Рішення № 79613684, 31.01.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3703/18

провадження №: 2/398/306/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"31" січня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі судді Нероди Л.М., з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах яких діє представник за довіреністю ОСОБА_5, до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах яких діє представник за довіреністю ОСОБА_5, звернулися до суду з позовом про визнання за ними права на земельну частку (пай), по 1/4 частині кожному, із землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Мир» Олександрійського району, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, якому земельна частка (пай) належала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Олександрійською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 20 лютого 2002 року за Р№103, яке було втрачене і замість якого було видано дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом 18 травня 2016 року за Р№141.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6, який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Померлий доводиться чоловіком ОСОБА_1, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - батьком.

Після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) із землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Мир» Олександрійського району, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та належить спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6.

За життя ОСОБА_6 не розпорядився належним йому майном та заповіту не складав. Позивачі являються єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 Інших спадкоємців немає.

Для реалізації своїх спадкових прав позивачі звернулись до Маневицької державної нотаріальної контори, однак отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка оформлена у формі роз'яснення від 25 січня 2018 року № 35/02-14. Відмова мотивована тим, що позивачами не було надано сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я спадкодавця, який було втрачено.

Оскільки видача дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) після смерті особи, якій він належить, не передбачена, позивачі вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивачів ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачів, на позовних вимогах наполягала, проти прийняття заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, відзиву не надав.

Враховуючи згоду представника позивачів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до такого висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6, що підтверджується дійсною випискою акту про смерть від 06 березня 2003 року № 31/2003, виданою Урядом Цивільного Стану у м. Любско, Республіка Польща.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 являються його дружина ОСОБА_1, діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та копіями свідоцтв про народження (а.с. 25, 26, 32, 37).

За життя ОСОБА_6 успадкував після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Мир» Олександрійського району, розміром 7,04 гектара, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією на ім'я спадкодавця 24 лютого 1997 року і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 237 (а.с. 10).

Листом державного нотаріуса Маневицької державної нотаріальної контори від 25 січня 2018 року за № 35/02-14 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_6 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів - сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця та роз'яснено можливість звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно (а.с. 11).

Згідно з п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) підтверджується відповідним сертифікатом, який діє до отримання громадянином державного акту на земельну ділянку.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.

Згідно п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, діючої на час відкриття спадщини, при успадкуванні по закону спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти, подружжя та батьки померлого.

Зі змісту ст. 548 ЦК УРСР вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частиною другою даної статті передбачено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Суд вважає встановленим той факт, що позивачі фактично прийняли всю спадщину після смерті ОСОБА_6 як спадкоємці першої черги.

Враховуючи, що позивачами сертифікат було втрачено, а видача його дубліката чинним законодавством не передбачена, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки права позивачів порушені не з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 року, зареєстрована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 04366293) про визнання права власності на спадкове майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), по 1/4 частині кожному, у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Мир» Олександрійського району, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, якому земельна частка (пай) належала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 24 лютого 1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 лютого 1997 року за № 237, та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Олександрійською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 20 лютого 2002 року за Р№103, яке було втрачене і замість якого Державним нотаріальним архівом Кіровоградської області було видано дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом 18 травня 2016 року за Р№141.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 04 лютого 2019 року.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА