Рішення № 79609029, 28.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 р. Справа № 480/4609/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4609/18 за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України (далі по тексту - позивач, ДП "Охтирський КХП") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0034231208 від 27.12.2017 та №0034211208 від 27.12.2017.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у контролюючого органу відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді застосування до нього фінансових санкцій, оскільки платіж (частина чистого прибутку (доходу)), що відраховується державними підприємствами до бюджету, не є податковим зобов'язанням, хоча декларування та сплата цього платежу здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на Державну фіскальну службу України згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету".

Ухвалою суду від 12.12.2018 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві (а.с.26-31) та зазначила, що частина чистого прибутку, виплачена як дивіденди до державного бюджету - є однією із складових механізму сплати податку на прибуток, регламентованого п.п. 57.1-1 ст.57 Податкового кодексу України (Порядок сплати податкового зобов'язання з податку па прибуток при виплаті дивідендів). Враховуючи порушення позивачем строків сплати частини чистого прибутку, відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій із посиланням на ст. 126 ПКУ не відповідає змісту вищевказаної норми, дія якої поширюється виключно на випадки несплати платником податків грошових зобов'язань (а.с.66-67).

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, державних унітарних підприємств та їх об'єднань, згідно Розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, поданих платником ДП "Охтирський КХП", за результатами якої складено акт перевірки №4035/18-28-12-08/00956031 від 05.12.2017 (а.с.10-13), згідно якого встановлено порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, державних унітарних підприємств та їх об'єднань, згідно Розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями поданих в 2013-2015 роках та додаткового повідомлення-рішення (форми "Р") від 18.09.2014 відповідно до вимог п. 57.1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0034231208 від 27.12.2017 про сплату штрафу у розмірі 41164,74 грн. (а.с.14);

- № 0034211208 від 27.12.2017 про сплату штрафу в розмірі 584,72 грн. (а.с.15).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За визначенням п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.56 п. 14.1 цієї статті).

Перелік загальнодержавних податків та зборів, а також місцевих податків встановлено статтями 9 та 10 ПК України відповідно, разом з тим, частину чистого прибутку не віднесено до даної категорії.

Абзацом першим частини п'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006 (далі по тексту - Закон №185-V) встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацами четвертим-сьомим частини 5 цієї статті, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 (далі по тексту - Порядок №138, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 138 визначено, що згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мли. гривень: 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку па прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Нормами статті 126 ПК України передбачено застосування штрафу до платника податків за несвоєчасну сплату платником податків грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи нормативні визначення вищевказаних понять (грошове зобов'язання, податкове зобов'язання), частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій із посиланням на ст. 126 ПК України не відповідає змісту вищевказаної норми, дія якої поширюється виключно на випадки несплати платником податків грошових зобов'язань.

При цьому, покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів, а також сплата його до державного бюджету України, не змінює правової природи такого платежу. Це, однак, не звільняє позивача від обов'язку, встановленого ст. 11 Закону № 185-V щодо сплати частини чистого прибутку визначеного у відповідних Розрахунках.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду аналогічної справи, постанова від 01.08.2018 № 826/19797/16 (К/9901/35737/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС України при застосуванні до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 126 ПК України, діяло не в межах та не у спосіб, визначений чанним законодавством, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 27.12.2017 за №0034231208 та №0034211208 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн. за платіжним дорученням №1604 від 06.12.2018 (а.с.4).

Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області №0034231208 від 27.12.2017 та №0034211208 від 27.12.2017.

Стягнути на користь Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України (вул. Армійська, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00956031) витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.02.2019 року.

Суддя В.М. Соколов