Ухвала суду № 79603014, 23.01.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2019 Справа № 920/490/18Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Коваленко О.В. та Котельницька В.Л. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/490/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський район, Сумська область, 41662, ідентифікаційний код 30490415),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547),

про стягнення 1003200,66 грн. на підставі договору поставки товару № 19 від 15.02.2018,

представники сторін:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – адвокат ОСОБА_2 згідно посвідчення адвоката № 3280 від 24.04.2018 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський район, Сумська область, 41662, ідентифікаційний код 30490415) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547) на свою користь кошти в сумі 1003200,66 грн. за недопоставлений товар за договором поставки товару № 19 від 15.02.2018, а також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.07.2018 відкрито провадження у справі № 920/490/18 та призначено підготовче засідання на 26.07.2018 о 12 год. 00 хв.

16.07.2018 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти вирішення справи господарським судом та заява про залишення позову без розгляду б/н від 16.07.2018 (вх. № 5239 від 16.07.2018), в яких він зазначає, що у пункті 9.1 договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 сторони дійшли згоди про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв’язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції), згідно з Регламентом третейського суду, який є невід’ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Відповідач звертає увагу суду на те, що пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідач зазначає, що першою заявою по суті у справі № 920/490/18 від відповідача є заперечення проти вирішення спору в господарському суді, і на підставі викладеного, відповідач просить суд залишити позов без розгляду.

26.07.2018 позивач подав до суду відповідь № 61 від 24.07.2018 на письмові заперечення відповідача проти вирішення справи господарським судом та на заяву про залишення позову без розгляду, в яких позивач зазначає, що заперечує проти залишення даного позову без розгляду, оскільки позивачем не надавалася згода на передачу спору на розгляд третейського суду. Позивач зазначає, що на виконання вимог частини четвертої статті 181 Господарського кодексу України ним складено протокол розбіжностей до договору поставки товару від 15.02.2018 № 19, про що позивачем зроблено застереження у договорі на аркуші 5 (п’ятому), та у двадцятиденний термін надіслано на адресу відповідача два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором поставки товару № 19 від 15.02.2018, тому підпис та печатка на 4 (четвертому) аркуші договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 не засвідчує та не є доказом укладення третейської угоди сторонами, а є доказом того, що згідно протоколу розбіжностей в пункті 9.1 викладено, що всі виникаючі за договором розбіжності підлягають вирішенню в господарському суді в порядку встановленому чинним законодавством. На підставі викладеного позивач просить суд в задоволенні заперечення проти вирішення справи господарським судом та заяви відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

14.02.2018 позивач подав заяву № 63 від 14.08.2018, в якій у зв’язку з помилками у позовній заяві просить суд вважати правильним наступне:

«На стор. 1 позовної заяви № 48 від 02.07.2018: Водночас відповідач поставив товар, а саме: 1) насіння кукурудзи ЄС Астероїд 2017 року урожаю - 185 мішків; 2) насіння кукурудзи ЄС Конкорд 2017 року урожаю - 165 мішків; 3) насіння кукурудзи ЄС Кубус 2017 року урожаю - 165 мішків; 4) насіння кукурудзи ЄС Москіто 2017 року урожаю - 165 мішків. Оплата товару: Передплата 100%.

На стор. 2 позовної заяви № 48 від 02.07.2018: Тобто відповідач ТОВ «Агрохім-Партнер» замість насіння кукурудзи ЄС Кубус 2017 року урожаю поставив насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року урожаю, а також замість насіння кукурудзи ЄС Москіто 2017 року урожаю поставив насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року урожаю та протравлено в 2016 році, а повинно було протравлене в 2017 році.

Тобто відповідач не виконав свої зобов’язання по поставці насіння кукурудзи 2017 року урожаю і тому ПСП АФ «Соснівська» відмовилась розвантажувати з автомашини вищезазначене насіння кукурудзи і підписувати видаткову накладну № 55 від 03 квітня 2018 року так як насіння кукурудзи не відповідало умовам домовленості (замовленню).

