВАЗ-2107», а тому вибраний водієм ОСОБА_1 момент виїзду на зустрічну смугу руху, з технічної точки зору, не міг бути безпечним і, відповідно, не міг бути безпечно завершеним. (Т. 2 а.м. 108-112).

Відповідно до висновку експерта № 181 від 30.10.2016 р. стверджується, що у освідчуваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 мають тілесні ушкодження у вигляді відкритого багато уламкового перелому нижньої третини епіфіза, дистального мета епіфіза та суглобової поверхні лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків, наявністю забійно-рваної рани по передньо-зовнішній поверхній стегна на місці проекції перелому, забою грудної клітки. Вказані вище тілесні ушкодження спричинені твердими тупими предметами, якими могли бути виступаючі деталі салону легкового автомобіля марки «ВАЗ 2107» при ДТП, що мало місце 23 березня 2016 р. Згідно Наказу № 6 МОЗ України п.п. 2.1.1. від 17.01.1995 р. вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення. (Т 2 а.м. 113-116).

Оцінивши в сукупності вище наведені зібрані по справі докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, суд кваліфікує вищенаведені дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України: як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризуються позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1: судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1: судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити його від призначеного покарання на підставі акту амністії, оскільки він є батьком малолітніх дітей: дочки ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8 і вчинив дане необережне кримінальне правопорушення не будучи в стані алкогольного сп'яніння або в стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Згідно до ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2016 році " звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх, сина дочку, визнаних інвалідами.

З вищенаведених досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 у відповідності до ст..1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2016 році " звільняється від покарання, як основного, так і додаткового.

Потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Так, у заяві про збільшення розміру позовних вимог цивільного позову у кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_4 стверджує, що злочином йому була заподіяна шкода, яка складається з: 52 988,05 грн. вартості автомобіля; 200 грн. вартості автотоварознавчого дослідження; 32 858,07 грн. витрат на придбання ліків; 76 600 грн. вартості протезування травматично ушкоджених зубів; 9 117,19 грн. додатково витрачених коштів на проведення операції та придбання медикаментів; 100 000 грн. - моральна шкода. 2000 грн. - вартість юридичної допомоги.

Потерпілий ОСОБА_3 у заяві про збільшення розміру позовних вимог цивільного позову стверджує, що злочином йому була заподіяна шкода, яка складається з: 21 366,86 грн. витрат на придбання ліків; 100 000 грн. - за шкоду, заподіяну його життю і здоров'ю; 100 000 грн. - моральна шкода.; 2000 грн. - вартість юридичної допомоги.

Зазначені позови потерпіли пред'явлено, як до обвинуваченого ОСОБА_1, так і до ТВД " Страхове Товариство " Домінанта".

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Рішко П.М. відносно заявлених позовів заперечили тим, що на момент виникнення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_12, яким керував обвинувачений ОСОБА_1, була застрахована у ТДВ «Страхове Товариство «Домінанта» за полісом №АЕ/5595212 від 02.04.2015р. Виходячи з цього, потерпілий ОСОБА_4 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 та ТДВ «СТ «Домінанта» повну вартість транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту, якого перевищує залишкову вартість самого автомобіля, у сумі 52 988 грн.

Поряд з цим, обов'язок щодо сплати вартості транспортного засобу в силу ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», лежить на страховій компанії в межах ліміту страхової суми, визначеної законом та передбаченої договором обов'язкового страхування, тобто 50 000 грн.

Разом з цим зазначають, що ОСОБА_1 має право на отримання залишків пошкодженого автомобіля в силу того, що його цивільна -правова відповідальність була застрахована згідно договору страхування і це питання просять також вирішити.

Також вважають, що позовні вимоги ОСОБА_4 у частині стягнення вартості травматичного ушкодження зубів у розмірі 76 600 грн. не можуть бути задоволені, оскільки належними доказами не доведені. Так, надані потерпілим до позовної заяви документи про вартість лікування, надані комерційним товариством ХІПО МЕД з перекладом з румунської мови на українську мову, не можуть бути належними, допустимим і достатніми доказами понесених потерпілим витрат у сумі 76 600 грн., оскільки зазначені документи не підтверджують факт оплати коштів на лікування саме потерпілим ОСОБА_4, а також факт проведення лікування лікувальним закладом Румунії саме потерпілому ОСОБА_4 та необхідність проведення такого лікування.

Крім цього, наданий позивачем документ про вартість лікування не містить обов'язкових реквізитів, таких як: назва, дата видання, вихідний номер, найменування особи, яка видала документ, найменування особи, якій видано документ.

Таким чином стверджують, що заявлені витрати на лікування потерпілого у сумі 76 600 грн. (вартість протезування зубів) та необхідність їх здійснення не підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я, а тому не можуть бути задоволені.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на придбання медикаментів у загальній сумі 41 975 грн. 26 коп. стверджують, що такі невірно заявлені в тому числі і до обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки обов'язок щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_4 шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, у межах, передбачених законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (100 000 грн.) лежить на страховій компанії.

До того ж, потерпілим не надано доказів призначення йому відповідними лікувальними установами медикаментів, придбаних ним згідно фіскальних чеків, копії яких додані до матеріалів справи.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на придбання медикаментів у загальній сумі 21 366 грн. 68 коп., то обов'язок щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_14 шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, у межах, передбачених законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (100 000 грн.) лежить на страховій компанії.

До того ж, потерпілим не надано доказів призначення йому відповідними лікувальними установами медикаментів, придбаних ним згідно фіскальних чеків, копії яких додані до матеріалів справи.

Також стверджують, обов'язок щодо відшкодування потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 моральної шкоди, у межах, передбачених зазначеною ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності лежить на страховій компанії.

Представник ТДВ СТ " Домінанта " в судове засідання не з'явився, однак надав суду заперечення відносно позову, в якому в задоволенні позову просить відмовити з тих підстав, що ні потерпіла особа, ні водій забезпеченого транспортного засобу не повідомили страховика про настання ДТП, не надали письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не надали жодного документа стосовно ДТП, не надали транспортних засобів для огляду для визначення причин та обставин ДТП та розміру збитку, потерпілий не надав заяву про страхове відшкодування - отже, порушили вимоги Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. " Також стверджує, що не настала цивільно-правова відповідальність, оскільки відсутнє рішення/ вирок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП. Крім цього вважає, що не може бути належним доказом Звіт №77/06, оскільки жодним чином не підтверджується вартість відновлюваного ремонту та розмір завданих збитків.

Щодо витрат на лікування, то також стверджує, що такі належними доказами не доведено. Матеріали справи містять лише неякісні копії чеків, з яких не можливо встановити дату, перелік товару або іншу інформацію . Жодного документа лікарні не надано, не надано які призначення було рекомендовано тощо..

Щодо вимоги відшкодування вартості витрат заміни зубів на суму 76600 грн., які було проведено в Румунії зазаначає, що відповідно до абз. п.2.1 ст. 24 Закону, витрати, повязні з лікуванням потерпілого в іноземній державі , відшкодовуються, якщо лікування.лікування було узгоджено з особою , яка має здійснити страхове відшкордування.

При вирішенні цивільного позову потерпілих суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до позиції Великої палати Верховного Суду зазначеній у постанові у справі №755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдача шкоди. За умов, передбачених у ст 38 вказаного Закону та ст.1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги ( регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Натомість, зазначає Велика Палата, згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України " Про страхування", до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора : до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З огляду на це відшкодування шкоди особою, відподальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідалності власників наземних транспортних засобів" у стаховика не виникає обо'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежена різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України " Про страхування ", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку щодо застосування норми права, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі №6-2587 цс15. Відповідно до цього висновку страховик, який виплатив страхове відшкодування, мав право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права. Зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування .

Як встановлено судом на момент виникнення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_12, яким керував обвинувачений ОСОБА_1, була застрахована у ТДВ СТ «Страхове Товариство «Домінанта» за полісом №АЕ/5595212 від 02.04.2015р.

Згідно вказаного полісу страхова сума ( ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду , заподіяну життю і здоров'ю 100 000 ( сто тисяч) грн., а за шкоду заподіяну майну 50 000 ( п'ятдесят тисяч ) грн.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Таким чином витрати потерпілого ОСОБА_4 пов'язані з вартістю автомобіля, у сумі 52 988 грн., лежать на страховій компанії в межах ліміту страхової суми, визначеної законом та передбаченої договором обов'язкового страхування тобто 50 000 грн.

Також витрати на придбання медикаментів у загальній сумі 41975,26 грн. потерпілому ОСОБА_4 та у загальній сумі 21 366,68 грн. потерпілому ОСОБА_14 лежать на страховій компанії у межах, передбачених законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності 100 000 грн.

Відповідно до п. 23.1. ст..23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 24.1. ст..24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Виходячи з цього, обов'язок щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_4 та потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди та останньому шкоди, заподіяної життю та здоров'ю у межах, передбачених зазначеною нормою, та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності лежить на страховій компанії.

Відповідно п.п 37.1.3, 37.1.4, 37.1 ст. 37 Закону передбачені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, зокрема : невиконання потерпілим або іншою особою , яка має право на отримання відшкодування , своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика ( МТМБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди , причини та обставини її настання або розмірів заподіяння шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Суду не надано належних та допустимих доказів про те, що потерпіла особа, або водій забезпеченого транспортного засобу повідомили страховика про настання ДТП, надали письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, надали транспортних засобів для огляду для визначення причин та обставин ДТП та розміру збитку, потерпілий надав заяву про страхове відшкодування, а отже, порушили вимоги Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. "

Таким чином, беручи до уваги те, що вище наведені витрати відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду Суду повинен відшкодовувати лише страховик, однак щодо нього порушено вище зазначені вимоги Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.", суд вважає, що в задоволенні позовів потерпілих про стягнення з ТДВ СТ "Домінанта" та обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 52 988,05 грн. вартості автомобіля; 32 858,07 грн. витрат на придбання ліків; 9 117,19 грн. додатково витрачених коштів на проведення операції та придбання медикаментів; 100 000 грн. моральної шкоди та в користь ОСОБА_3 21 366,86 грн. витрат на придбання ліків; 100 000 грн. за шкоду, заподіяну його життю і здоров'ю; 100 000 грн. моральної шкоди слід відмовити.

Разом з цим, суд вважає, що слід відмовити потерпілому ОСОБА_4 і у стягненні з ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, що складає 76 600 грн. вартості протезування ушкоджених зубів., оскільки нележними доказами не доведена. Так, досліджені судом документи про вартість лікування, надані комерційним товариством ХІПО МЕД з перекладом з румунської мови на українську мову, не можуть бути належним і допустимим доказом, оскільки зазначені документи не підтверджують факт оплати коштів на лікування саме потерпілим ОСОБА_4, а також факт проведення лікування лікувальним закладом Румунії саме потерпілому ОСОБА_4, та необхідність проведення такого лікування.

Також, оскільки не задоволено основні вимоги позову потерпілих слід відмовити і в задоволенні вимог щодо витрат, як по оплаті вартості юридичної допомоги в розмірі по 2000 грн. кожному, так і потерпілому ОСОБА_4 по оплаті 200 грн. вартості автотоварознавчої експертизи.

Речовий доказ - автомобіль марки «Богдан 211010» державний номерний знак НОМЕР_2, який передано на зберігання власнику ОСОБА_12, слід повернути власнику ОСОБА_12.

Речовий доказ - автомобілі: марки «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 та марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_13, які передано на зберігання штраф майданчику Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути їх власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України - п'ять років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, як основного, так і додаткового, у виді позбавлення волі на п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, на підставі акту амністії.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 після набрання вироку законної сили у вигляді застави у розмірі 80 000 грн., які здані на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 код 26213408, МФО 820172 банк Держказначейська служба України м. Київ, повернути заставодавцю ОСОБА_16, мешк. АДРЕСА_2

Речовий доказ - автомобіль марки «Богдан 211010» державний номерний знак НОМЕР_2, який передано на зберігання власнику ОСОБА_12 - повернути власнику ОСОБА_12

Речовий доказ - автомобілі: марки «SEAT INCA», державний номерний знак НОМЕР_6 та марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_13, які передано на зберігання штрафмайданчику Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_4

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 та ТДВ СТ " Домінанта" матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.В. Чопик