Ухвала суду № 79608478, 05.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"05" лютого 2019 р. справа № 0940/2294/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікара Ігоря Вікторовича в адміністративній справі № 0940/2294/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправним та скасування довідок, наказів та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 0940/2294/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправним та скасування довідок, наказів та зобов'язання до вчинення дій.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 року справу № 0940/2294/18 передано на розгляд головуючому судді - Панікару І.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

04.02.2019 ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Панікара І.В., яка мотивована недовірою до суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду, зокрема судді Панікара І.В. з підстав постановлення суддею ухвали від 17.01.2019 року про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. На думку позивача, суддя при розгляді справи № 0940/2294/18, вступивши в злочинну змову з посадовими особами Департаменту охорони здоров`я та Івано-Франківського бюро МСЕК через адвоката відповідача, шахрайським методом змусив ОСОБА_1 погодитись на зміну форми розгляду справи.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2018 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі № 0940/2294/18 - зупинено до вирішення питання про відвід судді, а заяву ОСОБА_1 від 04.02.2019 року про відвід судді Панікара І.В. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення складу суду щодо розгляду заяви про відвід.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 року для розгляду заяви про відвід, визначено головуючого суддю Матуляка Я.П.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Керуючись вказаними приписами процесуального закону, заява про відвід судді вирішена в порядку письмового провадження.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви суддя дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність відводу зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві позивача ОСОБА_1 про відвід судді Панікара І.В., обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, не наведено доказів особистої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а відтак на позивача покладений обов'язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

З наведеного слідує, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов'язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість позивачем жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументованого сумніву в неупередженості або об'єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.

Так підставами, якими позивач обґрунтовує заяву про відвід судді є протиправність процесуального рішення, прийнятого під час розгляду даної адміністративної справи суддею Панікаром І.В.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, заява про відвід судді Панікара І.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікара Ігоря Вікторовича в адміністративній справі № 0940/2294/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправним та скасування довідок, наказів та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Матуляк Я.П.