Постанова № 79612808, 05.02.2019, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/109/19

Провадження № 3/364/17/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 24.01.2019 р. від Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі – Київський рибоохоронний патруль) зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення від 22.12.2018 р. № 007819 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.12.2018 р. близько 12:30 год. на р. Рось у с. Косівка Володарського району Київської області, грубо порушуючи правила рибальства, здійснював лов риби з берега оснащеним блешнею спінінгом забороненим методом – «методом багріння», при цьому виловив рибу: карась – 2 шт., загальна вага – 0,23 кг., чим порушив вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ», пунктів 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства риби, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за № 269/3562 (далі – Правила рибальства), вчинивши правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 85 КУпАП та завдавши збиток рибному господарству України на загальну суму 34,00 грн.

У судовому засіданні 05.02.2019 р. ОСОБА_1 визнав свою вину, ствердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, повідомив також, що виловлену рибу та спінінг працівники рибоохорони йому повернули, проте зі спінінга зняли, так звану блешню, за допомогою якої здійснюється вилов риби методом багріння.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 р. у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, не з’явився.

Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, виходить з такого.

Статями 25, 27 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що на території України може здійснюватися, зокрема, любительське рибальство; у порядку загального використання об’єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законом, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об’єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. Статтею 34 названого Закону на користувачів об’єктів тваринного світу покладено, зокрема, обов’язок додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об’єктів тваринного світу.

Статтею 521 Закону України «Про тваринний світ» заборонено для добування об’єктів тваринного світу виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Аналогічні вимоги закріплено пунктом 3.15 Правил рибальства.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою, зокрема, адміністративну відповідальність відповідно до закону (стаття 63 Закону України «Про тваринний світ»).

Диспозицією частини четвертої статті 85 КУпАП передбачено притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за грубе порушення правил рибальства (зокрема, із застосуванням заборонених знарядь лову).

Окрім пояснень і визнання вини ОСОБА_1 у судовому засіданні, його винність у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується також наявними матеріалами справи, доданими до протоколу, зокрема: обставинами, викладеними у цьому протоколі; описом-оцінкою до протоколу від 22.12.2018 р. № 007819 вилученого у ОСОБА_1 знаряддя лову – «спінінга з блешнею» – 1 шт. та живої риби – карась у кількості 2 шт.; розпискою про передачу йому на відповідальне зберігання зазначених риби та спінінга; актом огляду водних біоресурсів, вилучених відповідно до названого протоколу; доповідною головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля № 3 від 22.12.2018 р. щодо виклику поліції та встановлення особи правопорушника; фототаблицею із зображенням вилученої риби, заміром її ваги; планом-схемою місця скоєння адміністративного правопорушення; розрахунком матеріальної шкоди.

У зв’язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 85 КУпАП як грубе порушення правил рибальства.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтями 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 КУпАП обставиною, що пом’якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння винного.

Зважаючи на викладене та враховуючи особу правопорушника, його майновий стан, відсутність обтяжуючих та наявність однієї пом’якшуючої відповідальність обставини, суд дійшов до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією частини четвертої статті 85 КУпАП, оскільки такий вид стягнення, на думку суду, може забезпечити його виправлення.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткового адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини четвертої статті 85 КУпАП у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, суд не вбачає можливим застосування такого стягнення, оскільки в надісланому до суду для розгляду адміністративному матеріалі відсутній протокол (або копія протоколу) вилучення майна, що підлягає конфіскації, що в подальшому робить неможливим виконання постанови суду в цій частині згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 4, пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно вилучених об’єктів тваринного світу суд вважає, що їх слід залишити в правопорушника через їх швидке псування.

Стосовно вирішення питання відшкодування завданої шкоди суд виходить з положень статті 35 Закону України «Про тваринний світ», пункту 6.2 Правил рибальства шкода, за якими заподіяна незаконним (зокрема, з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України такс.

Зважаючи на затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 такси, Київським рибоохоронним патрулем правильно визначено розмір завданої ОСОБА_1 шкоди, що складає 34 грн.

Водночас, згідно з частиною першою статті 40 КУпАПвідшкодуванню підлягає майнова шкода, заподіяна громадянинові, підприємству, установі або організації. Проте в надісланому до суду адміністративному матеріалі відсутні назва (означення) та реквізити рахунку відповідного підприємства, установи або організації, на якій слід перерахувати стягнуті під час виконання постанови суду в цій частині кошти як відшкодування завданої шкоди. Відтак, це питання може бути надалі вирішено надалі в порядку цивільного судочинства із зазначенням способу виконання рішення суду (частина третя статті 40 КУпАП).

За статтею 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 стягується також судовий збір на користь держави у розмірі 384 грн. 20 коп. (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись частиною четвертою статтею 85 КУпАП та статтями 29, 33-35, 40, 40-1, 221, 251, 252, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. без конфіскації знаряддя лову.

Водні живі ресурси, передані на відповідальне зберігання правопорушнику, – залишити ОСОБА_1 через їх швидке псування.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз’яснити, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).

Копії цієї постанови суду направити ОСОБА_1, прокурору, а також до Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області – до відома та виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л.А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.