Рішення № 79608226, 04.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4081/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Новоселецької І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2018 року позивач Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 116 314,01 грн., військового збору в розмірі 12 139,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ФОП ОСОБА_2 рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 116 314,01 грн. та з військового збору в сумі 12 139,24 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

16.01.2019 позивачем до суду надано заяву про зменшення позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 116 314,01 грн., військового збору в розмірі 655,35 грн

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відмітками поштової організації "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_2 подано до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік від 31.01.2017, у якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року в розмірі 233717,22 грн., а також суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року в розмірі 19476,44 грн. /а.с. 7-8/.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача частково зменшена за рахунок зарахування контролюючим органом у рахунок погашення податкового боргу наявної у відповідача переплати та часткової сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 117 403,21 грн. та військового збору у сумі 18821,09 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 116 314,01 грн. та військового збору у сумі 12 139,24 грн, що підтверджується витягами з інтегрованих карток відповідача, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 21.02.2017 контролюючим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 22-17, яка вручена відповідачу 27.03.2017, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми "Ф" № 22-17 від 21.02.2017 до суду не надано.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За визначенням пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, є органами стягнення.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 116 314,01 грн., військового збору в розмірі 655,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг:

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 116 314,01 грн. (сто шістнадцять тисяч триста чотирнадцять гривень одна копійка) на розрахунковий рахунок 33112341016012, одержувач: УК Миргород. р-н /м. Миргород/ 11010500, код 37845125, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

- з військового збору у розмірі 655,35 грн. (шістсот п'ятдесят п'ять гривень тридцять п'ять копійок) на розрахунковий рахунок 31113063016012, УК Миргород. р-н /м. Миргород/ 11011000, код 37845125, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 лютого 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва