Рішення № 79607108, 23.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 січня 2019 р. Справа № 0240/3699/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: Валігури О.О.

представника відповідача: 2 Могиль Т.О.

без участі представника відповідача 1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН"

до: Комісії Головного управління ДФС України у Вінницькій області; Державної фіскальної служби України

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС ГУРМАН» з позовом до Комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач за результатами фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Фінарго" направило в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №5 від 13.08.2018 (далі - податкова накладна).

Позивач отримав квитанцію від 30.08.2018, згідно якої податкову накладну на центральному рівні ДФС України прийнято, але реєстрацію зупинено як такої, що відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

В подальшому, позивач направив на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК. Однак, товариством отримано від відповідача Рішення про реєстрацію або відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №906857/42169150, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 13.08.2018

Згідно до рішення підставою для відмови визначено ненадання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Не погоджуючись з таким рішенням Комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, позивач його оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 07.09.2018 на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.08.2018. Рішенням Комісії з питань розгляду скарг №30987/42169150/2 від 17.09.2018, скаргу залишено без задоволення, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги, відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування, переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт.

Позивач не погоджується з вищевказаними рішеннями та вважає їх такими, що не відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог останній просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.09.2018 року за №906857/42169150;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 17.09.2018 року за №30987/42169150/2;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" від 13.08.2018 за №5;

стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (код ЄДРПОУ 42169150) понесені судові витрати в сумі 3524 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, та в сумі 1762, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 22.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено підготовче засідання у справі.

12.11.2018 представником відповідача Державної фіскальної служби України подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що 06.09.2018 рішенням №906857/42169150 регіональної комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 13.08.2018 у зв'язку з ненадання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, представник вказав, що платнику було запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, позивач таких вимог на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не виконав.

Одночасно, разом із відзивом на адміністративний позов, представником відповідача подано клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому останній просив суд виключити Комісію Головного управління ДФС у Вінницькій області та залучити Головне управління ДФС у Вінницькій області, як належного відповідача по справі. Мотиви клопотання ґрунтуються на тому, що Комісія є підрозділом в складі Головного управління ДФС у Вінницькій області, та не є окремим суб'єктом владних повноважень.

Судом на стадії підготовчого провадження вказане клопотання представника відповідача розглянуто та, з урахуванням позиції позивача, який заперечував щодо його задоволення, протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання відмовлено. Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд вказав, що згідно п.19 Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня, якими приймаються рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

29.11.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що відповідачем жодним чином не підтверджено обставину щодо ненадання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалою суду від 20.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23.01.2019.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті учасники підтримали свої заявлені вимоги та заперечення.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» зареєстровано з 31.05.2018. Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби в Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Барське відділення).

Відповідно до КВЕД позивач здійснює наступну діяльність: Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

27.06.2018 року між позивачем (Постачальник) та ТОВ «ФІНАГРО» (Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №2706/1 та додаткову угоду №3 від 13.08.2018, відповідно до яких постачальником було реалізовано покупцю пшеницю в кількості 409,68т, що підтверджується видатковою накладною №3 від 13.08.2018 на суму 2355661, 64 грн., в т.ч. ПДВ - 392610,27 грн.

За результатом господарської операції ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 13.08.2018 на загальну суму 2355661, 64 грн., в т.ч. ПДВ - 392610,27 грн.

Згідно квитанції №1 від 30.08.2018 дана податкова накладна була прийнята, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.09.2018 платником виконано вимоги ДФС та подано повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із доданими документами в кількості 52 додатків, що підтверджують наявність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «ФІНАГРО».

Вказане повідомлення доставлено до районного рівня - Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2018 № 906857/42169150, в реєстрації податкової накладної №5 від 13.08.2018 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними Рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 17.09.2018 за №30987/42169150/2 залишено скаргу позивача без задоволення, а Рішення від 06.09.2018 - без змін щодо відмови у реєстрації податкової накладної №5 від 13.08.2018.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 №117 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Як передбачено пунктом 5 Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку», комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами копії документів суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, повністю відображають зміст господарських операцій між ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» та ТОВ «ФІНАГРО».

При цьому, наявними у справі матеріалами підтверджено, що електронні документи були складені позивачем відповідно до встановлених вимог, а саме: кожен документ оформлено окремим файлом у форматі PDF, із зазначенням реквізитів таких документів (реєстраційних номерів і дат, коротких найменувань). Крім того, позивачем окремим документом надано пояснення щодо купівлі, постачання, транспортування, розрахунку та відгрузки товару.

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростували жодними документальними доказами твердження позивача про те, що ним на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем та походження товарної продукції (товару), було направлено до контролюючого органу необхідні та достатні документи та пояснення.

Суд зазначає, що відповідачем віднесенено ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» до ризикових платників, згідно п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», у зв'язку з вказаною підставою реєстрацію податкової накладної №5 від 13.08.2018 зупинено.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Однак, відповідачем не підтверджено відповідність позивача вказаним критеріям та не надано рішення про внесенння ТОВ «ГУРМАН ПЛЮС» до переліку ризикових платників.

Також суд враховує те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області від 06.09.2018 року за №906857/42169150 містить підставу відмови, а саме ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Проте, ГУ ДФС у Вінницькій області не було враховано пояснення надані по повідомлення № 4 від 04.09.2018, які підтверджуються наданими документами.

В своєму рішенні Комісією ГУ ДФС у Вінницькій області не зазначено, яких саме пояснень не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Під час розгляду справи відповідачі не довели належними документальними доказами факт ненадання пояснень чи ненадання платником податку (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 13.08.2018 за №5.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної вище податкової накладної, а оскаржуване рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.09.2018 року за №906857/42169150 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.08.2018 за №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби від 17.09.2018 №30987/42169150/2, підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами не дотримані, що тягне за собою необхідність зобов'язання вчинити дії.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Також, суд відзначає, що посилання відповідача на те, що відсутні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації зазначеній у податковій накладній є безпідставними, оскільки, такі пояснення були надані та підтвердженні первинними документами. При цьому, контролюючий орган не вправі під час реєстрації податкової накладної перебирати інші управлінські функції та вчиняти інші дії, які покладено під час проведення документальної перевірки платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.09.2018 року за №906857/42169150.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 17.09.2018 року за №30987/42169150/2.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" від 13.08.2018 за №5.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (код ЄДРПОУ 42169150) понесені судові витрати в сумі 3524 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, та в сумі 1762, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька область, Барський район, Сільрада Івановецька за межами населеного пункту урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, код ЄДРПОУ 42169150); Комісія Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7); Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

Повний текст рішення складено: 04.02.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна