Рішення № 79616859, 05.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/555/2019

Номер справи 243/267/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» лютого 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він, у період з 20 квітня 2017 року по 14 вересня 2018 року працював у відповідача на посаді начальника ремонтно - будівельної частини.

14 вересня 2018 року згідно Наказу 141/п звільнився за угодою сторін.

При звільненні, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, підприємство з ним не провело розрахунок та йому не виплачена заробітна плата.

Згідно Довідки № 02/3282 від 26 грудня 2018 року, заборгованість з його заробітної плати станом на 01 грудня 2018 року складає 33219,89 грн.

Зазначає, що він протягом тривалого часу не може отримати від відповідача зарплату, що доставляє йому моральне страждання, а саме: відчуття правової незахищеності з боку держави. Він доклав багато зусиль, але так і не отримав належні йому кошти та залишився без матеріальної підтримки в той час коли йому були необхідні гроші.

Вважає. Що відповідач заподіяв йому моральні страждання у виді тривалого приниження та обману, а також залишення у безвихідному становищі буз засобів для існування шляхом ігнорування законних вимог та порушення законодавчих норм.

Таким чином, причинену йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в 20000,00 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 30708792, на його, ОСОБА_1, користь заборгованість по заробітній платі у сумі 33219,89 грн. та моральну шкоду у сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - ОСОБА_3, яка діє на підставі Довіреності № 01/3285 від 26 грудня 2018 року до суду надала Заперечення на позовну заяву в якому зазначила, що не заперечує, що ОСОБА_1 дійсно працював у відповідача та у вересні 2018 року був звільнений за угодою сторін. Станом на 14 вересня 2018 року, а саме на дату звільнення, у підприємства перед ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати заробітної плати. У розмірі 33219,89 грн.

Зазначає, що на даний час ОСОБА_4 підприємство «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», знаходиться у скрутному матеріальному становищі та згідно Наказу № 135 від 29 жовтня 2018 року припинило свою діяльність на період з 01 грудня 2018 року по 15 березня 2019 року. Працівники санаторію на даний час знаходяться в безоплатних відпустках.

Підприємство є закладом сезонної діяльності, а саме працює в період із квітня по вересень, тому діяльність по лікуванню пацієнтів почне відбуватися лише з початку квітня 2019 року та в цей період очікується фінансування санаторію, тому виплату розпочне проводити відповідно до графіку погашення в період п’яти місяців з квітня 2019 року по серпень 2019 року по 6563,97 грн кожного місяця.

ДП «СКРЦ «Слов’янський курорт» повністю не згоден із розміром заявленої моральної шкоди в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., бо вважає що дана сума не є доказана та обумовлена.

Просить суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов’язки, в рівній мірі кореспондується обов’язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України, ч.1ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно- правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Так, в судовому засіданні встановлено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, станом на 01 грудня 2018 року складає 33219,89 грн.

Вказані обставини підтверджені позивачем та не спростовані у належний спосіб відповідачем, оскільки підтверджуються Довідкою №02/3282 від 26 грудня 2018 року, виданою ОСОБА_4 підприємством «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з якої вбачається що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, станом на 01 грудня 2018 року складає 33219,89 грн. (а.с. 14).

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підлягає до стягнення заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, яка станом на 01 грудня 2018 року складає 33219,89 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як встановленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків(втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв’язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем, а має самостійне юридичне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкривається в ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди ” зазначено, „ що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ”.

Судом встановлено, що у період трудових відносин з підприємством були порушені права ОСОБА_1, а саме, право на оплату праці, оскільки заборгованість по заробітній платі відповідачем ОСОБА_4 підприємством «Санаторно – курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не виплачена до теперішнього часу.

Так, звільнений працівник, якому з вини підприємства несвоєчасно виплатили належні при звільнені суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У зв’язку з тим, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» дійсно були порушені трудові права позивача, що вимагало від ОСОБА_1 додаткових зусиль, у зв’язку з порушенням звичайного укладу його життя, суд приходить до переконання, що вимоги Клак про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, але вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 гривень є завищеними та підлягають зменшенню до розміру 1000,00 грн. Суд вважає, що зазначена сума є достатньою та такою, що відповідає характеру та обсягу страждань, їх тривалості та тяжкості вимушених змін у житті позивача.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та інші обставини. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Водночас відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Так, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Таким чином, якщо особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи моральну шкоду, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов'язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Саме до такого висновку у Постанові від 18 липня 2018 року дійшов Верховний Суд у справі № 359/10023/16-ц.

Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 33219,89 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, а про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000,00 грн., з якої підлягають утриманню податки і обов'язкові платежі.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди у розмірі 34219,89 грн. (33219,89 грн. +1000,00 грн.).

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 64,30 % (( 34219,89 грн. – задоволені вимоги) / ( 53219,89 грн. – заявлені позовні вимоги )*100%).

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача – ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 494,08 грн. (1921 грн. *0,4 =768,40 грн. * 64,30 % = 494,08 грн.), а іншу частину віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,76,77,78,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ст. ст. 95, 115, 1 КЗпП України, ст. ст. 14,164,168 Податкового кодексу України, Законом України Про оплату праці, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Законом України Про судовий збір, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 30708792, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Золочевського, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі у розмірі 33219,89 грн. (тридцять три тисячі двісті дев’ятнадцять грн. 89 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 30708792, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Золочевського, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду у сумі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) з якої підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 30708792, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Золочевського, 1 судовий збір у розмірі 494 грн. 08 коп. (чотириста дев’яносто чотири грн. 08 коп.) до державного бюджету коштів на доходний рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у зв’язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_5