На стор. 9 позовної заяви № 48 від 02.07.2018: Враховуючи вищевикладене, прийняті на себе зобов’язання з поставки товару, а саме: насіння кукурудзи 2017 року урожаю відповідач не виконав, тобто відповідач не звертає уваги, яка була домовленість, відмовляється від отримання договору № 19 поставки товару з доданим до даного договору протоколу розбіжностей, який був надісланий позивачем 18.04.2018 цінним листом з описом і повідомленням, відмовляється від надання відповідей на листи № 30 від 08.05.2018 року, № 32 від 08.05.2018. Таке відношення відповідача є свідченням того, що відповідач шляхом шахрайства отримав кошти за товар який повинен бути поставлений 2017 року урожаю, а поставив товар насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року врожаю та насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року врожаю, водночас вимагає підписати видаткову накладну за товар який покупець ПСП АФ «Соснівська» не отримав, який по сьогоднішній день находиться в автомашині з полупричепом, а автомашина знаходиться в арешті, з можливістю доступу до машини без права виїмки машини з полупричепом.

ПСП АФ «Соснівська» зазначає, що зобов’язання відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України повинні виконуватися належним чином відповідно до домовленості, проте в порушення умов домовленості відповідач отримав кошти за товар насіння кукурудзи 2017 року урожаю, а поставляє товар насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року урожаю та насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року урожаю, водночас брав на себе зобов’язання поставити товар 2017 року урожаю.».

Ухвалою від 14.08.2018 у справі № 920/490/18 прийнято до розгляду письмові заперечення відповідача проти вирішення справи господарським судом та заяву про залишення позову без розгляду, а також прийнято до розгляду заяву позивача щодо виправлення помилок у позовній заяві № 48 від 02.07.2018 та вважаються вірними наведені позивачем виправлення тексту позовної заяви № 48 від 02.07.2018.

В судовому засіданні, розпочатому 02.10.2018 о 12 год. 40 хв. відповідно до приписів частини п’ятої статті 183 та частини п’ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10 год. 30 хв. 03.10.2018 для призначення колегіального розгляду даної справи та визначення складу колегії суддів.

Ухвалою від 02.10.2018 призначено розгляд справи № 920/490/18 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Сумської області від 02.10.2018 справа № 920/490/18 призначена на повторний автоматичний розподіл для формування судової колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/490/18 від 02.10.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді: Котельницька В.Л., Коваленко О.В.

У зв’язку з відпусткою судді Коваленка О.В. відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Сумської області від 03.10.2018 справа № 920/490/18 призначена на повторний автоматичний розподіл для визначення відсутнього члена колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/490/18 від 03.10.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді: Котельницька В.Л., Соп’яненко О.Ю.

18.10.2018 від відповідача до суду надійшов відзив б/н від 18.10.2018 (вх. № 7627 від 18.10.2018), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У зв’язку з відпусткою судді Соп’яненко О.Ю. відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області від 31.10.2018 справа № 920/490/18 призначена на повторний автоматичний розподіл для визначення відсутнього члена колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/490/18 від 31.10.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді: Котельницька В.Л. та Костенко Л.А.

29.11.2018 позивачем подано до суду відповідь № 72 від 28.11.2018 на відзив, де останній зазначає, що відповідач замість насіння кукурудзи ЄС Кубус 2017 року урожаю поставив насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року урожаю, а також замість насіння кукурудзи ЄС Москіто 2017 року урожаю поставив насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року урожаю, яке протравлено у 2016 році, а повинно бути протравлено у 2017 році. Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р55 від 03.04.2018 поставка насіння кукурудзи здійснюється автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, проте поставку кукурудзи здійснено відповідачем автомобілем НОМЕР_3 з полу причепом Renalt magnum державний номерний знак НОМЕР_4. Позивача листами від 03.04.2018, від 06.04.2018 та від 10.04.2018, направленими на електронну пошту відповідача та засобами поштового зв’язку, просив повернути кошти сплачені позивачем та забрати автомобіль НОМЕР_3 з полу причепом Renalt magnum державний номерний знак НОМЕР_4, але вказані листи залишені відповідачем без виконання.

Позивач зазначає, що 03.04.2018 представниками сторін складено акт невідповідності насіння кукурудзи поставленої відповідачем позивачу, який представники відповідача відмовилися підписувати. 18.04.2018 позивачем направлено на адресу відповідача договір поставки товару № 19 від 15.02.2018 на п’яти аркушах та протокол розбіжностей до договору № 19 від 15.02.2018 в 2-х екземплярах на 24-х арк. 08.05.2018 позивач повторно направив на адресу відповідача листом № 30 копію договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 та копію протоколу розбіжностей до вказаного договору, а також 08.05.2018 позивачем направлено на адресу лист № 32 з вимогою терміново повернути кошти за насіння кукурудзи та забрати вищезазначений автомобіль. Проте, позивач не отримав від відповідача відповіді на вищевказані листи. 10.04.2018 позивач отримав від відповідача лист № 66, до якого відповідачем було додано договір поставки № 19 від 15.02.2018, рахунок № 51 від 23.02.2018 та видаткова накладна № 55 від 03.04.2018, у даному листві відповідач наголосив про необхідність підписати зазначені документи та надіслати відповідачу.

На підставі викладеного, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач усвідомлював, що не виконав прийняті на себе зобов’язання з поставки насіння кукурудзи 2017 року урожаю, відповідач відмовився від отримання договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 з доданим до нього протоколом розбіжностей, який був надісланий на його адресу позивачем 18.04.2018 цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.11.2018 у справі № 920/490/18 (головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Котельницька В.Л. та Костенко Л.А.) продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 31 грудня 2018 року до 30 січня 2019 року та відкладено підготовче засідання на 23.01.2019 о 10 год. 15 хв. з повідомленням учасників справи.

У зв’язку з тимчасовою неможливістю виконання обов’язків суддею (відпустка судді Костенко Л.А. понад чотирнадцять календарних днів), що може перешкодити розгляду справи у строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України, згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області від 16.01.2019 справа № 920/490/18 призначена на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/490/18 від 16.01.2019, вищезазначену справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Коваленко О.В. та Котельницька В.Л.

Згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

17.01.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 347 від 17.01.2019) про відкладення розгляду справи, в якому просить суд відкласти розгляд справи на інший час у зв’язку з необхідністю пошуку належного представника відповідача – адвоката та необхідністю додаткового часу на ознайомлення його з матеріалами даної справи.

23.01.2019 позивач подав заяву № 1 від 23.01.2019, в якій заперечує проти клопотання відповідача щодо відкладення розгляду даної справи у зв’язку з відсутністю належного представника - адвоката.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 згідно посвідчення адвоката № 3280 від 24.04.2018 приймав участь у підготовчому засіданні 23.01.2019 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області у відповідності до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим представник відповідача заявив усне клопотання про залишення без розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з тим, що представник відповідача заявив усне клопотання про залишення без розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи, позивач також в судовому засіданні 23.01.2019 заявив усне клопотання про залишення без розгляду своєї заяви від 23.01.2019 № 1.

Розглянувши клопотання відповідача та заяву позивача, а також приймаючи до уваги усні клопотання учасників справи щодо залишення без розгляду клопотання відповідача та заяву позивача, суд залишає без розгляду клопотання відповідача та заяву позивача, у зв’язку з задоволенням їх усних клопотань.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем до його клопотання б/н, б/д (вх. № 347 від 17.01.2019) про відкладення розгляду справи замість копії ухвали Господарського суду Сумської області № 920/490/18 про проведення підготовчого засідання 23 січня 2019 року о 10 год. 15 хв. додано копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 873/8/18, про що Відділом документального забезпечення та контролю (канцелярією) Господарського суду Сумської області складено відповідний акт № 553 від 17.01.2019.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про залишення без розгляду позовної заяви та наполягає на його задоволенні.

