Ухвала суду № 79610217, 01.02.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/869/18

Провадження № 1-кс/487/784/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2019 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання - Лунгол А.Г., прокурора - Рудь Р.В.., захисника - Капінос І.І., підозрюваної - ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Становського А.С. у кримінальному провадженні № 12017150030004550 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянка України, має вищу освіту, працює менеджером з надання консультаційних послуг ПП «Софістікейт», не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 року слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області Становський А.С., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Рудь Р.В., звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2.

В клопотанні слідчий зазначає, що 18.10.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

19.10.2018 р. ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.12.2018 включно.

30.11.2018 р. ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої 18.10.2018 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

12.12.2018 р. ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.02.2019 р. включно.

24.01.2019 р. ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої 30.11.2018 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.11.2018р. строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 17.04.2019.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 10.02.2019, проте завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до вказаного строку об'єктивно не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

встановити та допитати в якості потерпілого всіх осіб, які постраждали від діяльності вищевказаної злочинної групи, за фактом заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом обману, а також загальну суму заподіяних потерпілим збитків; допитати всіх свідків вчинення підозрюваними кримінальних правопорушень, призначити судову експертизу звуко - та відеозапису, комп'ютерно-технічні експертизи; провести огляд вилучених під час проведення обшуків речей та документів; провести 22 тимчасові доступи по рахункам в банківських установах відносно підприємств контрагентів а також їх огляд і аналіз, через які виводились та в подальшому знімались грошові кошти потерпілих, якими заволоділи шляхом обману підозрювані; встановити інших осіб, які також вчиняли злочини у складі вищевказаної організованої групи на чолі з ОСОБА_5; провести тимчасові доступи до документів (в тому числі електронних) які перебувають у володінні операторів телекомунікацій (мобільного зв'язку) ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», «Київстар» та їх аналіз, з метою встановлення абонентських з'єднань підозрюваних (дата, місце, час), під час вчинення злочинів вищевказаною організованою групою або готування до них, розсекретити матеріали НСРД; повідомити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про підозру в остаточній редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів проведення досудового розслідування.

Ризики які були враховані судом при обранні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - не зменшились.

Орган досудового розслідування вважає, що викладенні обставини є достатніми для продовження застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів, не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам і забезпечити виконання процесуальних обов'язків і його належну поведінку.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що заявлені слідчим ризики не доведені, оскільки всі документи слідчим вилучено, паспорт для виїзду за кордон та паспорт громадянина України також вилучено, і вилучена комп'ютерна техніка та телефони, що виключає заявлені слідчим ризики. Просила застосувати до не неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Капінос І.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, не доведеність заявлених слідчим ризиків. Просив змінити підозрюваній запобіжний захід тримання під вартою, на домашній арешт.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

Із матеріалів клопотання встановлено, що СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області в групі слідчих СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017150030004550 зареєстрованого в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

17.10.2018 р. о 10 год. 40 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, затримано ОСОБА_2.

18.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

19.10.2018 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.12.2018 включно.

30.11.2018 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої 18.10.2018 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

12.12.2018 ОСОБА_2, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.02.2019 р.

24.01.2019 р. ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої 30.11.2018 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах:

на початку вересня 2017 року, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, мешканець м. Харкова, Харківської області ОСОБА_5, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав в якості джерела отримання доходу, діяльність пов'язану із заволодінням шляхом обману грошовими коштами фізичних осіб, які мали на меті придбати транспортні засоби на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей.

При цьому, ОСОБА_5, визначив предметом злочинних посягань грошові кошти вказаних осіб, а в якості способу їх заволодіння - обман осіб, стосовно купівлі-продажу транспортних засобів, шляхом надання завідомо неправдивих відомостей про надані послуги.

З метою реалізації свого злочинного, корисного умислу, ним був розроблений план вчинення злочинів та безпосередній механізм шахрайства, який передбачав:

- пошук осіб для використання їхніх даних для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності з метою протиправної діяльності;

- пошук і схиляння до заняття спільною злочинною діяльністю інших осіб, які забезпечували б систематичне заволодіння грошовими коштами всіх учасників злочинної групи;

- пошук нежитлових приміщень, для використання їх в якості офісів різних суб'єктів підприємницької діяльності;

- вчинення обману фізичних осіб, шляхом розміщення в Інтернет мережі оголошень, щодо надання послуг купівлі-продажу транспортних засобів шляхом укладання попередніх договорів та договорів - доручень;

- розподілення функцій між усіма учасниками злочинного об'єднання;

- вчинення дій, спрямованих на приховування протиправної діяльності, шляхом виготовлення завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу та договорів - доручень, завірення їх відтисками печатей різних суб'єктів підприємницької діяльності;

- алгоритм дії укладення від різних юридичних осіб попередніх договорів купівлі-продажу транспортного засобу, з використанням спеціально виготовлених для досягнення вказаної мети документів;

- розподіл грошових коштів, здобутих злочинним шляхом між учасниками злочинної групи;

- моніторинг єдиного реєстру судових рішень з приводу наявності рішень суду про стягнення з підприємств, які використовуються для вчинення шахрайських дій та зміна розрахункових рахунків таких підприємств з метою уникнення накладення арешту на них;

- консультування всіх учасників злочинної групи з приводу їх дій під час спілкування с працівниками правоохоронних органів та потерпілих;

З метою реалізації злочинного плану на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, усвідомлюючи, що самостійно вчинення даних злочинів неможливо, ОСОБА_5, вирішив залучити до спільної злочинної діяльності інших учасників, розподіливши цим особам певні функції в здійсненні організованих ним злочинів, об'єднавши таким чином зусилля всіх учасників, для досягнення єдиного злочинного результату.

Так, у вересні 2017 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_5, довів свій злочинний план мешканці м. Одеса, Одеської області ОСОБА_6, запропонувавши останній взяти участь у заволодінні чужим майном шляхом обману, на що ОСОБА_6, дала свою згоду.

При цьому, ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_6, що для реалізації злочинного умислу на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, їм необхідно залучення до спільної злочинної діяльності інших учасників, які під виглядом офіс-менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів, будуть виконувати скоординовані дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, що належить фізичним особам.

ОСОБА_5, як організатором злочинної групи, були визначені функції ОСОБА_6, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- контролі та керуванні діями осіб, залучених до заняття спільною протиправною діяльністю в якості менеджерів з надання консультативних послуг купівлі-продажу транспортних засобів;

- пошуку фізичних осіб, з метою заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом обману;

- пошуку приміщень для реалізації злочинної діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами громадян і виникнення конфліктних ситуацій, вживанні заходів щодо їх залагодження;

- розміщення в Інтернет мережі оголошень, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- закупівлі мобільних телефонів та стартових пакетів різних операторів мобільного зв'язку та розподілу їх між учасниками злочинної групи, для забезпечення систематичного заволодіння чужим майном шляхом обману;

- з метою маскування і приховування вчиненого злочину та злочинної діяльності в цілому, а саме в телефонних розмовах з потерпілими, в якості менеджерів з продажу транспортних засобів, запевняти останніх, що транспортні засоби вони все таки отримають, коли вирішиться проблема з їх транспортуванням;

- розподілі грошових коштів між учасникам злочинної групи за вказівкою організатора та направлення останньому частки здобутих грошових коштів.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину, в вересні місяці 2017 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_6, підшукала та залучила до заняття спільною злочинною діяльністю раніше знайомих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та не встановлену досудовим слідством особу, повідомивши їх про злочинні наміри, спрямовані на систематичне заволодіння чужим майном шляхом обману, довівши в деталях розроблений організатором злочинної групи план.

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановлена досудовим слідством особа, які у вказаний період часу ніде офіційно не працювали і не мали постійного джерела доходів, прийняли пропозицію ОСОБА_6 та дали свою згоду на спільну участь у вчиненні злочинів.

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановленій досудовим слідством особі, були визначені функції, що складалися з дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, які полягали в наступному:

- пошук приміщень, для реалізації злочинного плану та укладення договорів оренди таких приміщень;

- будучи офіс-менеджерами з надання консультативних послуг купівлі -продажу транспортних засобів, спілкуватися з громадянами, які телефонували їм на номери мобільних телефонів, повідомляти при цьому завідомо неправдиву інформацію стосовно того, що вони займаються наданням допомоги щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської, Миколаївської областей, запрошувати даних громадян до офісу з метою укладання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу;

- зустрічатись з громадянами, пропонувати придбати один з транспортних засобів згідно заздалегідь підготовленого прайсу з цією метою;

- показувати заздалегідь підготовлені фотознімки із зображенням транспортних засобів, які нібито продаються;

- повідомляти громадянам завідомо неправдиву інформацію про те, що попередні договори купівлі-продажу транспортного засобу, будуть безперешкодно укладені ними із покупцями, після перерахування клієнтом грошових коштів на рахунок їхнього суб'єкту підприємницької діяльності, а в разі, якщо транспортний засіб не влаштує клієнта, грошові кошти обов'язково будуть повернуті власнику;

- особисто укладати попередні договори щодо купівлі-продажу транспортних засобів;

- у разі, якщо особа, яка укладала з ними даний договір цікавилась, чому саме укладається попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, вводити її в оману, шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації, що даний договір лише формальність, що його назва не відповідає послугам, які вони надають, у зв'язку із тим, що попередній договір про надання послуг купівлі-продажу транспортного засобу складається з метою зменшення податкових зборів;

- отримування від громадян касових чеків на підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок їхнього суб'єкту підприємницької діяльності;

- після заволодіння грошовими коштами потерпілих, при виникненні конфліктних ситуацій на предмет повернення їм грошових коштів, вживання заходів щодо їх залагодження;

- з метою маскування і приховування вчинених злочинів та злочинної діяльності в цілому, а саме, як в телефонних розмовах, так і під час особистих зустрічей з потерпілими, запевняти останніх, що сталося непорозуміння, що будуть вжиті заходи на їх залагодження, що особам обов'язково будуть повернуті сплачені кошти.

Зорганізувавшись таким чином у стійке злочинне об'єднання, для спільного досягнення єдиної мети, заволодіння чужим майном шляхом обману та подальшої реалізації злочинного плану під час вчинення злочинів ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та не встановлена досудовим слідством особа, діючи в складі організованої групи з ОСОБА_5, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, орендували під офіс приміщення за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; розмістили в мережі Інтернет оголошення про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів.

Після чого, завідомо не маючи наміру на здійснення цієї господарської діяльності, отримали від ОСОБА_5, спеціально виготовлені останнім бланки завідомо неправдивих попередніх договорів купівлі продажу транспортних засобів, завірені відтисками печатей наступних підприємств: ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС» ЄДРПОУ41579813; ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (СТОКСОЛЮШЕН) ЄДРПОУ 41946163; ТОВ «АЛЬТФІНКОМ» (АЖУР-ЛОГІСТИКА) ЄДРПОУ 41920234, ТОВ «МОТОРСКОМІНВЕСТ» ЄДРПОУ 42215499; ТОВ «АВТО-ЕНЕРДЖІ» ЄДРПОУ 41339031; ТОВ «ДРІМКАР» ЄДРПОУ 42150380; ТОВ «ТРАСТМОТОРС» ЄДРПОУ 41945751; ПП «СОФІСТІКЕЙТ» ІКПП 42455138.

В період часу з вересня 2017 року по жовтень 2018 року, систематично заволодівали грошовими коштами потерпілих, шляхом укладення фіктивних договорів з останніми, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортних засобів на території Харківської, Одеської та Миколаївської областей, за що отримували відповідні грошові кошти.

Так, у жовтні 2017 року, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_6, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв'язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайських дій під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_6, надала ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановленій досудовим слідством особі.

В жовтні місяці 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпілий ОСОБА_15, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «Renault Duster », користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукав вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_15, відповіла ОСОБА_2, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_15, запропонувала потерпілому прибути 27.10.2017 о 09:00 год. до офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_8.

27.10.2017 о 09:00 год., ОСОБА_15, прибув до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_9 та ОСОБА_2, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_5 планом. У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_2, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_5 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_15, представившись офіс-менеджером ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС», здійснюючи обман потерпілого, повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб'єкту господарювання транспортного засобу «Renault Duster», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 299 000 грн., та повідомила про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 29 900 грн.

При цьому, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_15 про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 29 900 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41579813), №2600631363501, який відкрито в ПАТ «Банк кредит Дніпро».

ОСОБА_2 запевнила ОСОБА_15, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останнім буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №15/ПД-0175 від 27.10.2017.

В цей же час, ОСОБА_9, продовжуючи обман потерпілого, запевнила ОСОБА_15, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останньому обов'язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС» код ЄДРПОУ 41579813 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпілий погодився.

Будучи введеним в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_9 та ОСОБА_2, потерпілий, 27.10.2017 через відділення ПАТ «Креді Агріколь Банк», розташованому в м. Первомайськ, Миколаївської області, перерахував на рахунок ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС» №2600631363501 грошові кошти в сумі 29 900 грн., згідно квитанції №20409885-1 від 27.10.2017, копію якої передав ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_2, уклала з ОСОБА_15 попередній договір №15/ПД-0175 від 27.10.2017 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_2, продовжуючи обман потерпілого, повідомила, що коли замовлений транспортний засіб «Renault Duster» буде можливо забрати за місцем розташування офісу ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС», вона передзвонить, на що потерпілий погодився.

Через 10 днів ОСОБА_15, з метою отримання замовленого транспортного засобу згідно з договором №15/ПД-0175 від 27.10.2017 зателефонував до офісу ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС», на дзвінок якого не встановлена досудовим слідством особа - працівник ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС» представившись офіс-менеджером та продовжуючи його обман повідомила, що замовлений ОСОБА_15 транспортний засіб знаходиться в м. Іллічівськ, Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

В подальшому, потерпілий ОСОБА_15 неодноразово телефонував до офісу ТОВ «АВТО ЕКСКЛЮЗИВ ПЛЮС», однак, на його питання, не встановленою досудовим слідством особою офіс-менеджером вказаного суб'єкту господарювання вказувалось на ряд проблем, або дзвінки ігнорувались.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановлена досудовим слідства особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 29 900 грн., чим спричинили останньому збитки на вказану суму.

Крім того, у березні 2018 року, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановлена досудовим слідством особа, реалізуючи злочинний, корисливий умисел на заволодіння майном громадян шляхом обману, розмістили оголошення на веб-сайті «Аvto-bazar.ua» про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу, із зазначенням номерів мобільних телефонів.

ОСОБА_6, виконуючи відведені їй організатором групи функції, при невстановлених обставинах, придбала сім-карти різних операторів мобільного зв'язку та мобільні термінали, з метою їх використання в подальшому для вчинення шахрайських дій під виглядом телефонів офіс-менеджерів, що здійснюють купівлю-продаж транспортних засобів. Зазначені сім-карти та мобільні термінали ОСОБА_6, надала ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановленій досудовим слідством особі.

В березні місяці 2018 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, потерпіла ОСОБА_18, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи намір придбати транспортний засіб «KIA Picanto», користуючись веб-сайтом «Аvto-bazar.ua», підшукала вищезазначене оголошення, про надання послуг щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

На дзвінок ОСОБА_18, відповіла ОСОБА_9, яка переслідуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_18, запропонувала потерпілій прибути 26.03.2018 о 09:30 год. до офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_8.

26.03.2018 о 09:30 год., ОСОБА_18, прибула до вищезазначеного офісу, в якому перебувала ОСОБА_9 та ОСОБА_2, згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_5 планом.

У вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_9, діючи згідно з заздалегідь розробленим ОСОБА_5 планом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_18, представившись офіс-менеджером ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС», здійснюючи обман потерпілої, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у їхнього суб'єкту господарювання транспортного засобу «KIA Picanto», необхідного клієнту та який можливо придбати, а також зазначила, що повна вартість вищевказаного транспортного засобу становить 108 000 грн., та повідомила про необхідність оплати часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 32 400 грн.

При цьому, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_18 про необхідність здійснення часткового внеску вартості транспортного засобу у сумі 32 400 грн., шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 41946163), №26008013168001, який відкрито в ПАТ «РВС БАНК». ОСОБА_9 запевнила ОСОБА_18, що після виконання вказаної умови щодо оплати часткового внеску, з останньою буде укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №0041 від 26.03.2018.

В цей же час, ОСОБА_2, продовжуючи обман потерпілого, запевнила ОСОБА_18, що в разі не відповідності якості замовленого транспортного засобу, останній обов'язково будуть повернуті грошові кошти, після написання відповідної заяви до ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» код ЄДРПОУ 41946163 та прийняття відповідного рішення керівництвом, на що потерпіла погодилась.

Будучи введеною в оману та не усвідомлюючи реальних намірів ОСОБА_9 та ОСОБА_2, потерпіла, 26.03.2018 через відділення АТ «ОТП Банк», розташованому в м. Первомайськ, Миколаївської області, перерахувала на рахунок ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» №26008013168001 грошові кошти в сумі 32 400 грн., згідно квитанції №1А6Е123С9В від 26.03.2018, копію якої передала ОСОБА_9 Після чого, ОСОБА_9, уклала з ОСОБА_18 попередній договір №0041 від 26.03.2018 щодо купівлі-продажу транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_9, продовжуючи обман потерпілої, повідомила, що коли замовлений транспортний засіб «KIA Picanto» буде можливо забрати за місцем розташування офісу ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС», вона передзвонить, на що потерпіла погодилась.

27.03.2018 не встановлена досудовим слідством особа, працівник ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» представившись офіс-менеджером Наталею, зателефонувавши потерпілій та продовжуючи її обман повідомила, що замовлений ОСОБА_18 транспортний засіб знаходиться в м. Одеса Одеської області та існує ряд проблем щодо його транспортування, коли ці проблеми буде вирішено, повідомлять додатково.

ОСОБА_18, маючи на меті повернути свої грошові кошти в сумі 32 400 грн., написала відповідну заяву на юридичну адресу ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 2.

В подальшому за вих.№13 від 17.05.2018 на адресу за місцем мешкання ОСОБА_18 надійшов лист за підписом директора вказаного суб'єкту господарювання ОСОБА_19, в якому зазначено, що виплати за попереднім договором не передбачені.

Таким чином, при вищезазначених обставинах, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та не встановлена досудовим слідством особа, заволоділи шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_18 в сумі 32 400 грн., чим спричинили останній збитки на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні аналогічним чином кримінальних правопорушень, пов'язаних із заволодінням шляхом обману грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України перевірялась слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та його продовження та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: заявами про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_25; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_25; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_25; протоколами допиту свідків ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_28, ОСОБА_29; протоколи допиту підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12; протоколом обшуку від 17.10.2018 р. за адресою: АДРЕСА_8, ТОВ «Дрімкар»; протоколом огляду від 22 січня 2019 року.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.11.2018 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному продовжено до шести місяців, тобто до 17.04.2019 р.

Відповідно до ст. 197 ч. 3 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування. Статтею 199 ч.5 КПК України передбачений обов'язок слідчого судді відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу - виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість їм запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Оцінюючи наявність заявлених слідчим ризиків, слідчий суддя виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії», 14379/88, 26 січня 1993 року вказує, що «небезпеку переховуватися від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її на стільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою....»

Також, у рішенні «Алєксандр Макаров проти Росії», 15217/07, 12 березня 2009 року, Європейський суд з прав людини зазначив - «Суд погоджується з тим, що на самому початку продовження строку тримання заявника під вартою, можливо, і було виправдане на якийсь короткий період, аби органи обвинувачення мали час перевірити інформацію надану посадовими особами ФСБ, та представити докази, що її підтверджують. Однак з плином часу сама лише наявність інформації, без будь-яких доказів на підтримку її правдивості, неодмінно ставала дедалі менш важливою, зокрема, якщо врахувати те, що заявник постійно заперечував свою спроможність переховуватися, стверджуючи, що жодного майна не продано і ніякої валюти не придбано, та, щоб підтвердити неможливість своєї втечі, посилався на свій вік, стан здоров'я, нестачу дійсного закордонного паспорта чи медичної страховки і та той факт, що за межами Томської області в нього немає ні родичів, ні власності...»

Так, суд враховує, що відповідно до відомостей з Державної прикордонної служби України (№54/310 від 10.10.2018), ОСОБА_2 останній раз перетинала державний кордон у 2016 році; на теперішній час у неї вилучений паспорт для виїзду за кордон України та паспорт громадянина України; наявність стійких соціальних зв'язків і постійного місця проживання (проживає з батьками); позитивну характеристику з місця проживання.

За такого, суд дійшов висновку про те, що з плином часу небезпека переховування від органів досудового розслідування та суду значно зменшилася.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціалістів у кримінальному провадженні, оскільки на даний час проводяться оперативні заходи щодо встановлення інших потерпілих, свідків та проводяться експертні дослідження.

Також слідчим доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Разом з тим, в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 2,4,5 ст. 177 КПК України.

Так, майже всі першочергові слідчі дії у кримінальному провадженні вже проведені, за місцем роботи підозрюваної в офісному приміщенні та за місцем її проживання проведені обшуки і вилучені документи, комп'ютерна техніка, мобільні термінали, які мають значення для досудового розслідування. На теперішній час всі ці вилучені речі та документи знаходяться у органу досудового розслідування, а тому відсутні підстави вважати, що підозрювана може їх знищити.

За такого, в міру проведення слідчих (розшукових) дій, ризик знищення переховування або спотворення доказів, втратив своє значення.

Зазначене узгоджується із висновком, викладеним у рішенні Європейського суду з прав людини «І.А. проти Франції», 28213/95, 23 вересня 1998 року.

Крім цього, у рішенні «Мамедова проти Росії», 7064/05, 1 червня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив - «....Суд припускає, що на початкових стадіях розслідування ризик втручання заявниці у здійснення правосуддя міг виправдовувати її тримання під вартою. Однак після того, як докази були зібрані, ця підстава своє значення втратила.»

В обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор в судовому засіданні посилався на те, що на даний час отримуються дозволи на тимчасовий доступ до рахунків фіктивних підприємств та планується вилучення документів з банків про розрахунком рахункам фіктивних підприємств.

Однак в судовому засіданні прокурором не обґрунтовано яким чином підозрювана може вплинути на хід проведення вказаних слідчих дій або знищити документи (інформацію), яка перебуває у володінні Банку. Тим більше, що в судовому засіданні підозрювана пояснила, що особисто у неї було відкрито лише два банківські рахунки, пластикові картки по яким вилучені в ході обшуку.

Також ані слідчий в клопотанні, ані прокурор в судовому засіданні не навів жодних конкретних фактів на підкріплення свої висновків про наявність небезпеки вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень або продовження кримінального правопорушення.

Враховуючи що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 2,4,5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про зменшення заявлених ризиків.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

За встановлених обставин, прокурором під час розгляду клопотання не доведено, що зазначені ним обставини виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою.

Так, слідчий суддя вважає, що запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду та здійснювати вплив на потерпілих, підозрюваних, свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту що полягає у забороні залишати фактичне місце проживання - АДРЕСА_1, в нічний час доби з 20.00 години до 08.00 години, а запобігти спробам впливати на потерпілих, підозрюваних експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні - шляхом покладення на підозрювану обов'язку - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами у вказаному кримінальному провадженні, будь-яким чином, в тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку та мережі Інтернет.

Крім того, відповідно до положень ст. 202 КПК України, підозрювану ОСОБА_2 слід негайно звільнити з-під варти.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Становського А.С. у кримінальному провадженні № 12017150030004550 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Клопотання сторони захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Змінити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, застосувавши запобіжний захід - домашній арешт, що полягає у забороні залишати фактичне місце проживання - АДРЕСА_1, в нічний час доби з 20.00 години до 08.00 години, строком до 01.04.2019 року (включно).

Покласти на ОСОБА_2, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого , прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Первомайська Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, свідками, експертами у вказаному кримінальному провадженні, будь-яким чином, в тому числі за допомогою засобів мобільного звязку та мережі Інтернет.

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді діє до 01.04.2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: З.М. Сухаревич