Рішення № 79602192, 04.02.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1046/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112; адреса для листування: вул. Ж. Жабаєва, 7, м. Київ, 04112,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ,76018,

про стягнення страхового відшкодування в сумі 10 133,02 грн.

без виклику представників сторін

установив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 10 133,02 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" обґрунтувало тим, що 21.01.2016 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Subaru Tribeca, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було виплачено страхове відшкодування в сумі 10133 грн 02к. Таким чином, до ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" у порядку зворотньої вимоги перейшло право на отримання від відповідача ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП. Оскільки відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування, яке підлягало сплаті в зв'язку з ДТП, виникла заборгованість в розмірі 10133 грн 02к.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 03.12.2018 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо нього (відповідача) про стягнення збитків в сумі 10133 грн 02к. про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення за вх.№19228 від 10.12.2018, яке долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів шляхом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, причини їх не подання суду не повідомив, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростував.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

16.10.2015 між ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.103140, предметом якого є страхування автомобіля Subaru Tribeca, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

21.01.2016 в м. Львовові по вул. Архипенка, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки "Subaru Tribeca", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що був застрахований у ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та автомобіля марки "Honda CR-V", державний реєстраційний номер ВС 2349 BI під керуванням ОСОБА_4, що був застрахований у ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька".

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.02.2016 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до страхового акту № UA2016012100005/L01/01 від 11.03.2016, розрахунку суми страхового відшкодування розмір страхового відшкодування склав 10133 грн 02 к., виплата якого була здійснена ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Факт здійснення такої виплати підтверджується платіжним дорученням №40521 від 16.03.2016, копія якого долучена до матеріалів справи.

Вимогою №297/216 від 22.11.2016 року позивач звернувся до відповідача щодо компенсації страхового відшкодування в сумі 10133 грн 02 к.

Однак, відповідач не сплатив вказану вище суму страхового відшкодування, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентуються ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В силу положень п. 2.1 ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.103140 від 16.10.2015р. позивач виплатив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки Subaru Tribeca, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За наведеного, враховуючи те, що ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" виплатило страхувальнику страхове відшкодування, а цивільно-правова відповідальність особи, яку визнано винною у заподіянні шкоду, застрахована у ПАТ "СК "Галицька", в силу зазначених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача (суброгація).

Як визначено у п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю , майну третьої особи.

Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю або здоров'ю потерпілих, не застосовується. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно полісу №АК/007038978 ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну складає 50 000 грн 00к., франшиза 1 000 грн 00к.

При зверненні з позовом до суду, позивачем не враховано при підрахунку суми позовних вимог франшизу на суму 1 000 грн 00к. згідно полісу №АК/007038978.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що сплаті підлягає страхове відшкодування у сумі 9 133 грн 02к., тобто за мінусом 1 000 грн 00 к. франшизи (10 133 грн 02к.-1 000 грн 00к (франшизи) = 9133 грн 02к).

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Системний аналіз наведеного вище дає суду підстави вважати, що позовні вимоги про стягнення в порядку суброгації з відповідача 10 133 грн 02к. страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 9 133 грн.02 коп. В решті позовних вимог на суму 1 000грн. 00 коп. слід відмовити.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 1, 4, 9 Закону України "Про страхування", ст. 979, 988, 990, 993, 1166, Цивільного кодексу України, ст. ст.13, 73, 74, 77, 86, 129, 165, 176, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 10 133 грн 02 к.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22186790) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112, код 20782312) страхове відшкодування в розмірі 9133 грн 02 к. (дев'ять тисяч сто тридцять три гривні дві копійки) та судовий збір в сумі 1588 грн 11к. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім гривень одинадцять копійки).

В решті позовних вимог на суму 1 000 грн 00к. (одна тисяча гривень) - відмовити.

Судовий збір у розмірі 173 грн 89к. (сто сімдесят три гривні вісімдесят дев'ять копійки) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Фанда О. М.