У заяві про залишення позову без розгляду б/н від 16.07.2018 (вх. № 5239 від 16.07.2018) відповідач зазначає, що у пункті 9.1 договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 сторони дійшли згоди про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв’язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15. А тому, відповідач посилаючись на пункт 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; зазначає, що першою заявою по суті у справі № 920/490/18 від відповідача є заперечення проти вирішення спору в господарському суді, і на підставі викладеного, відповідач просить суд залишити позов без розгляду.

Позивач заперечує проти заяви відповідача про залишення даного позову без розгляду, оскільки ним на виконання вимог частини четвертої статті 181 Господарського кодексу України складено протокол розбіжностей до договору поставки товару від 15.02.2018 № 19, про що позивачем зроблено застереження у договорі на аркуші 5 (п’ятому), та у двадцятиденний термін надіслано на адресу відповідача два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором поставки товару № 19 від 15.02.2018, тому підпис та печатка на 4 (четвертому) аркуші договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 не засвідчує та не є доказом укладення третейської угоди сторонами, а є доказом того, що згідно протоколу розбіжностей в пункті 9.1 викладено, що всі виникаючі за договором розбіжності підлягають вирішенню в господарському суді в порядку встановленому чинним законодавством.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду б/н від 16.07.2018 (вх. № 5239 від 16.07.2018) та заперечення позивача, вважає що зазначена заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 за № 15-рп/2002 визначено, що передбачене Конституцією України право юридичної особи на захист судом своїх прав, установлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів правовідносин, у тому числі в судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008 встановлено, що гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п’ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України). Це відповідає також нормі частини першої статті 55 Конституції України, за якою, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України; спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 – 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України; інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено право юридичних та/або фізичних осіб передати на вирішення третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних або господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України «Про третейські суди», третейську угоду визначено як угоду сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно статті 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, жодним чином не обмежує визначені статтею 55 Конституції України механізми захисту прав суб’єкта, а є одним із додаткових способів реалізації права на захист своїх прав. У зв’язку з викладеним у сторін існує виключно правова можливість, а не обов’язок звертатися до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Відсутність взаємної згоди саме сторін спору на його вирішення третейським судом або комерційним судом (арбітражем), оформленої відповідним арбітражним застереженням, незалежно від попередньої домовленості про це, виключає можливість розгляду спору таким судом.

У разі відсутності такого застереження господарський суд зобов’язаний припинити провадження у справі лише за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору арбітражем, оформленої відповідним зверненням до суду.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/21409/16 та у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/2058/17.

Припис частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», спрямований на захист права суб’єкта звертатися до відповідного суду від будь-якого зовнішнього (зумовленого діями, приписами чи іншим волевиявленням іншого суб’єкту чи органу) обмеження такого права, проте не може тлумачитися як правило, що обмежує суб’єкта самостійно визначатися із обранням механізму захисту своїх прав судового чи позасудового (зокрема третейського), які рівною мірою гарантовані статтею 55 Конституції України, але розрізняються умовами реалізації. Так судовий спосіб може бути використаний у будь-якому випадку, тоді як третейський лише за умов наявності третейської угоди (застереження).

Як свідчать матеріали даної справи, договір поставки товару від 15.02.2018 № 19 був наданий представниками відповідача на підписання позивачеві 03.04.2018 разом із видатковою накладною № 55 від 03.04.2018, що підтверджується письмовим зверненням відповідача до позивача вих. № 66 від 10.04.2018 з вимогою підписати вищезазначений договір поставки, рахунок № 51 від 23.02.2018 та видаткову накладну № 55 від 03.04.2018. На виконання вимог частини четвертої статті 181 Господарського кодексу України, позивачем складено протокол розбіжностей до договору поставки товару від 15.02.2018 № 19, про що позивачем зроблено застереження у договорі на аркуші 5 (п’ятому), та у двадцятиденний строк надіслано на адресу відповідача два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором поставки товару № 19 від 15.02.2018, що підтверджується копією фіскального чека від 18.04.2018 № 0174831 0160354 та описом вкладення до цінного листа, а також копією фіскального чека від 24.07.2018 № 0213632 0195735 та описом вкладення до цінного листа.

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору поставки товару № 19 від 15.02.2018, позивач визначив, між іншим, пункт 9.1 договору викласти в наступній редакції: «якщо між сторонами договору виникають розбіжності або ж спірні питання, пов’язані договором, або такі, що виникають з нього, то сторони докладатимуть зусиль для їхнього врегулювання шляхом переговорів. Всі виникаючи за договором розбіжності підлягають вирішенню в господарському суді в порядку встановленому чинним законодавством України.»

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідач в порушення вимог частин п’ятої, шостої статті 181 Господарського кодексу України відмовився від отримання договору поставки № 19 від 15.02.2018 з доданим до нього протоколом розбіжностей, і в двадцятиденний термін не розглянув договір поставки разом із доданим до нього протоколом розбіжностей та в цей же строк не вжив заходів для врегулювання розбіжностей шляхом включення до договору пропозицій позивача та не передав в цей же строк до суду неврегульовані сторонами розбіжності.

Тому суд вважає, що підпис та печатка позивача на 4 (четвертому) аркуші договору поставки товару № 19 від 15.02.2018 не засвідчує факт та не є доказом укладення третейської угоди між сторонами у даній справі.

В судовому засіданні 23.01.2019 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання додаткових письмових доказів та пояснень у справі.

Згідно частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з’ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на вище наведене, приймаючи до уваги усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, а також з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку підготовчого провадження.

Згідно статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 16.01.2019 у даній справі судом задоволено клопотання представника відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547) б/н, б/д (вх. № 13к від 03.01.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарському суду Київської області (вул. С. Петлюри, буд. 16, м. Київ, 01032), суд вважає за необхідне доручити Господарському суду Київської області (вул. С. Петлюри, буд. 16, м. Київ, 01032) забезпечити проведення підготовчого засідання у справі № 920/490/18, яке відбудеться 18 лютого 2019 року о 14 год. 00 хв., в режимі відеоконференції, де братиме участь (в режимі відеоконференції) представник відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547).

Керуючись статтями 119, 120, 177, 182, 183, 197, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547) б/н, б/д (вх. № 347 від 17.01.2019) про відкладення розгляду справи залишити без розгляду.

2. Заяву позивача - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський район, Сумська область, 41662, ідентифікаційний код 30490415) № 1 від 23.01.2019 щодо заперечень проти клопотання відповідача стосовно відкладення розгляду даної справи залишити без розгляду.

3. В задоволенні заяви відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547) про залишення позову без розгляду б/н від 16.07.2018 (вх. № 5239 від 16.07.2018) відмовити.

4. Усне клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547) щодо відкладення підготовчого засідання задовольнити.

5. Відкласти підготовче засідання на 18 лютого 2019 року о 14 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, пр-т Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судових засідань № 4.

6. Доручити Господарському суду Київської області (вул. С. Петлюри, буд. 16, м. Київ, 01032) забезпечити проведення підготовчого засідання у справі № 920/490/18, яке призначене на 18 лютого 2019 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області (вул. С. Петлюри, буд. 16, м. Київ, 01032). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (вул. Металургів, буд. 17, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 38397547).

7. Копію ухвали надіслати відповідачу разом з актом Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярією) Господарського суду Сумської області № 553 від 17.01.2019, а також Господарському суду Київської області (вул. С. Петлюри, буд. 16, м. Київ, 01032), в тому числі електронною поштою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Повну ухвалу складено 01 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Н.О. Спиридонова

Суддя О.В. Коваленко

Суддя В.Л. Котельницька

Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.