Ухвала суду № 79607489, 04.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

04 лютого 2019 року Справа № 280/415/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248959)

про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просить:

зобов'язати відповідача поновити права позивача (відповідно до вимог ст. 24 Закону України №1058-IV та рішення від 26.07.2018 Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/2045/18 від 04.06.2018) і обчислити індивідуальний коефіцієнт страхового стажу для виплати пенсії з дня її призначення 18.01.2013 згідно з даними записів у трудовій книжці з урахуванням 531 повного місяця;

зобов'язати відповідача нарахувати компенсацію із застосуванням індексу інфляції, що перевищує 100% втрати частини доходів для відшкодування збитків за минулий час, пов'язаних з належно не нарахованою і своєчасно не виплаченою з його вини частки пенсії (відповідно до вимог п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам) за кожен місяць нарахування з часу її призначення - з 18.01.2013 згідно з записами у трудовій книжці до часу її кінцевої виплати;

зобов'язати відповідача виплати своєчасно невиданої частки призначеної пенсії з 18.01.2013 зробити з урахуванням індексу інфляції та 3% річних до дати кінцевої виплати одним платежем у строк не більше 30 днів з дня вступу рішення у силу;

розглянути питання про наявність правових наслідків відповідача згідно з вимогами пп. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України відносно позивача та при прийнятті позитивного рішення зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача неустойку у вигляді штрафу у розмірі 6 місячних виплат пенсії, що була повинна призначена з 01.08.2018 до 01.02.2019;

розглянути питання про відшкодування моральної шкоди позивачу та при прийнятті позитивного рішення зобов'язати відповідача відшкодувати нанесену моральну шкоду наданням передоплати вартості однієї курсової путівки, проїзду до місця лікування з поверненням до міста мешкання та лікування у лікувально оздоровчій установі, у зручний для позивача час і наявності усіх можливостей лікування у 2019-2020 роках, згідно з рекомендаціями поліклінічного лікувального закладу за місцем мешкання позивача та наданої заяви позивача, у 30 денний строк - одним платежем або відшкодуванням збитків пошкодження здоров'я згідно з наданими доказами витрат на лікування прихованих хвороб у 2018-2019 р.р. у сумі 6 619,29 грн. станом на 01.01.2019 з подальшим нарахуванням індексу інфляції з 01.01.2019 до дати кінцевої виплати одним платежем у строк 30 днів з дня вступу рішення суду у силу;

зобов'язати відповідача виплати відшкодування поштових витрат, судових збитків та неустойки зробити одним платежем у строк не більше 30 днів з дня вступу рішення у силу;

зобов'язати відповідача відшкодувати судові збитки, пов'язані із судовими зборами у сумі 30,37 грн. станом на 01.02.2019 з подальшим урахуванням індексу інфляції з 01.01.2019 до дати кінцевої виплати;

зобов'язати відповідача повернути судовий збір у сумі 1 536,80 грн. одним платежем з урахуванням індексу інфляції з 01.02.2019 до дати кінцевої виплати.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім того, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На вимогу п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві відсутнє таке підтвердження.

За приписами ч. 1 ст. 161 до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем не надано суду копії всіх документів, що приєднано ним до позовної заяви для учасників справи, що позбавляє суд можливості направлення вказаних документів на адреси останніх.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 921,00 грн.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у адміністративному позові ОСОБА_1 об'єднано п'ять позовних вимог немайнового характеру щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії (три вимоги), а також зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача неустойку у вигляді штрафу та відшкодування моральної шкоди, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 3 842,00 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивачем додано квитанцію від 30.01.2019 №0.0.1254486898.1, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.

Крім того, позивачем надано до матеріалів адміністративного позову дублікати квитанції №0.0.1067763561.1 від 22.06.2018 у сумі 704,80 грн., проте у вказаних платіжних документах вказано невірні реквізити для сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Суд, за правилами ч.1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суддя зазначає, що позивачем до адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, а також не зазначає час, до якого просить відстрочити сплату судових витрат, що зумовлює відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання: 2 (двох) екземплярів позовної заяви із зазначенням інформації про наявності оригіналів письмових доказів; належним чином завірені копії усіх документів, доданих до позовної заяви у 2-х екземплярах; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2 305,20 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровськ. р-ні м.Зап/Дніпровський/22030101, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34310206084010, код бюджетної класифікації 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), наявність відомчої ознаки: «84» Окружні, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код або шляхом подання до суду заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір (довідка з податкового органу про відсутність інших доходів, довідка з Пенсійного фонду про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, тощо).

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак