Вирок № 79604171, 05.02.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8509/18

(1-кп/199/118/19)

ВИРОК

іменем України

05 лютого 2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Лисенка В.О.,

секретаря судового засідання - Шахназаряна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018040630001840 від 03.10.2018 відносно:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 28.01.2014 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

2) 07.10.2015 Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;

3) 21.12.2015 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 360, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 24.03.2016 ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вказаний вирок суду змінено - виключно ст. 360 КК України;

4) 07.06.2016 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Звільнення: 22.05.2018 з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області (№ 26) на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк: 10 місяців 5 днів,

який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України,

за участю: прокурора - Артвіха А.І., обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння злочинів проти власності, після умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, повторно вчинив із корисливих мотивів умисний злочин проти власності.

Так, 02.10.2018 приблизно о 14:00 годині ОСОБА_1 перебував в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, де за столом сидів раніше йому незнайомий потерпілий ОСОБА_2, який на своєму мобільному телефоні марки «HUAWEI» Y6 Pro DualSim Gold (TITAN-U02) слухав музику. ОСОБА_1 сів за стіл до потерпілого та став з ним спілкуватись. Через деякий час потерпілий вийшов з кафе на вулицю, залишивши свій мобільний телефон на столі. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку, ОСОБА_1, перебуваючи в тому ж самому місці за адресою: АДРЕСА_3, приблизно о 14:30 годині того ж дня, скориставшись відсутністю потерпілого та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи таємний характер свої злочинних посягань, переслідуючи корисливий мотив, діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «HUAWEI» Y6 Pro DualSim Gold (TITAN-U02), що належить потерпілому ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3123,20 гривень.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння при вищевикладених обставинах.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому. Обвинувачений ОСОБА_1 показав, що дійсно він 02.10.2018 приблизно о 14:30 годині, перебуваючи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», здійснив крадіжку мобільного телефону марки «HUAWEI», що належить потерпілому ОСОБА_2, який в подальшому здав до ломбарду.

Відповідно до протоколу огляду від 02.10.2018 встановлено, що в приміщенні ломбарду «Імперіаль», який розташований у м. Дніпрі по пр. Слобожанський, 60, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «HUAWEI», пояснивши при цьому, що вказаний телефон він викрав з метою подальшого його закладення до ломбарду. В подальшому даний мобільний телефон визнаний речовим доказом.

Згідно копії договору про надання фінансового кредиту під заставу № 2.83357/0 від 02.10.2018 встановлено, що між ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко» та ОСОБА_1 був укладений договір про те, що останній надав під заставу мобільний телефон марки «HUAWEI» Y6 Pro DualSim Gold (TITAN-U02), отримавши за це кошти у розмірі 1082 гривень.

Згідно висновку експерта № 5586-18 від 29.10.2018 за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи встановлено, що станом на 02.10.2018 ринкова вартість телефону марки «HUAWEI» Y6 Pro DuaiSim Gold (TITAN-U02) становить 3123,20 гривень.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає: активне сприяння ОСОБА_1 в розкритті злочину, в результаті чого викрадене майно повернуто потерпілому, щире каяття обвинуваченим у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий умисний злочин, будучи особою, яка має судимість за умисний злочин, передбачений ст. 125 КК України.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний корисливий злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, одружений, до затримання офіційно працевлаштованим не був та суспільно-корисною працею не займався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває , за місцем проживання характеризується посередньо.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення ним нових злочинів обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України виключно у виді позбавлення волі.

Призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, а тому воно повинно бути визначено із реальним його відбуттям в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин після умовно-дострокового звільнення, а саме: в період невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на строк 10 місяців 5 днів за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.06.2016.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 371-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання, невідбуте обвинуваченим за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки вісім місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи, в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «HUAWEI» Y6 Pro DualSim Gold (TITAN-U02), який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.О.Лисенко

05.02.2019