Вирок № 79604039, 05.02.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/903/19

(1-кп/199/218/19)

ВИРОК

іменем України

05 лютого 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Єфременко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630000027 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпропетровську, зареєстрованого і проживаючого у АДРЕСА_1, офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, не одруженого, громадянина України, українця, маючого на утриманні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого -

-13.06.2008 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.309, ч.2 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

-22.05.2009 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

-21.06.2013 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 10 місяців позбавлення волі, звільненого 19.07.2014 умовно-достроково відповідно до Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2014,-

-10.10.2018 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Коссе- Ганночка Ю.І.

обвинувачений - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 10.10.2018 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в грудні 2018 року повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Так, 30 грудня 2018 року, приблизно о 18.00 годині ОСОБА_1, прибув до приміщення магазину «Варус-42», який належить ТОВ «Омега», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, 7 Б, з метою придбати продукти харчування. Перебуваючи у відділі ковбасних виробів, ОСОБА_1 побачив на вітрині ковбасу «Московська сирокопчена» вищого ґатунку Алан вагою 360г. у кількості 3 штук вартістю 141,66 гривень кожна яку визначив, предметом свого злочинного посягання. В цей момент, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Далі, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) діючи умисно, вчиняючи корисливий злочин повторно, в той же самий день, тобто 30 грудня 2018 року, о 18.17 годині продовжуючи перебувати у відділі ковбасних виробів магазину «Варус-42», який належить ТОВ «Омега», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, 7Б, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, підійшов до вітрини з товаром, звідки таємно, із корисливих мотивів взяв ковбасу «Московська сирокопчена» вищого ґатунку Алан вагою 360г. у кількості 3 штук вартістю 141,66 гривень кожна, яку сховав під куртку, яка була одягнена на ньому. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном вийшов за межі касового контролю, не розплатившись за даний товар, перетнув касову зону, направився до виходу з магазину та зник в невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1, спричинив ТОВ «Омега» матеріальний збиток, на загальну суму 424,98 гривень.

Умисні дії, ОСОБА_1 які виразились таємному викрадений чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому щиро кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно, 30 грудня 2018 року, приблизно о 18.00 годині, прибув до приміщення магазину «Варус-42» у м. Дніпро по вул. Шолохова, 7 Б, аби придбати продукти харчування. Перебуваючи у відділі ковбасних виробів, він побачив на вітрині ковбасу «Московська сирокопчена» Алан вагою 360г. у кількості 3 штук. Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, він підійшов до вітрини з товаром, та взяв ковбасу «Московська сирокопчена» вищого ґатунку Алан вагою 360г. у кількості 3 штук, яку сховав під куртку, яка була одягнена на ньому. Після чого, він з викраденим майном вийшов за межі касового контролю, не розплатившись за даний товар, перетнув касову зону, направився до виходу з магазину та зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, такими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, 31.12.2018 до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернулася ОСОБА_3, представник магазину «Варус-42» розташованого у м. Дніпро по вул. Шолохова, 7 Б, яка просила вжити заходи до невідомої особи, що 30.12.2018 із магазину «Варус-42» у м. Дніпро по вул. Шолохова, 7 Б, таємно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку ковбаси у кількості 3 шт.

Відповідно до Довідки магазину «Варус-42», вартість ковбаси «Московська сирокопчена» вищого ґатунку Алан вагою 360г. у кількості 3 штук становила 509.97 гривень

За результатами Висновку експерта № 539-19 від 31.01.2019 року станом на 30.12.2018 ринкова вартість Ковбаси Московська сирокопчена, вищого ґатунку «Алан» вагою 360 гр. у кількості 3 шт. становить без ПДВ 424,98 гривень, або з ПДВ 509.97 гривень.

Під час перегляду відеозапису із камер спостереження 31.01.2019 за участі ОСОБА_1 та двох понятих, що був наданий представником ТОВ «Омега» розташованого у м. Дніпро вулиця Шолохова, 7б, - встановлено наступне. Так, під час перегляду відеозапису видно як невідомий чоловік , підійшов до торгівельного стелажу із ковбасними виробами, взяв ковбасу, а саме «Московська сирокопчена» вищого ґатунку Алан вагою 360 гр., вказаний товар особа ховає під куртку, яка була одягнута на ньому. Далі, ця особа зриває магніти з товару. Після перегляду відео запису, ОСОБА_1 пояснив, що на даному відео зображений він у момент вчинення крадіжки. Після вчинення злочину він залишає зону касового контролю не оплативши товар.

Після перегляду вищевказаного відеозапису, диск з відеозаписом з камер відеоспостереження із магазину «Варус» розташованого по вулиці Шолохова 7б у м. Дніпро , - відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_1 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані: за ч.2 ст. 185 КК України, як такі що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання. Суд розуміє як активне сприяння розкриттю злочину дії винного, спрямовані на те, щоб надати допомогу органу слідства у розкритті злочинів та встановленні їх фактичних обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд не відносить рецидив злочинів до обставин, що обтяжують покарання, оскільки пункт 1 частини першої статті 67 КК України передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів. Оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву злочинів у цій статті відсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, що обтяжує покарання, необхідно керуватися статтями 32 та 34 КК. Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Вищенаведене узгоджується і з роз'ясненнями, що містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04 червня 2010 року,якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

5.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, до затримання працював неофіційно, за місцем проживання скарг не надходило, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, раніше неодноразово судимий, після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, має на утриманні доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір пенсіонерку ОСОБА_4 1956 р.н.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора, обвинуваченого, який просив визначити покарання на розсуд суду, також суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 України із застосуванням вимог ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2018.

Разом з викладеним, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Тому, визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1, необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2018 і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_1 , відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ: диск з відеозаписом з камер відеоспостереження із магазину «Варус» розташованого по вулиці Шолохова 7б у м. Дніпро , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (ЄДРПОУ 26238495, висновок експерта № 539-19 від 31.01.2019) в сумі 286.00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

05.02.2019