Рішення № 79607150, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4435/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якому позивач ( з урахуванням заяви від 28.11.2018р.) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №1824 від 12.10.2018 року на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №2033 від 19.06.2018 ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Одеській обласній протитуберкульозній лікарні з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни на посаді завідуючої рентгенологічним кабінетом (лікаря-рентгенолога) з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати звернення до відповідача, з 04.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 червня 1996 року ОСОБА_1 закінчила Одеський державний медичний університет за спеціальністю «Лікувальна справа», що підтверджується копією Диплому серії НОМЕР_2, 24 червня 1997 року отримала Сертифікат № 97-396 лікаря-спеціаліста і присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю радіологія. Як зазначає позивач, згідно довідки № 15 від 28.02.2018 виданої КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», обласна туберкульозна клінічна лікарня входить до структури Міністерства охорони здоров'я і Департаменту охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації і є інфекційною установою. На підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» медичним працівникам інфекційних установ, у т.ч. туберкульозних, стаж роботи зараховується в подвійному розмірі. Час роботи позивача в лікарні з 24.07.1997 до 12.07.2004 року. Також, згідно довідки №16 від 28.02.2018, виданої КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», первинна атестація робочого місця в Одеській обласній туберкульозній лікарні була проведена 27.02.1997 року, висновок № 08/10-256 16.05.1991 наказ № 3-ОД від 08.01.1993. Остання атестація робочого місця була проведена 20.11.2012 висновок № 58/11-2012 наказ № 68 від 15.10.2012 по теперішній час умови праці та характер виконуваної роботи з часу останньої атестації не змінились. Позивач посилається на довідки № 12 та 12а від 28.02.2018 року виданих на її ім'я, як завідуючої рентген-кабінетом (лікаря-рентгенолога) так і лікарі-рентгенолога з виконанням обов'язків завідуючої рентген-кабінетом, позивачка працювала повний робочий день в «Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні з відділенням для ІВВВ» в період з 24.07.1997 року наказ № 61-к від 25.07.1997 року по 25.06.1998 року наказ № 60-к від 08.07.1998 - на посаді лікаря-рентгенолога; з 25.06.1998 наказ № 60-к від 08.07.1998 по 12.07.2004 року наказ № 70-к від 12.07.2004 року - на посаді лікаря-рентгенолога з виконанням обов'язків завідуючої ренгенкабінетом і безпосередньо виконувала обслуговування туберкульозних хворих, що передбачено Списком № 1 за період з 24.07.1997 по 12.07.2004 роки. Відповідно довідки №43 від 27.08.2018 року виданої на ім'я ОСОБА_1 Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, позивачка з 25.07.1997 року працювала на посаді лікаря-рентгенолога по розподіленню після закінчення інтернатури. В зв'язку з відсутністю інших лікарів рентгенологів з 25.06.1998 по 12.07.2004 року працювала лікарем-рентгенологом та додатково виконувала обов'язки завідуючої рентген-кабінетом з виконанням всіх функцій лікаря рентгенолога (посадова інструкція додається) на 1,5 ставки. Табелювання проводилось в повному обсязі. Також зазначено, що позивачка проводила безпосередньо рентгенологічне обстеження хворих 2, 4, 6, 7-го відділень всього на 270 ліжок, за шкідливі умови праці отримувала 15% надбавки, додаткову щорічну відпустку, їй проводився індивідуальний дозиметричний контроль. Крім того, позивач вказувала, що згідно довідки № 29 від 26.07.2018 року виданої Одеською територіальною поверочно-дозиметричною лабораторією, за даними індивідуального дозиметричного контролю, ОСОБА_1 в період з 1997 року по 2004 року отримувала лучове навантаження, яке не суперечить розділу ХIХ Списку 1 «Охорона здоров'я», а навпаки є більшою дозволеною дозою. Виконання функцій лікаря-рентгенолога з посадою завідуючої рентген-кабінетом підтверджується копією посадової інструкції завідуючої рентгенологічного кабінету, де на неї покладені функції лікаря-рентгенолога, затвердженою 11.01.1999 року головним лікарем. Згідно довідки № 42 від 27.08.2018 року у 2013 році відбулася зміна назви з «Одеська обласна протитуберкульозна лікарня з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни» на Комунальну установу «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня». Належне проведення атестації робочого місця позивача підтверджується наказом про проведення атестації робочого місця від 21.02.2000 року № 6а-ОД та висновком № 05/10-396 від 21.05.2002 року. На думку позивача, відповідач безпідставно не зарахував наявність у позивача пільгового стажу, підтвердженого трудовою книжкою та доданими нею додатково уточнюючи довідки № 29 від 26.07.2018 року, № 43 від 27.08.2018 року, 12а від 28.02.2018 року, копію посадової інструкції, які, на її думку, додатково підтвердили її право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає, що відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі є протиправною, а тому рішення № 2033 від 19.06.2018 року та № 1824 від 12.10.2018 року підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.09.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року у зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації права відповідача щодо подання відзиву на позов у строк встановлений судом, а також у зв'язку з необхідністю отримати додаткові докази по справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено перше судове засдінання на 31.10.2018 року.

