
Справа №295/5652/18
Категорія 57
2/295/569/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Слюсарчук Н.Ф.
з участю секретаря Давиденко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про усунення перешкод у праві власності на майно шляхом скасування арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 08.05.2018 року звернувся до суду з цивільним позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні легковим автомобілем, шляхом скасування арешту.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачем на митну територію України через митний кордон 31.10.2017 року був ввезений легковий автомобіль BMW X1 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1. Звернувшись з заявою з метою обліку автомобіля та отримання реєстраційних номерів та документів на нього, заявником було виявлено, що на його майно був накладений арешт Богунським ВДВС Житомирського міського управління юстиції, відповідно до постанови №37332049 від 10.04.2013 року.
Накладення арешту на вказаний автомобіль порушує право власності на автомобіль, зокрема, права користування та розпорядження ним. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, яким просить суд скасувати арешт на автомобіль марки BMW X1 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, накладений державним виконавцем Богунським ВДВС Житомирського міського управління юстиції, відповідно до постанови №37332049від 10.042013 року.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачу у випадку заперечення проти позову подати до суду відзив на позов.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.
Позивач в судове засідання не з’явивися надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги визнав повністю.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справ у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності дост. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що Головним державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції № 37332049 від 10.04.2013 року, накладено на арешт на все рухоме майно належне ОСОБА_1.
Згідно клопотання, що надійшло на адресу суду 25.10.2018 року від Начальника Богунського ВДВС Житомирського РУЮ ОСОБА_2 від 11.10.2018 р. за №58152/7.21-30/18 зазначено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 були завершені відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчі документи були повернуті стягувачу без виконання, однак завершення даного типу не дає підстав для звільнення майна з-під арешту.
Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 11.10.2018 року відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 на виконанні не перебуває (а.с. 30).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно доч.ч. 1-52 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Статтею 1 Першогопротоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.
З викладених норм права вбачається, що кожна сторонами сама обирає стратегію захисту своїх прав, а суд розглядає справи тільки в межах заявлений сторонами вимог та наданих ними доказів.
Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини другоїст. 89 Цивільного процесуального кодексу України ,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач відзив не подав та не скористався своїм правом спростувати доводи позивача, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що арешт майна був накладений в рамках виконавчих провадженнь, які завершені, державним виконавцем не вчинено дій щодо скасування арешту майна, що обмежує права власника майна, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13,18,76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про усунення перешкод у праві власності на майно шляхом скасування арешту - задовольнити.
Усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні легковим автомобілем BMW X1 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 шляхом скасування арешту накладеного обтяження (арешту) запис про обтяження №13630404 – арешт рухомого майна).
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішеннянабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
Відповідач: Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (місце знаходження: м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 55, код ЄДРПОУ 35021511).
Суддя
Судове рішення № 79611557, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 30.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/5652/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: