Ухвала суду № 79614314, 28.12.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3985/18

Провадження №1-кп/219/636/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Медінцевої Н.М., за участю секретаря Волохіної Г.С., прокурора – Колмакова А.І., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018050000000036 від 01 березня 2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, заміжньої, пенсіонерки, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В підготовче судове засідання повторно обвинувачена без сповіщення і повідомлення суду не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином та своєчасно.

Прокурор у підготовчому засіданні просив постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, з тих підстав, що 28 лютого 2018 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та вручено в.о. начальника житлово-експлуатаційній організації за місцем реєстрації та колишнього місця мешкання ОСОБА_4 – ОСОБА_5 Постановою від 09.03.2018 ОСОБА_3 оголошено у розшук. 02 квітня 2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області у відношенні підозрюваної ОСОБА_3 надано дозвіл на затримання з метою приводу. Згідно відповіді Т.в.о. керівника Об’єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 з

12.07.2014 перебуває у м. Лиски Воронежская обл. РФ. 10.04.2018 слідчим суддею Артемівського міськрайонного суду Донецької області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Відповідно до вимог ст. 297-5 КПК України у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – газеті «Урядовий кур’єр» № 72 від 14.04.20018 розміщено повістку про виклик ОСОБА_3 до слідчого відділу 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) СВ 2-го Управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного Управління СБ України в Донецькій та Луганській областях на 18, 19 та 20 квітня 2018 року для проведення за його участю процесуальних дій, про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового

розслідування, про що складено протокол 20.04.2018. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 110 КК України спрямований на розгляд до суду, про що повідомлено захисника останньої - адвоката ОСОБА_7 Пунктом 20-1 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України передбачено, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379,

400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, а також зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у

міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Також окрім цього просив надати дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченої для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у підготовчому засіданні заперечував щодо постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої, оскільки він не спілкувався з обвинуваченою та узагалі її не бачив, що стосується дозволу на затримання та розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не заперечує, також замість постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження просив оголосити обвинувачену у розшук.

Заслухавши доводи прокурора та думку захисника, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, в тому числі додані прокурором до клопотань документи, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог Розділу ІV КПК України участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.

Так, право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Крім того, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року передбачає, що кожний має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред'явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Процедури іn absentia неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Так, у рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

Так у справі «Сейдович проти Італії» суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. В даній справі суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред'явлені йому обвинувачення. З цих підстав не можна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

У справі «Колоцца проти Італії» суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття „справедливий розгляд у суді" (див. рішення у справі «Годди проти Італії» від 9 квітня 1984 р. ОСОБА_5 А, т. 76, с. 11, п. 28). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

В даному кримінальному провадженні суд також приймає до уваги, що злочин, за яким ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення, не має строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а проведення судового розгляду без участі обвинуваченої, не забезпечить дотримання гарантованих Конвенцією основоположних прав.

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо підсудного, який не з'явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачена, що не з'явилася до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки підсудного, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.

Більш того, як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п. 3 гарантують кожній людині, якій пред'явлено кримінальне обвинувачення, право „захищати себе особисто", „допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані", „користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові", і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином.

В підготовчому засіданні захисник обвинуваченої, який здійснює її захист, заперечував проти проведення судового розгляду за відсутності обвинуваченої, пояснивши, що жодного разу не бачив своєї підзахисної та не мав змоги узгодити процесуальну позицію по справі.

За приписами ч.1 ст.5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Суд зазначає про ненадання стороною обвинувачення беззаперечних доказів на підтвердження факту перебування обвинуваченої ОСОБА_3 на території проведення антитерористичної операції або на непідконтрольній Україні території, як і факту того, що остання понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оголошення ОСОБА_3 в міждержавний та/або в міжнародний розшук, що є передумовою для здійснення спеціального судового провадження

Таким чином сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачена намагалася ухилитися від суду чи недвозначно відмовилася від свого права прибути в судове засідання, не надано доказів щодо оголошення обвинуваченої саме у міждержавний та/або міжнародний розшук.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція не винуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Статтею 335 КПК України передбачено право суду зупинити провадження у разі розшуку обвинуваченого.

Крім того, відповідно до Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Годди проти Італії», в рамках якого встановлено не повідомлення обраного підсудним захисника про судовий розгляд та не з'ясування в достатньому обсязі про причини неявки обвинуваченого, ЄСПЛ була сформульована наступна позиція: факт неявки підсудного в судове засідання, а також відсутність повідомлення його захисника вимагають від суду прояви активності в цілях досягнення належної реалізації процесуальних прав зацікавленої особи. Отже, суд повинен за власною ініціативою призупинити розгляд справи через необхідність з'ясування причин неявки сторін.

З урахуванням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, а також вищенаведеної практики Європейського Суду, яка є частиною національного законодавства, є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення судового провадження на даній стадії може призвести до порушення ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачена позбавлена права захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисника, допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані, надавати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції та користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові.

Разом з тим, зважаючи на те, що проведення підготовчого та судового засідання у відсутності обвинуваченої неможливо та на даний час її місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні відмовити та оголосити обвинувачену в розшук, а провадження по справі зупинити до розшуку обвинуваченої.

Вислухавши прокурора, захисника, суд враховує, що систематичні неявки обвинуваченої свідчать про те, що вона ухиляється від суду, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотань прокурора і є усі достатні підстави вважати, що обвинувачена, переховується від суду, а тому її належить затримати і піддати привіду до суду для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої то його розгляд слід зупинити до виконання ухвали суду про дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу, або до спливу строку її виконання 28 червня 2019 року, або до відкликання її прокурором у випадку передбаченому Законом.

З огляду на наведене суд вважає, що для виконання цієї ухвали в частині піддання привіду до суду для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою треба не менший строк як до 28 червня 2019 року з дня її ухвалення, її виконання належить доручити робітникам Бахмутського МВ 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, а контроль за її виконання покласти на прокурора Донецької області.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 183, 189-190, 323, 335 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Відмовити у задоволені клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_2.

Оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, заміжньої, пенсіонерки, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, о у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

У разі розшуку обвинуваченої ОСОБА_2 застосувати до неї привід шляхом доставки її до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Зупинити судове провадження до розшуку обвинуваченої ОСОБА_2

Надати відповідним робітникам Бахмутського МВ 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях дозвіл на затримання з метою приводу до Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 для розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Після затримання ОСОБА_2, відповідно до вимог статті 191 КПК України не пізніш як через тридцять шість годин з моменту затримання, остання має бути доставлений до суду для розгляду питання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Службова особа, яка на підставі ухвали суду, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це прокурора, зазначеного в ухвалі.

Зупинити розгляд клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 до виконання ухвали суду про дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу, або до спливу строку її виконання 28 червня 2019 року, або до відкликання її прокурором у випадку передбаченому Законом

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і втрачає свою дію в частині піддання привіду ОСОБА_2 до суду для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 28 червня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, але її вправі відкликати прокурор в частині піддання привіду ОСОБА_2 до суду для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у випадку передбаченому Законом.

Організацію виконання ухвали про розшук обвинуваченої доручити робітникам Бахмутського МВ 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.

Копію ухвали направити до Бахмутського МВ 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях – для виконання, до прокуратури Донецької області – для контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Медінцева