Рішення № 79608797, 25.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1165/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Данча М.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Фалес Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 04 лютого 2019 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.), в особі представника ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач, Управління Держпраці у Закарпатській області), в якій просить: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04 жовтня 2018 року № ЗК462/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-209 про накладення штрафу в розмірі 446760,00 грн. - скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 під час якого інспекторами Управління Держраці у Закарпатській області були тільки відібрані пояснення від працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є етнічними угорцями, однак жодні документи інспекторами щодо працевлаштування вказаних осіб не вимагалися. В той же час, вказані особи працюють у позивача на підставі укладених з ними трудових договорів. Таким чином, висновки викладені в оскарженій постанові про накладення штрафу, про те, що позивачем було фактично допущено працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є безпідставними, недоведеними та не підтвердженими жодними доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 встановлено, що ним допущено до роботи працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без укладення з ними трудових договорів чи договорів цивільно-правового характеру. В своїх поясненнях вказані особи зазначили, що працюють у ФОП ОСОБА_3 та що з ними не укладено ні трудового, ні цивільно-правового договору. Відтак відповідач, вважає, що всі вимоги під час винесення постанови про накладення штрафу були дотримані, порушення, на підставі яких винесено постанову, було допущено позивачем, а тому оскаржувана постанова є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 29 серпня 2018 року № 163 про проведення інспекційного відвідування, тому числі й ФОП ОСОБА_3 на підставі доповідної записки начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській област Турянського Я.І.

На підставі вказаного наказу Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 06 вересня 2018 року № 1034.

На підставі наказу від 29 серпня 2018 року та направлення на перевірку від 06 вересня 2018 року посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 13 вересня 2018 № ЗК462/1371/АВ.

У ході інспекційного відвідування встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування 12 вересня 2018 року за місцем здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в орендованому приміщенні за адресою: м. Мукачево, вул.. Крилова, буд. 103 виявлено чотирьох найманих працівників з якими не укладено трудовий договір, встановленого взірця та не укладено договір цивільно-правового характеру, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Також в акті інспекційного відвідування зазначено, що громадянин ОСОБА_3 в ході проведення розмови усно повідомив, що дані громадяни у нього працюють по виготовленню бетонних блоків біля трьох тижнів на іспитовому строці, а вже після того він мав намір укласти з ними трудові договори.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 використовував працю громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без укладення трудового договору., чим порушив вимоги ч. 1, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю. До даного акту додаються пояснення вказаних осіб та копії документів.

Позивач підписав акт інспекційного відвідування від 13 вересня 2018 року із зазначенням, що під час проведення перевірки інспектор праці не просив надати жодних документів про працевлаштування працівників, а лише відібрав від них пояснення у письмовому вигляді.

19 вересня 2018 року до Управління Держпраці у Закарпатській області надійшла заява позивача, в якій він зазначив, що у зв'язку з тим, що під час інспекційного відвідування інспектором праці не витребовувалися документи, надає копії документів про працевлаштування громадян, від яких відбиралися пояснення по суті перевірки, а саме: копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3, копія заяви про прийняття на роботу ОСОБА_9 від 22 серпня 2018 року, копія заяви про прийняття на роботу ОСОБА_10, копія наказу від 22 серпня 2018 року № 1; копія заяви на прийняття на роботу ОСОБА_9 від 24 серпня 2018 року; копія заяви про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 24 серпня 2018 року, копія наказу від 26 серпня 2018 року №2, копія звіту і квитанція про сплату податків за найманих працівників.

04 жовтня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено постанову № ЗК4621371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-209 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 446760, 00грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постаново. Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Із вищенаведених норм, вбачається, що інспектор праці має право самостійно, без попереднього повідомлення та без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п. 20 Порядку № 295).

Відповідно до п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та частинами 2, 7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені, зокрема на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскарженої постанови є висновок Управління Держпраці у Закарпатській області, про те, що позивач допустив до роботи у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без оформлення трудового договору з працівниками, чим порушив ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 серпня 2018 року ОСОБА_9 звернувся до позивача із заявою про прийняття його на посаду різноробочого.

Також, 22 серпня 2018 року із заявою про прийняття на посаду різноробочого до позивача звернувся ОСОБА_5.

Наказом позивача від 22 серпня 2018 року № 1 вищевказаних осіб прийнято на посаду різноробочих з 23 серпня 2018 року.

24 серпня 2018 року ОСОБА_12 та ОСОБА_4 подали позивачу заяви про прийняття їх на посаду різноробочих.

Наказом позивача від 26 серпня 2018 року № 2 вказаних осіб прийнято на посади різноробочих з 27 серпня 2018 року.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач подавав до органу Державної фіскальної служби звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в яких відобразив відомості про прийнятих на роботу осіб, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4

Також, позивач сплачував за вказаних осіб податки та збори, що підтверджується наданими ним квитанціями.

Як вже встановлено судом, позивач надав до Управління Держпраці у Закарпатській області трудові договори,укладені з вищезазначеними особами, копію звіту та квитанції про сплату податкових платежів.

Стосовно посилань відповідача на те, що подані ФОП ОСОБА_3 документи не підтверджують факт існування трудових відносин, оскільки Звіт форми Д4 подано з пропущенням строку, суд зазначає, що інспекційне відвідування позивача проводилося з метою перевірки додержання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, відтак не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, суд зазначає, що правильність обчислення, повноти і сплати податків і зборів, а також своєчасність подання звітності належить до компетенції органів Державної фіскальної служби України.

З приводу посилань відповідача на відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників, суд зазначає, абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України не передбачає застосування штрафу до суб'єкта господарювання у зв'язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Тобто, суд прийшов висновку, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір та не може бути самостійною підставою для застосування штрафу.

В той же час, факт укладення трудового договору між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи.

Суд не вважає належними доказами наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4, в яких вони повідомляють, що працюють у ФОП ОСОБА_3 без оформлення трудового чи цивільно-правового договору, оскільки такі написані інспекторами і тільки підписані вказаними особами, а ОСОБА_9 від підписання пояснень відмовився.

Крім того, точність фіксації таких пояснень не засвідчена особами, в яких відбиралися пояснення, шляхом проставлення ними відповідної відмітки "мною прочитано, з мої слів записано вірно", як того вимагають загальні правила складання пояснень.

Суд також враховує, що зазначені обставини досліджувались в постанові Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2018 року у справі № 3/303/2175/18, що набрала законної сили 09 листопада 2018 року та якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У вказаній постанові, судом встановлено, що пояснення відібрані інспектором Севч В. Є. 12.09.2018 року у гр.. ОСОБА_9, не підписані останнім, від підпису відмовився; пояснення відібрані інспектором Севч В. Є. 12.09.2018 року у гр.. ОСОБА_5, підписані останнім; пояснення відібрані інспектором Севч В. Є. 12.09.2018 року у гр.. ОСОБА_13, підписані останнім. пояснення відібрані інспектором Севч В. Є. 12.09.2018 року у гр.. ОСОБА_12, підписані останнім буквами угорської абетки.

Також відповідно до вказаної постанови вбачається, що судом взято до уваги твердження ОСОБА_3 про те, що особи в яких відбирав пояснення інспектор Севч В. Є. погано розуміють українську мову, розмовляють в основному на угорській мові, а тому могли не зрозуміти про що йде мова у документах під якими поставили свої підписи. При цьому у нього, як роботодавця, інспектор не відбирав жодних пояснень чи документів. Про зміст пояснень його працівників дізнався, 20.09.2018 року, коли був повідомлений про протокол відносно нього, як порушника трудового законодавства.

Поряд з цим, ОСОБА_3 надав в судовому засіданні копії наказів № 1 від 22.08.2018 року «Про прийняття на роботу» з 23.08.2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_9 та № 2 від 26.08.2018 року «Про прийняття на роботу» ОСОБА_12 та ОСОБА_4 та копії строкових трудових договорів укладених:

- між ФОМ ОСОБА_1 та гр..ОСОБА_13 від 23.08.2018 року,

- між ФОМ ОСОБА_1 та гр..ОСОБА_5 від 23.08.2018 року,

- між ФОМ ОСОБА_1 та гр..ОСОБА_12 від 27.08.2018 року;

- між ФОМ ОСОБА_1 та гр.. ОСОБА_9 від 27.08.2018 року.

Вказані трудові договори підписані сторонами договору.

Таким чином, постановою Мукачівського міськрайонного суду від 29 жовтня 2018 року 2018 року спростовано порушення позивачем ст. 24 КЗпП.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, факт допущення ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не навів та не надав конкретних доказів того, що позивач допустив до виконання робіт ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4 без укладення трудового договору.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що позивач офіційно працевлаштував вищевказаних осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що правові підстави для застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафу у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 446760,00 грн. відстуні.

Таким чином, постанова Головного управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № 04 жовтня 2018 року № ЗК462/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-209 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено факту правомірності своїх дій при прийняті оскаржуваної постанови, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04 жовтня 2018 року № ЗК462/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-209.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 4467,61 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень шістдесят одна копійка).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяН.Д. Маєцька