Рішення № 79607692, 26.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року справа № 810/4851/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібокомбінат №1» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібокомбінат №1» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0011081305 та № 0011091305 від 07.06.2018, вимогу про сплату ЄСВ № Ю-0011061305 від 07.06.2018, рішення про застосування штрафних санкцій № 0011071305 від 07.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені посадовими особами контролюючого органу протиправно, оскільки до перевірки було надано усі документи, які підтверджували зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, а саме документи, що засвідчують участь відрядженої особи в заходах, які проводяться за тематикою, що відповідає господарській діяльності платника податку.

Представник відповідача в письмовому відзиві поданому до суду позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що оскарженні рішення були винесені посадовими особами контролюючого органу відповідно до норм чинного законодавства, оскільки до перевірки не надано первинні документи які б підтверджувати зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 17 вересня 2018 року судом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 11 жовтня 2018 року, яке було відкладено на 15 листопада 2018 року.

Позивач звернувся до суду із заявою від 11 жовтня 2018 року про розгляд справи за відсутності його представника. Представник відповідача, 15 листопада 2018 року подав клопотання, в якому зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження у порядку на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази, суд встановив що на підставі направлень від 27.04.2018 № 836, 837, 838, 839, 840, 841 та 842 виданих ГУ ДФС у Київській області, відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік та на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 16.03.2018 № 542, проведена планова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібокомбінат №1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 17.05.2018 №405/10-36-14-13/05486763 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено наступні порушення, а саме:

- п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та П(С)БО №15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 139281 грн., в тому числі по періодах: - 2015 рік - 42521 грн.; - І кв. 2016 року - 6867 грн.; - ІІІ кв. 2017 року - 89893 грн.;

- п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та П(С)БО №15 «Дохід», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1996252 грн., в тому числі по періодах: - ІІІ кв. 2017 року - 1996252 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, абз.г) 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 521693 грн., в тому числі по періодам: - січень 2016 року в сумі 69162 грн.; - вересень 2017 року в сумі 300172 грн.; - жовтень 2017 року в сумі 70877 грн.; - листопад 2017 року в сумі 81752 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, абз .г) 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 57905 грн., в тому числі по переводам: - грудень 2017 року в сумі 57905 грн.;

- п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2015 р. в розмірі 4501,0 грн.;

- п.п.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2015 р. в розмірі 450,0 грн.;

- п. 1 ч. 1 ст. 7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно підприємством занижено єдиний внесок за 2015 рік в розмірі 12236,0 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, до перевірки не надано первинні документи які б підтверджували зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, а саме запрошення сторони, що приймає, та документів що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку, переклад документів, в результаті чого порушено п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 податкового кодексу України та встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з виплачених коштів в сумі 4501,0 грн.. Перевіркою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом військового збору за 2015р. з доходу, отриманого як додаткове благо, а саме з коштів в сумі 30006,0грн., відшкодованих ОСОБА_1 за відрядження за кордон в м. Алмати (Казахстан) - відвідування виставки, згідно авансового звіту №479 від 09.11.2015р.. В результаті порушено п.п.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України відповідно підприємством занижено військового збору за 2015р. у сумі 450,0 грн.

Отримавши акт перевірки ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1» з висновками акту не погодилось і надало заперечення до акту.

В ході розгляду заперечень твердження позивача враховано частково, після чого винесені ППР, з якими ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1» не погодився та на підставі приписів пунктів 56.1. - 56.4. статті 56 Податкового кодексу України звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення.

ДФС України рішенням від 09.08.2018 про результати розгляду скарги вимоги позивача задоволено частково, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 07.06.2018 №0011081305, №0011091305 та збільшено податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 07.06.2018 №0011081305 в частині 1953,23 грн. за основним платежем та 487,55 грн. за штрафними санкціями та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 08.06.2018 №0017371413, №0017361413, №017351413, №0017541413.

В подальшому податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0011081305 від 07.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з ПДФО на загальну суму 5626,00 грн. з них за основним платежем - 4501,00 грн. та штрафними санкціями 1125,00 грн.; №0011091305 від 07.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з ПДФО на загальну суму 563,00 грн. з них за основним платежем - 450,00 грн. та штрафними санкціями 113,00 грн.; вимогу про сплату ЄСВ №Ю-0011061305 від 07.06.2018 р. на суму 12236,00 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій №0011071305 від 07.06.2018 р. на суму 6118,00 грн..

Однак, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленням-рішеннями, рішенням про застосування штрафних санкцій та вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийняті у зв'язку з тим, що до перевірки позивачем не було надано усі документи, які підтверджували зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Проте, суд з даним твердження не може погодитись, оскільки в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують саме зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, а саме: посвідчення про відрядження, що відмічене ТОО «Iteca», що є організатором виставки World Food Kazakhstan. На підтвердження участі працівника на виставці надано наказ на відрядження працівника, авансовий звіт до якого прикладена вся первинна документація, що підтверджує фактичність поїздки працівника та його фізичну участь в заході (наказ про відрядження №290 від 02.11.2015, посвідчення про відрядження №131 з усіма відмітками про прибуття та вибуття до пунктів призначення, паспорт працівника з відмітками про перетин кордону, квиток та посадочний талон, документи на проживання у готелі та документи на підтвердження прийняття участі у виставці).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, доходи та витрати для цілей визначення податку на прибуток, а також податкові зобов'язання та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи всі первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та складенні без порушень.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова, однак в Україні гарантується вільний розвиток використання і захист російської та інших мов національних меншин Україні. В зв'язку з тим, що всі первинні документи складено на російській мові, то переклад наданих до перевірки документів не потрібен. Таким чином, зауваження щодо відсутності перекладу є неправомірне.

Відповідно до п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Приписами п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Як встановлено з матеріалів справи, податковому органу при перевірці первинних документів позивачем були надані документи на підтвердження понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Також, документи про відрядження працівника за кордон, пов'язані із господарською діяльність підприємства, документ що направляє у відрядження: наказ керівника підприємства про відрядження працівника за кордон для вирішення виробничих питань; первинних документів про перебування працівника у відрядженні за кордоном (оплата проїзду, проживання та ін.), звіт працівника про відрядження, що засвідчує участь в переговорах, до перевірки надано.

Крім того, зв'язок проведеної виставки відповідає меті господарчої діяльності бо виробництво хлібобулочної та кондитерської продукції є основним видом діяльності підприємства. Враховуючи той факт, що ТДВ «Запорізький хлібокомбінат№1» розширює перелік іноземних покупців (обсяг експорту власної продукції по рокам зростає) та постійно проводить роботу по розширенню асортименту власної продукції подібні заходи є важливими для отримання нової інформації з ринку кондитерської продукції та нових методів виробництва та сировини та пошуку нових контактів.

Таким чином, ОСОБА_1, який за штатним розкладом займає посаду менеджера з питань зовнішньоекономічної діяльності, брав участь у виставці за розпорядженням керівництва підприємства для виконання виробничих завдань.

Як зазначено п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу). Сума отриманої компенсації витрат на відрядження в сумі 30006 грн. не може бути додатковим благом працівника ( ОСОБА_1А.).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги, передбачені Податковим кодексом України. За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги позивача про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.06.2018 №0011091305, №0011081305, вимогу про сплату боргу від 07.06.2018 №Ю-0011061305 та від 07.06.208 №0011071305.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07 червня 2018 року № 0011091305 та № 0011081305, що прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу від 07 червня 2018 року № Ю-0011061305.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про застосування штрафних санкцій від 07 червня 2018 року № 0011071305.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібокомбінат №1» (код ЄДРПОУ: 05486763) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260) сплачений судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.