Рішення № 79608855, 31.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року справа № 2340/4431/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішеня,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 далі - позивач) з позовом до управління Держпраці у Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанови управління Держпраці у Черкаській області за №ЧК-784/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-528 від 04 жовтня 2018 року.

14.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження.

14.12.2018 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю є протиправною, оскільки встановлені інспектором факти в акті не відповідають фактичним обставинам справи. Представник позивача зазначив, що ФОП ОСОБА_2 трудових відносин з працівником ОСОБА_3 не має. Проте, дана особа на час проведення інспекційного відвідування перебувала з позивачем у відносинах цивільно-правового характеру, відповідно до договору. При цьому, ФОП ОСОБА_2 не видавались жодні накази, розпорядження про прийняття ОСОБА_3 на роботу, допуск її до роботи, не вівся облік її робочого часу, вона не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організовувала свою роботу та виконували її у зручний для них час своїми силами та інструментами, їй не виплачувалася заробітна плата та не поширювалися гарантії, пільги, компенсації, передбачені трудовим законодавством для громадян, що перебувають у трудових відносинах, що узгоджується зі ст. 626 ЦК України. Таким чином, твердження відповідача про наявність трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 не оформлені належним чином, є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому послався на те, що в ході проведення інспекційного відвідування в ФОП ОСОБА_2 встановлено виконання громадянином ОСОБА_3 у кав'ярні робіт (стажування офіціантом) без укладання трудового договору чи видачі наказу на прийом на роботу та повідомлення органів ДФС, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Згідно наданих пояснень працівника з ним трудовий договір не укладався, а остання перебуває у кав'ярні на стажуванні на посаду офіціантки. Позивач під час проведення інспекційного відвідування цивільно-правовий договір для ознайомлення не надавав, а також не клопотав долучити до матеріалів єдиної справи. 3 огляду на вищевикладене інспектори праці під час здійснення інспекційного відвідування прийшли до правильного висновку про наявність факту допуску до роботи громадянина без укладення трудового договору. У зв'язку з цим, уповноваженою особою управління правомірно винесено постанову, якою на позивача накладено штраф.

В судове засідання представник відповідача не з'явився просивши розгляд справи здійснювати без його участі.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована 06.11.2017, за основним видом діяльності "діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчуання" (витяг з ЄДРПОУ).

У період з 05.09.2018 по 06.09.2018 посадовими особами управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2, на підставі направлення від 03.09.2018 № 1877, результати якого оформлені актом № ЧК-784/366/АВ.

В акті зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, а саме - допущено до роботи - стажування без видачі наказу та укладення трудового договору з ОСОБА_3

У зв'язку з виявленим порушенням законодавства про працю, позивачеві винесено припис від 03.10.2018 № ЧК-784/366/АВ/П щодо усунення порушення в термін до 12.10.2018.

04.10.2018 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В., внаслідок вчиненого ФОП ОСОБА_2 порушення, винесено постанову про накладення штрафу № ЧК- 784/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-528, якою на позивача накладено штраф в розмірі 111690 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач не погоджуючися з прийнятим рішенням, звернувся до суду.

Судом також встановлено, що наказ № 894-Н від 03.09.2018 про інспекційне відвідування з питань оформлення трудових відносин у суб'єктів господарювання по вул. Садовій, Шкільній, Визволителів, Челюскінців, Островського, Праці, Комарницькій, Європейській, Тищика, Київській, Комаровій, Небесної Сотні, пров. Проїжджого у м. Умані Черкаської області винесений на підставі службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ОСОБА_6, яка базується на листі ГУ ДФС у Черкаській області від 16.07.2018 про проведення спільних заходів контролю.

Судом здійснено допит свідка ОСОБА_7: свідок пояснила, що вона працює поваром в ФОП ОСОБА_2 На робочому місці в кав'ярні постійно присутні лише вона та позивач. ОСОБА_3 ж прийшла зробити лише оформлення залу для презинтації.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, трудовий договір з працівником ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 не укладався.

Однак, згідно поданих матеріалів між ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 (виконавець) - укладено договір на виконання робіт № б/н від 04.09.2018. Згідно яким, виконавець за завданням замовника, зобов'язуються виконати роботу по підготовці залу до бенкету в м. Умань, вул. Тищика, 19 кав'ярня «Влад». Вартість робіт становить 180 грн. Оплата за роботу проводиться у відповідності до акту приймання передачі виконаних робіт, готівкою. До матеріалів також подано акт приймання - передачі виконаних робіт.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено цивільно-правовий договір, з громадянином для виконання завдання по підготовці приміщення, що узгоджується з поданим письмовим поясненням громадянки ОСОБА_3

Суд звернув увагу на пояснення представника позивача, що підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, відносини, які виникають з цивільно-правового договору підряду не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання договору підряду не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та підрядником.

Відповідно до ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Тобто, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України).

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ст. 265 КЗпП України).

Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері трудових відносин, та врахувавши приписи ЦК України, суд вважає винесену постанову про накладення штрафу неправомірною.

Крім того, суд звернув увагу, що посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області порушено порядок призначення інспекційних відвідувань визначений ч. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 в частині визначення підстав проведення останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області за № ЧК-784/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-528 від 04.10.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 90 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2019