10 жовтня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву(вх.№ЕП5655/18), в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», представник відповідача зазначив, що рішення №2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за Спиком №1 є правомірним, та прийняте у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого чинним пенсійним законодавством. Час роботи на посаді завідуючої ренгенологічним відділенням (кабінетом) ОСОБА_1 з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року та період роботи на посаді лікаря-рентгенолога з 09.11.2010 року по 30.06.2014 року можуть бути врахованими при визначенні права на пенсію на пільгових умовах за умови документального підтвердження. Однак, як зазначає представник відповідача, позивачем не надано документів на підтвердження того, що 80% її робочого часу становило виконання робіт лікаря-ренгтенолога. При цьому позивач працює за сумісництвом в ТОВ «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини» з 01.10.2007 року по 04.07.2018 року на посаді лікаря ультразвукової діагностики та в ТОВ «АС Медикал» з 01.10.2011 року по 04.07.2018 року на посаді лікаря-ренгенолога кабінету КТ. З огляду на зазначене, представник відповідача вважає, що пільговий стаж ОСОБА_2 не відповідає вимогам Наказу Міністерства праці та соціальної політки України від 18.11.2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

01 листопада 2018 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі (вх.№32750/18), в яких позивач зазначила, що підтримує доводи викладені у позовній заяві та посилаючись на положення Наказу Міністерства охорони здоров'я №33 від 23.02.2000 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я №340 від 28.11.1997 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я №385 від 28.10.2002 року, просила суд позовні вимоги задовольнити.

05 листопада 2018 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№ЕП/6194/18).

Ухвалою суду 05.11.2018 року ухвалено розглядати справу №1540/4435/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2018 року. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 у строк до 23.11.2018 року.

28 листопада 2018 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог (вх.№36660/18), в якій позивач вказуючи на те, що 25.10.2018 року отримала від відповідача копію рішення №1824 від 12.10.2018 року, що видане на заміну Рішення №2033 від 19.06.2018 року про відмову в призначенні пенсії, посилаючись на ч.1 ст. 47 КАС України, зазначила про збільшення позовних вимог та просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №1824 від 12.10.2018 року на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №2033 від 19.06.2018 ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Одеській обласній протитуберкульозній лікарні з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни на посаді завідуючої рентгенологічним кабінетом (лікаря-рентгенолога) з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати звернення до відповідача, з 04.04.2018 року.

У підготовчому засіданні 03.12.2018 року оголошено перерву до 14.01.2019 року у зв'язку з необхідністю надання учасниками справи заяв по суті спору та витребуваних документів.

05 грудня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на заяву про зміну позовних вимог ОСОБА_1 (вх.№37648/18), в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні заяви про зміну позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 18.10.2018 року. При цьому, представник відповідача зазначив, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року на посаді завідуючої рентгенкабінетом у КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», оскільки в наказі про атестацію робочих місць від 28.03.2000 року №14-ОД посада завідуючої рентгенкабінету відсутня, з 03.09.2007 року по 05.11.2010 року на посаді лікаря-рентгенолога у ТОВ «Медея», оскільки в цей період наявне сумісництво, з 01.07.2014 року по 22.03.2018 року на посаді завідуючої рентгенологічним відділенням, оскільки посада завідуючої рентгенологічним відділенням не передбачена розділом ХІ «Охорона здоров'я» Списку №1, затвердженого постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.01.2019 року.

30 січня 2019 року від позивача до суду надійшла заява (вх.№3391/19), в якій позивач просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження, у зв'язку з неявкою відповідача.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (судову повістку вручено 24.01.2019р.).

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) 04 квітня 2018 року звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду в місті Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 ст. 114 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, Рішенням Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №2033 від 19.06.2018 року в призначені пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 25.06.1998 по 12.07.2004 на посаді завідуючої рентгенкабінетом у КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», із посиланням на відсутність такої посади в розділі ХIХ «Охорона здоров'я» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, а також не зараховано пільговий стаж роботи з 03.09.2007 року по 05.11.2010 року на посаді лікаря-рентгенолога у ТОВ «Медея», оскільки в цей період наявне сумісництво.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням від 19.06.2018 року ОСОБА_1 01.08.2018 року звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила перевірити дії відповідача у справі та вказала, що їй протиправно не зарахували до пільгового стажу вищевказаний період роботи на посаді завідуючої рентген-кабінетом у КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», додавши докази того, що вона працювала на 1,5 ставки лікарем рентгенологом і отримувала 10% за виконання функцій завідування рентген-кабінетом, виконувала усі функції лікаря рентгенолога, про що є всі записи в трудовій книжці, додала докази атестації робочого місця з підтвердженням права виходу на пенсію по Списку № 1.

15.08.2018 року ОСОБА_1 отримала відповідь від Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області № 1931/К-11 від 15.08.2018 року про те, що час роботи на посаді завідуючої рентгенкабінетом у КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» з 25.06.1998 по 12.07.2004 може бути врахований при визначенні права на пенсію на пільгових умовах за умов документального підтвердження, що 80% робочого часу становило виконання робіт лікаря-рентгенолога, проте таких документів, до пенсійного органу не надано.

25 жовтня 2018 року позивачем отримано Рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 1824 від 12.10.2018 року, що видано на заміну Рішення № 2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні пенсії.

Як вбачається зі змісту рішення №1824, відповідачем зміно підстави за якими відмовлено позивачу задоволенні заяви про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, проте, частину періоду роботи було зараховано.

У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 32 року 11 місяців 27 днів, з яких пільгового стажу - 4 роки 8 місяців 2 дні. Зокрема зазначено, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року на посаді завідуючої рентгенкабінетом у КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» оскільки в наказі про атестацію робочих місць від 28.03.200 року №14-ОД посада завідуючої рентгенкабінету відсутня, з 03.09.2007 року по 05.11.2010 року на посаді лікаря-рентгенолога у ТОВ «Медея», оскільки в цей період наявне сумісництво, з 01.07.2014 року по 22.03.2018 року на посаді завідуючої рентгенологічним відділенням, оскільки посада завідуючої рентгенологічним відділенням не передбачена розділом ХІ «Охорона здоров'я» Списку №1, затвердженого постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.

Не погоджуючись з такою позицією субєкта владних повноважень, вважаючи рішення №2033 від 19.06.2018 року та № 1824 від 12.10.2018 рокупротиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з п.б ч. 2 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-.

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у звязку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, обєднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообовязкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає памятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 вищевказаного Порядку№383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та, розробленими на виконання постанови №442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №383 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Оцінюючи позицію відповідача, викладену в оскаржуваних рішеннях та відзиві на позовну заяву, щодо відсутності у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 суд дійшов наступного.

Так, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р№ 637 (далі Порядок №637).

Пунктами 1,3 Порядку №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із положень пункту 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Отже, як видно з наведеного, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Лише наявність достатніх доказів цих обставин породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року № 234/10773/17.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме записами в трудовий книжці Серії НОМЕР_3 від 15.08.1988 року, робота ОСОБА_1 25.06.1998 року по 12.07.2004 року на посаді завідуючої рентгенологічним кабінетом проходила в зоні ДІВ (джерелом іонізуючого випромінювання) не менш 80% робочого часу виконання робіт лікаря-рентгенолога.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій довідок, а саме, довідки № 15 від 28.02.2018 виданої КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», обласна туберкульозна клінічна лікарня входить до структури Міністерства охорони здоров'я і Департаменту охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації і є інфекційною установою. На підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», медичним працівникам інфекційних установ, у т.ч. туберкульозних, стаж роботи зараховується в подвійному розмірі. Час роботи позивача в лікарні з 24.07.1997 до 12.07.2004 року.

Згідно довідки № 16 від 28.02.2018 виданої КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», первинна атестація робочого місця в Одеській обласній туберкульозній лікарні була проведена 27.02.1997 року, висновок № 08/10-256 16.05.1991 наказ № 3-ОД від 08.01.1993. Остання атестація робочого місця була проведена 20.11.2012 висновок № 58/11-2012 наказ № 68 від 15.10.2012 по теперішній час умови праці та характер виконуваної роботи з часу останньої атестації не змінились.

Згідно довідок № 12 та 12а від 28.02.2018 року виданих на ім'я ОСОБА_1 як завідуючої рентген-кабінетом (лікаря-рентгенолога) так і лікарі-рентгенолога з виконанням обов'язків завідуючої рентген-кабінетом, позивачка працювала повний робочий день в «Одеській обласній протитуберкульозній клінічній лікарні з відділенням для ІВВВ» в період з 24.07.1997 року наказ № 61-к від 25.07.1997 року по 25.06.1998 року наказ № 60-к від 08.07.1998 - на посаді лікаря-рентгенолога; з 25.06.1998 наказ № 60-к від 08.07.1998 по 12.07.2004 року наказ № 70-к від 12.07.2004 року - на посаді лікаря-рентгенолога з виконанням обов'язків завідуючої ренгенкабінетом і безпосередньо виконувала обслуговування туберкульозних хворих, що передбачено Списком № 1 за період з 24.07.1997 по 12.07.2004 роки.

Відповідно довідки № 43 від 27.08.2018 року виданої на ім'я ОСОБА_1 Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, позивачка з 25.07.1997 року працювала на посаді лікаря-рентгенолога по розподіленню після закінчення інтернатури. В зв'язку з відсутністю інших лікарів рентгенологів з 25.06.1998 по 12.07.2004 року працювала лікарем-рентгенологом та додатково виконувала обов'язки завідуючої рентген-кабінетом з виконанням всіх функцій лікаря рентгенолога (посадова інструкція додається) на 1,5 ставки. Табелювання проводилось в повному обсязі. Також зазначено, що позивачка проводила безпосередньо рентгенологічне обстеження хворих 2, 4, 6, 7-го відділень всього на 270 ліжок, за шкідливі умови праці отримувала 15% надбавки, додаткову щорічну відпустку, їй проводився індивідуальний дозиметричний контроль.

Згідно довідки № 29 від 26.07.2018 року виданої Одеською територіальною повірочно-дозиметричною лабораторією, що за даними індивідуального дозиметричного контролю, ОСОБА_1 в період з 1997 року по 2004 року отримувала лучове навантаження, яке не суперечить розділу ХIХ Списку 1 «Охорона здоров'я», а навпаки є більшою дозволеною дозою.

Виконання функцій лікаря-рентгенолога з посадою завідуючої рентген-кабінетом підтверджується копією посадової інструкції завідуючої рентгенологічного кабінету, затвердженою 11.01.1999 року головним лікарем, відповідно до якої на ОСОБА_1 покладені функції лікаря-рентгенолога,

Згідно довідки № 42 від 27.08.2018 року у 2013 році відбулася зміна назви з «Одеської обласної протитуберкульозної лікарні з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни» на Комунальну Установу «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня».

Належне проведення атестації робочого місця позивача підтверджується наказом про проведення атестації робочого місця від 21.02.2000 року № 6а-ОД та висновком № 05/10-396 від 21.05.2002 року.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що мотиви відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах суперечать наданим ОСОБА_1 доказам на підтвердження наявності відповідного пільгового стажу з огляду на наступне.

Додатком 8 до Наказу Міністерства охорони здоров'я № 33 від 23.02.2000 року встановлені тимчасові штатні нормативи медичного, педагогічного персоналу і працівників кухонь туберкульозних лікарень, дитячих туберкульоз лікарень, згідно з яким: Розділ 1. Лікарський персонал, пункт. 6 передбачає, що посади лікарів-рентгенологів установлюються в лікарнях на 50 і більше ліжок з розрахунку 1 посада на 150 ліжок, але не менше 0,5 посади на лікарню. За рішенням органу охорони здоров'я при обслуговуванні рентгенівським кабінетом хворих з інших лікувально-профілактичних закладів, кількість посад лікарів-рентгенологів збільшується відповідно до додаткового обсягу роботи, виходячи з норм навантаження для лікарів-рентгенологів. Посада завідуючого рентгенівським кабінетом вводиться, коли лікарні встановлено не менше 1 посади лікаря-рентгенолога, замість цієї посади. При встановленні в штаті рентгенівського кабінету більше 1 посади лікаря-рентгенолога посада завідуючого кабінетом уводиться замість посади лікаря. Завідуючий кабінетом виконує роботу лікаря-рентгенолога в повному обсязі. Штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я введені в дію і затверджені цим наказом з 1 липня 2001 року.

Відповідно до п. 9 Додатку до Наказу №33 посади лікарів-рентгенологів встановлюються за наявності відповідного обладнання і апаратури із розрахунку 1 посада на 200 койок.

Згідно з пунктом 21 Додатку до Наказу №33 посада завідуючого лабораторією, рентгенівським, фізіотерапевтичним відділенням встановлюється у випадках, якщо в лікарні встановлено не менше однієї посади лікаря відповідної спеціальності. Кожна із посад завідуючих вводиться замість 1 посади лікаря.

Наказом Міністерства охорони здоров'я № 340 від 28.11.1997 року затверджено «Положення про кабінет рентгенодіагностики, пункти 1.1 та 1.2 якого передбачають, що кабінет рентгенодіагностики (далі - кабінет) входить до складу рентгенодіагностичного відділення або в залежності від місцевих умов існує як самостійний підрозділ закладу; персонал кабінету складається із лікарів-рентгенологів, рентген лаборантів, молодших медичних сестер по догляду за хворими в рентген-кабінетах або санітарок. Очолює кабінет лікар-рентгенолог. Пунктом 3.4 цього Положення передбачено, що штати кабінету встановлюються згідно з штатними нормативами рентгенодіагностичних відділень (кабінетів), виходячи із обсягу робіт і розрахункових норм часу на проведення рентгенодіагностичних досліджень.

Наказом Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 893/7181 «Про перелік лікарських посад у закладах охорони здоров'я, пунктом 1 розділом 2 передбачена посада лікаря-спеціаліста «Завідувач» за лікарською спеціальністю - за профілем структурного підрозділу, а пунктом 93 посада лікаря-рентгенолога за спеціальністю - рентгенологія.

Таким чином, за наявності однієї посади лікаря-рентгенолога замість неї може бути введена посада завідуючого рентген-кабінетом з виконанням обов'язків лікаря-рентгенолога.

При цьому суд також погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості висновків відповідача про відсутність підстав для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, оскільки ОСОБА_1 не була звільнена з посади завідуючої рентген-кабінетом та фактично працювала лікарем-рентгенологом, що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказу №33 від 23.02.2000 з додатком №8, журналу роботи лікаря рентгенолога ОСОБА_1, щоденника обліку роботи лікаря рентгенолога ОСОБА_1, журналу обліку робочого часу лікаря рентгенолога ОСОБА_1, графіків роботи лікаря рентгенолога ОСОБА_1 , відомостей щодо навантаження на лікаря рентгенолога за 1995-2001 роки.

Відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію на пільгових умовах мають: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, до досягнення віку 50 років, право на пільгових умовах мають жінки віку 46 років 6 місяців з 01.04.1971 по 30.09.1971 року народження та наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівникам, які мають менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 вищезазначеного закону, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

До досягнення вказаного віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 46 років 6 місяців - які народилися з 01.04.1971 по 30.09.1971.

Згідно з розділом ХIХ «Охорона здоров'я» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 479) з 01.01.2018 року право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Відповідачем не було надано належної правової оцінки в оскаржуваних рішеннях наданим ОСОБА_1 документам на підтвердження наявності пільгового стажу, а також при викладенні позиції по суті спірних питань у відзиві на позов.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про протиправність рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №1824 від 12.10.2018 року, виданого на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №2033 від 19.06.2018 ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Одеській обласній протитуберкульозній лікарні з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни на посаді завідуючої рентгенологічним кабінетом (лікаря-рентгенолога) з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 04.04.2018 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень та спростування доводів позивача, які підтверджуються матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн. відповідно до квитанції №ПН2332 від 23.11.2018 року та квитанції №0.0.1119040610.1 від 27.08.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 290, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4 а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №2033 від 19.06.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №1824 від 12.10.2018 року на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №2033 від 19.06.2018 ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Одеській обласній протитуберкульозній лікарні з відділенням для інвалідів Великої Вітчизняної війни на посаді завідуючої рентгенологічним кабінетом (лікаря-рентгенолога) з 25.06.1998 року по 12.07.2004 року та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 04.04.2018 року.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4 а, код ЄДРПОУ 41248812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409(одна тисяча чотириста девять)грн.. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.