Рішення № 79609005, 05.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.02.2019 р. справа №520/61/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про1) визнання противоправними дії щодо відмови від 14.03.2018 р. №6-12\1866 у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі п. п.1, 3 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 2) скасування протоколу щодо відмови від 14.03.2018 р. №6-12\1866 у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 3) зобов'язання виплатити одноразову компенсацію у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі п. п.1, 3 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що владний суб'єкт протиправно відмовив в призначені одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі того, що заява про таку виплату мала бути подана позивачем протягом шести місяців з дати смерті годувальника.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ від 17.01.2018 р. № 7422 з установлення причинного зв'язку смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС, який входить до переліку документів, необхідних для призначення вказаної компенсації, був виданий пізніше шести місяців після смерті годувальника.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 20.08.1988 року.

ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно експертного висновку № 7422 від 17.01.2018 року Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання ОСОБА_2, що призвело до його смерті, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

31.01.2018 року позивачу було видано посвідчення, як дружині померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

19.02.2018 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з приводу виплати одноразової компенсації, у зв'язку із втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в порядку відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

17.12.2018 року на повторне звернення до відповідача, позивачу було надано копію листа від 14.03.2018 року № 6-12/1866, яким повідомлено, що експертний висновок було видано 17.01.2018 року (через 7 місяців після смерті чоловіка), тому не має підстав для виплати одноразової компенсації.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що лист відповідача від 14.03.2018 року № 6-12/1866 , яким відмовлено позивачу у виплаті отримано останнім 17.12.2018 року, про що свідчить лист УПСЗН адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 26.12.2018 року №6-12/9548.

Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивач звернувся до суду в строк передбачений ст.122 КАС України.

Вирішуючи спір, суд зважає на приписи Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-XII), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

У відповідності до частини першої статті 48 Закону №796-XII одноразова компенсація виплачується, зокрема, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26 жовтня 2016 року затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян (далі Порядок №760)

Згідно пунктів 2-4 Порядку №760 одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги», поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Відповідно до п. 7 Порядку №760 одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім'ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі: свідоцтва про смерть; посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 (із вкладкою); свідоцтва про шлюб; експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.

Згідно п.п.1, 3 частини другої ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців),-до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти-до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частиною третьої вказаної статті передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, відповідно до вищезазначених норм, один із подружжя, вважається таким, що втратив годувальника, якщо на момент смерті іншого із подружжя, він був інвалідом або досяг пенсійного віку.

Таким чином, Порядком №760, передбачено, що сім'ї, які втратили годувальника, в яких є непрацездатні особи та члени сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, мають право на одноразову компенсацію згідно заяви, яка повинна подаватися протягом шести місяців з дати смерті годувальника та переліку документів, визначених у пункті 7 такого Порядку.

Крім того, вказаним Порядком визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких виплачується така одноразова компенсація.

З пояснень позивача вбачається, що після смерті її чоловіка у серпні 2017 року звернулась до відповідача з заявою про отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильської катастрофою.

Проте, відповідач запропонував надати експертний висновок міжвідомчої експертної комісії з установленням причинного зв'язку смерті внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що не спростовується останнім.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до Міністерства оборони України для встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка.

Листом від 21.08.2017 року Міністерство оборони України повідомило позивача, що у Центральній військово-лікарській комісії немає законних підстав пов'язати гострий інфекційний септичний процес, який послужив причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з виконанням обов'язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також, матеріалами справи підтверджено, що позивач для встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка звернулась до Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ України).

Листом від 11.12.2017 МОЗ України повідомлено позивача про розгляд її звернення та надання допомоги у підготовці та направлення пакету документів до Центральної міжвідомчої експертної комісії.

Листом від 24.01.2018 Харківська обласна державна адміністрація повідомила позивача , що причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 за участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлений.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає що позивачем були вжитті всі заходи для вчасного отримання експертного висновку міжвідомчої експертної комісії, проте причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 за участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлений був комісією лише з другого разу, що не як не залежало від дій чи бездіяльності позивача, оскільки останній звернувся за отриманням висновку у строк передбачений законом.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування протоколу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо відмови від 14.03.2018 р. №6-12\1866 у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою суд зазначає, що відповідачем від 14.03.2018 р. протокол №6-12\1866 не приймався, за цією датою та номером Управлінням дана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 19.02.2018 року, яка не є рішенням про надання чи ненадання компенсації заявнику, а тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, відповідно до Порядку №760 до компетенції відповідача не входить виплата одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, Управління лише збирає необхідний перелік документів разом з заявою про призначення компенсації від заявника та після чого складає Рішення про призначення компенсації та направляє до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.

Відтак, вимога позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради виплатити одноразову компенсацію у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі п. п.1, 3 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом.

На підставі вищевикладеного, з метою виконання приписів ч.2 ст.9 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повторно вирішити питання щодо виплати одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою за заявою ОСОБА_1 від 19.02.2018 року, з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повторно вирішити питання щодо виплати одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою за заявою ОСОБА_1 від 19.02.2018 року, з урахуванням висновків суду.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева