Рішення № 79597424, 24.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2019 Справа №607/6370/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П., Пастернак О.В.

позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягувати з ОСОБА_4 в її користь аліменти на утримання їх повнолітньої дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, і до досягнення дочкою 23 років; стягнути з ОСОБА_4 на користь дочки ОСОБА_5 неустойку (пеню) за період виникнення заборгованості з квітня 2015 року по травень 2017 року в сумі 55 972,35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2014 р. з відповідача стягувались аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2 200, 00 грн. щомісячно, починаючи із 25.12.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, вказане судове рішення ОСОБА_4 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 16.03.2018 року складала 55 972,35 грн. Позивач вважає, що розмір неустойки (пені) за період із квітня 2015 року по травень 2017 року, у урахуванням обмеження, передбаченого ч.1 ст.196 СК України, яку слід стягнути із відповідача становить 55 972,35 грн. Крім того, вказує на те, що їх дочка ОСОБА_5 на даний час є повнолітньою, однак продовжує навчатись в Тернопільському національному економічному університеті та є студенткою 3-го курсу денної форми навчання факультету фінансів Тернопільського національного економічного університету бакалаврського рівня вищої освіти. Згідно навчального графіку термін навчання з 01.09.2017 по 30.06.2019 року. Відповідач участі в утриманні дочки не приймає, матеріальну допомогу на навчання не надає. Позивач не в змозі самостійно утримувати дочку, оскільки отримує незначний дохід, а також має на утриманні батьків пенсійного віку, які хворіють. Дочка навчається на денній формі навчання, стипендії не отримує, не має змоги влаштуватись на роботу, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює в Українському інституті експертизи сортів рослин на посаді завідувача відділу правового забезпеченням розробки законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та отримує дохід, а тому може надавати матеріальну допомогу. Враховуючи те, що відповідач отримує стабільний дохід, є працездатним, його стан здоров'я дозволяє працювати, позивач вважає, що він має можливість надавати матеріальне утримання своїй повнолітній дочці.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, неустойки, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в частині вимог позивача щодо стягнення у її користь заборгованості по сплаті аліментів в сумі 45 972,35 грн. закрито, у зв'язку із відмовою позивача від позовних вимог через погашення відповідачем зазначеного боргу.

Відповідач позовних вимог не визнав, подавши суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказує на те, що підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів не має, оскільки борг по несплаті аліментів виник з незалежних від відповідача причин. Так, на утриманні відповідача знаходиться одна неповнолітня дитина, а також двоє повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Він тривалий час не працював. Також зазначив, що позивача має можливість утримувати свою повнолітню доньку, яка отримує стипендію за місцем навчання. Також просить врахувати, що у 2005-2006 роках ОСОБА_4 було укладено договір депозитного вкладу з Тернопільською філією «ОТП Банк» на ім'я дочки - ОСОБА_5, яка у 2017 році, після досягнення повноліття могла отримала вклад у розмірі 8 000 доларів США, а також 80 000 гривень нарахованих відсотків, та має можливість вільно використовувати ці кошти на власні потреби, у тому числі на оплату навчання. Факт отримання ОСОБА_5 депозитного вкладу також відображено у деклараціях про майновий стан позивача за 2017 рік. Просить врахувати, що дочка ОСОБА_5 навчається в ТНЕУ на державній формі навчання, а тому потреби оплачувати вартість навчання в неї немає. Посадовий оклад ОСОБА_4 за основним місцем роботи в Українському інституті експертизи сортів рослин складає 6 026,00 грн., інші джерела доходів відсутні, тому призначення аліментів у користь ОСОБА_1 призведе до суттєвого погіршення матеріального забезпечення інших дітей. Також зазначив, що він утримує свою непрацездатну матір ОСОБА_7 та несе витрати у зв»язку із цим у розмірі 3000 гривень щомісячно.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити. Подала суду відповідь на відзив, у якому вказує на те, що відповідачем станом на 20 червня 2018 року, зобов'язання по сплаті аліментів за виконавчим листом №607/24147/13-ц, ОСОБА_4 виконано, однак із запізненням. Згідно наданого розрахунку №13680, заборгованість по сплаті аліментів станом на 16.03.2018 р. становила 55 972,35 грн. Також вказує, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з дочкою проживає в квартирі, придбаній за кошти

її батьків. Жодного іншого цінного майна ні позивачу, ні дочці після розірвання шлюбу відповідачем не залишено, придбаний в шлюбі новий автомобіль, кошти на рахунку в банку залишилися в розпорядженні відповідача, а середньомісячна зарплата позивача становить 7 239,07 грн. Дочка ОСОБА_5 отримувала стипендію в 2016 році та в першому півріччі 2017 року, коли навчалася в Чортківському коледжі економіки та підприємництва ТНЕУ. З 01 вересня 2017 року дочка навчається в ТНЕУ на денній формі навчання, стипендії не отримує. Крім того, зазначила, що в 2007 році, ОСОБА_4, який діяв від імені дочки ОСОБА_5, вніс на її вкладний рахунок кошти. Оскільки, на той час вони перебували у шлюбі, то вкладені кошти були спільними. Вклад є власністю дочки, а тому розпоряджатися останнім вона буде на власний розсуд після настання дати повернення суми вкладу. Також, зазначає, що усиновлені відповідачем в 2016 році, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на даний час є повнолітніми. Також просить врахувати, що обов'язок утримувати усиновлених відповідачем дітей також лежить на їх матері ОСОБА_10, яка в 2016-2017 роках отримала значний дохід, в тому числі заробітну плату за основним місцем роботи. Крім того, зазначає, що відповідач особисто в декларації за 2015 рік, декларує готівкові кошти в сумі 290 000 грн., ОСОБА_10 - 35 000 грн. Дані факти свідчать про те, що відповідач мав можливість вчасно сплачувати аліменти, його вина у виникненні заборгованості по сплаті аліментів є очевидною.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, суду зазначили, що відповідач добровільно почав сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2011 року.

У даному шлюбі у них народилася одна дитина: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 22 квітня 2014 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2014 року змінено. Вирішено стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2 200 грн. щомісячно, починаючи із 25 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вищевказаного судового рішення, 13.06.2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист 607/24147/13-ц, який був пред'явлений до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (виконавче провадження № 43772895).

Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах, наданого старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції, станом на 15.05.2017 р. за ОСОБА_4 рахується заборгованість по сплаті аліментів в сумі 55 972 грн.

23.06.2018 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 43772895, зобов'язання по сплаті аліментів повністю виконано.

Відповідно до довідки №96 від 29 березня 2018 року, виданої Тернопільським Національним Економічним Університетом, ОСОБА_5 є студенткою 3-го курсу денної форми навчання факультету фінансів, бакалаврського рівня вищої освіти спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування». Навчається за державним замовленням. Термін навчання із 01.09.2017 року по 30.06.2019 року.

Згідно довідки, виданої 29.03.2018 року Головним Управлінням ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1, за період із січня 2017 року по грудень 2017 року нараховано сукупний дохід у сумі 108 544,83 грн.

Згідно довідки №45-9-12-1/1153 від 05.07.2018 р., розмір посадового окладу за основним місцем роботи ОСОБА_4 в Українському інституті експертизи сортів рослин становить 6026,00 грн.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, ОСОБА_5 отримувала в січні та лютому 2017 року стипендію в розмірі відповідно 2 490,00 грн. та 2 520,00 грн.

Як вбачається із довідки №Е00-5/169 від 14 листопада 2018 року, виданої АТ «ОТП Банк», 22.03.2007 року у зазначеному банку був відкритий депозитний рахунок №26355001735980, у доларах США на ім»я ОСОБА_5 22.03.2007р. на рахунок внесені кошти в сумі 1 000,00 Доларів США 00 центів; 31.01.2008р. на рахунок внесені кошти в сумі 4 000,00 доларів США 00 центів; Сума нарахованих відсотків за період 22.03.2007р. по 15.05.2017р. становить 3 051,51 долар США. Рахунок №26355001735980 - закритий. Також, у зазначеному Банку відкритий ощадний рахунок № 26208455251651, в Доларах США на ім»я ОСОБА_5. 24.05.2017 р. на рахунок внесені кошти в сумі 8051,00 доларів США 00 центів; сума нарахованих відсотків за період 24.05.2017р. по 23.10.2018 р. становить 24,20 доларів США. Залишок на рахунку складає 8 475, 20 доларів США.

Відповідач ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 у якому на даний час проживає та у якому народилась дочка ОСОБА_11 2012 року народження. Крім цього, згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2016 року ОСОБА_4 оголошено усиновлювачем двох дітей: ОСОБА_9, 1999 року народження та ОСОБА_8, 2000 року народження.

Як вбачається із довідки про навчання на мовних курсах від 09.10.2018 року, ОСОБА_9, 1999 року народження навчається на мовних курсах з німецької мови в Міжнародній спілці м.Бад-Кройцнах з 27.08.2018 року, які закінчуються 07 грудня 2018 року, вартість навчання складає 1242 євро.

Відповідно до довідки №11192/SM/ST/18/19 від 25.09.2018 року, ОСОБА_8.був зарахований на період з 01.10.2017 року до 30.09.2020 року на стаціонарне навчання в Варшавській філії Суспільної Академії Наук, факультет управління та безпеки та продовжує навчання на 3 семестрі, навчання платне.

Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7, яка є матір»ю відповідача, не працює та перебуває на пенсії, підтверджує, що її син ОСОБА_4 надає їй щомісячне фінансове утримання у розмірі 3 000 грн. згідно із ст..202 СК України в зв»язку із тим, що вона має хронічні захворювання, а її пенсії не вистачає на оплату комунальних витрат, харчування та ліки.

Згідно ч.1,2 статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм Глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 182 СК України, суд при визначені розміру аліментів повинен враховувати обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, тощо.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,

батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані належним чином підтвердженні витрати на навчання, купівлю підручників, проїзд до навчального закладу.

Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів: одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд проаналізувавши та оцінивши докази надані сторонами вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також аліментів на дитину, яка продовжує навчання підлягає до часткового задоволення, а тому вважає, що слід стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.04.2018 року до припинення дитиною навчання, але не більше 23-х річного віку. Визначаючи зазначений розмір аліментів, які слід стягувати на повнолітню дитину, суд враховує матеріальне становище обох батьків, їх стан здоров»я, те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці ОСОБА_5, яка продовжує навчання, оскільки працює та отримує дохід. При цьому суд також враховує, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дочка ОСОБА_11, 2012 року народження, а також інші повнолітні діти, які продовжують навчання - ОСОБА_9, 1999 року народження та ОСОБА_8, 2000 року народження, а також його витрати понесені у зв»язку із утриманням непрацездатної матері ОСОБА_7. При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище повнолітньої дочки ОСОБА_5, якій у 2007 році сторонами у справі, її батьками було відкрито депозитний рахунок на якому згідно довідки №Е00-5/169 від 14 листопада 2018 року, виданої АТ «ОТП Банк» обліковувались кошти в сумі 8051,00 доларів США, які в подальшому було знято та внесено на ощадний рахунок, а також нараховані відсотків.

Також, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення із відповідача пені за прострочення ним сплати аліментів підлягають до часткового задоволення. При цьому, визначаючи розмір пені суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку із не своєчасною виплатою йому заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу неустойки за несплату аліментів. Розмір неустойки, яку просить стягнути позивач за період виникнення заборгованості з квітня 2015 року по травень 2017 року складає 55972,35 грн.

Однак, суд вважає, що в силу вимог ч.2 ст.196 СК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, розмір неустойки, яку слід стягнути із відповідача, слід зменшити до суми 5 000 грн., враховуючи наявність у нього на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини ОСОБА_11, 2012 року народження, а також понесених витрат, пов»язаних із утриманням усиновлених ним повнолітніх дітей та непрацездатної матері та його матеріального становища.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст. 196, 182,199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_1, НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.04.2018 року до припинення дитиною навчання, але не більше 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлене 29 січня 2019 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан