Ухвала суду № 79597595, 04.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2з/760/31/19

в справі №760/2704/19-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-і особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане відповідачці 18 вересня 2018 року.

29 січня 2019 року представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на житловий будинок під літерою «А» по АДРЕСА_1, та надвірні будівлі та споруди до нього, а саме: сарай літ.»Г», погреб літ.»Д», вбиральня літ.»Е», вимощена доріжка, паркан, ворота цифри 1-4.

Посилається на те, що в 18 вересня 2018 року відповідачці видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Вважає дане свідоцтво незаконним, так як позивач є спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_6, який фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7

Виходячи з цього, він має право на частину житлового будинку з надвірними будівлями.

Виходячи з того, що на даний час будинок з надвірними будівлями зареєстрований за відповідачкою, існує вірогідність його відчуження нею.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Підстави забезпечення позову врегульовано ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 152 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

За даною нормою закону однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Так, предметом спору сторін є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи ці обставини, предмет спору сторін, вимоги закону в частині співмірності заходів забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову в вигляді, якому просить представник позивача.

Судом при цьому враховується, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 січня 2019 року за відповідачкою зареєстровано право власності на: житловий будинок літера А за адресою: АДРЕСА_1

Як дадаткові відомості в графі» Актуальна інформація про об»єкт нерухомого майна« зазначено: сарай літ.»Г», погреб літ.»Д», вбиральня літ.»Е», вимощена доріжка, паркан, ворота цифри 1-4.

Відповідно до ст.ст.179, 181 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи дані норми закону, Інформації в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо обсягу зареєстрованого на праві власності майна, окремого приведення інформації щодо сарая літ.»Г», погреба літ.»Д», вбиральні літ.»Е», вимощеної доріжки, паркану та воріт, суд приходить до висновку про задоволення заяви в вигляді, зазначеному в ній.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок під літерою «А» по АДРЕСА_1 загальною площею 82, 7 кв.м., житлова площа 47, 1 кв.м., та надвірні будівлі та споруди до нього, а саме: сарай літ.»Г», погреб літ.»Д», вбиральня літ.»Е», вимощена доріжка, паркан, ворота цифри 1-4.

Позивач: ОСОБА_1, рік народження невідомий, адреса: АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, рік народження невідомий, адреса: АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_2.

3-я особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, адреса: 01001 м. Київ пров. Музейний, 2-д, ЄДРПОУ 34691374.

3-я особа: ОСОБА_4, АДРЕСА_1 рік народження та ІН невідомий.

3-я особа: ОСОБА_5, адреса: АДРЕСА_1 рік народження та ІН невідомий.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання

копії ухвали.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя Л.А.Шереметьєва