Ухвала суду № 79597232, 25.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3204/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Середницького Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Горохова О. Г. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

24.01.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця О.А. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Горохова О. Г., погоджене прокуроров відділу Генеральної прокуратури України Дяченком Л. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000002502.

Слідчий або прокурор в судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002502 від 12.10.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника територіального управління ДСА України в Полтавській області (далі ТУ ДСА України в Полтавській області) №86 від 05.11.2008 ОСОБА_3 призначений на посаду заступника начальника Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Полтавській області.

Займаючи посаду заступника начальника ТУ ДСА України в Полтавській області ОСОБА_3, відповідно до абз. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно посаду пов'язану з виконання організаційно-розпорядчих функцій та відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» є державним службовцем категорії "Б", якому згідно

п. 2, розподілу обов'язків між начальником та заступником начальника ТУ ДСА України в Полтавській області, затвердженого наказом начальника ТУ ДСА України в Полтавській області №35/ОД від 17.08.2011, надано функції та покладено обов'язки щодо: виконання обов'язків начальника територіального управління у разі його відсутності; забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції; очолювання та головування в тендерному комітеті, а також здійснення інших повноважень за дорученням начальника територіального управління.

Однак ОСОБА_3, перебуваючи на займаній посаді, будучи уповноваженим на виконання функцій держави, займаючи відповідальне становище, протиправно використав надані йому владні повноваження та своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, умисно вчинив тяжкий корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин:

Так, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Полтавській області 13.07.2018 прийнято рішення щодо початку процедури відкритих торгів та затвердження тендерної документації щодо закупівлі робіт по об'єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава, що за адресою:

м. Полтава, провулок Хорульський, 6.

За результатами відкритих торгів, 06.08.2018 рішенням комісії тендерного комітету, переможцем конкурсу обрано ТОВ «Українська Альтернатива», яке запропонувало найвигіднішу пропозицію у розмірі 1 652 318 грн.

У подальшому 21.08.2018 між ТОВ «Українська Альтернатива» (код ЄДРПОУ 38526244) в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони та ТУ ДСА України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 36304855) з іншої сторони в особі заступника начальника ОСОБА_3 було укладено договір № 274-18 від 21.08.2018 про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава». Зазначені ремонтні роботи відповідно до договору повинні бути виконанні до 01.11.2018.

ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Українська Альтернатива», з метою виконання договору № 274-18 від 21.08.2018 та закупівлі необхідних товарів для його виконання, подав до ТУ ДСА України в Полтавській області рахунок №7 від 19.09.2018 на проведення попередньої оплати у розмірі 30% від суми договору, що передбачено Постановою КМУ № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та Постановою КМУ № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», а також п. 3.2 Договору.

ОСОБА_3 будучи службовою особою - заступником начальника ТУ ДСА України в Полтавській області, яке є розпорядником бюджетних коштів, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, 19.09.2018 погодив проведення авансового платежу у сумі 30% від суми договору, що становило 495 695 гривень, яка 25.09.2918 поступила на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська Альтернатива» № 26000054641089, що відкритий у Полтавському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

26.09.2018, точного часу досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_4 прибув до ТУ ДСА України в Полтавській області, що знаходилось за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 16 та звернувся до ОСОБА_3, який згідно офіційного сайту «Прозоро» був контактною особою під час проведення тендерної закупівлі, з метою обговорення питань, пов'язаних з виконанням будівельних робіт.

Так, під час розмови, яка відбувалася у службовому кабінеті, ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_4 чи надійшли грошові кошти у вигляді авансового платежу, на що останній підтвердив поступлення на рахунок його підприємства коштів у сумі близько 495 тисяч гривень.

У ході цієї розмови, у ОСОБА_3 виник умисел направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4

При цьому, ОСОБА_3 використовуючи надану владу та свої службові повноваження, пов'язані із тендерними закупівлями та виконанням умов договорів укладених за результатами торгів, знаходячись у своєму службовому кабінеті, що розташований в ТУ ДСА України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 16, висловив вимогу ОСОБА_4 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 15% від загальної суми договору 1 652 318 гривень, що становить 248 000 гривень, за сприяння у виконанні умов договору, підписанні актів виконаних робіт, погодженні та своєчасній оплаті вартості усіх виконаних товариством робіт.

ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ОСОБА_3 використовуючи надану владу та службове становище, може перешкоджати у належному виконанні ним умов договору та розуміючи протиправні вимоги щодо надання неправомірної вигоди звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

30.11.2018 близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_4 прибув до ТУ ДСА у Полтавській області, що розташоване за адресою: м. Полтава,

вул. Соборності, буд. 17 (до кінця листопада - початку грудня 2018 року ТУ ДСА України в Полтавській області знаходилось за адресою: м. Полтава,

вул. Сінна, 16) до каб. 372, де знаходився робочий кабінет ОСОБА_3 з метою отримання додаткової угоди щодо продовження термінів виконання робіт до 15.12.2018, у зв'язку з погіршенням погодних умов.

Під час розмови ОСОБА_3 наголосив ОСОБА_4 про те що, як тільки він виконає роботи з перекриття покрівлі будівлі Київського районного суду м. Полтава, то він одразу погодить документи для забезпечення оплати вартості виконаних робіт за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 248 000 гривень.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 будучи службовою особою ТУ ДСА у Полтавській області, 27.11.2018 погодив рахунок на оплату від 27.11.2018 № 11 про виконані роботи відповідно до договору № 274-18 від 21.08.2018.

За результатами погодження платіжних документів, 07.12.2018 на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська Альтернатива» надійшли грошові кошти у сумі 1 156 623 грн.

ОСОБА_3 переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди, 11.12.2018 точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалось, зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив про необхідність явки до нього.

У свою чергу, ОСОБА_4 повідомив про можливість прибуття до нього у четвер-п'ятницю (тобто 13,14 числа грудня місяця 2018 року), на що ОСОБА_3 відповів згодою.

14.12.2018 близько 12 години ОСОБА_4 прийшов до ОСОБА_3 в його кабінет НОМЕР_2 за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 17.

У ході розмови, ОСОБА_3 з метою отримання неправомірної вигоди, повторно пред'явив ОСОБА_4 вимогу щодо необхідності передачі йому раніше обумовленої ним суми неправомірної вигоди у розмірі 248 000 гривень, на що останній повідомив про відсутність у нього таких коштів.

З метою викриття протиправних дій ОСОБА_3, 19.12.2018 о 11 год., ОСОБА_4 під контролем працівників правоохоронних органів прийшов до кабінету ОСОБА_3, що знаходиться в ТУ ДСА України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 17.

Перебуваючи у даному кабінеті ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_3 та у присутності останнього помістив частину неправомірної вигоди в сумі 148 000 гривень до одного з стільців (пуфика) на яке жестом вказав ОСОБА_3

Після цього, у розмові ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_4 яку суму грошових коштів він залишив у вказаному ним місці.

На вказане запитання ОСОБА_4 повідомив, що надав йому кошти в сумі 148 000 гривень.

Одночасно з цим ОСОБА_3 пред'явив вимогу надання йому іншої частини раніше пред'явленої ним вимоги, що складає 100 000 гривень та наполіг на передачі йому вказаної суми 21.12.2018.

У свою чергу, ОСОБА_4 повідомив про неможливість надання таких коштів у зазначений термін.

14.01.2019 близько о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_3 прибув до його службового кабінету, який знаходиться в ТУ ДСА України в Полтавській області де передав ОСОБА_3 другу частину раніше обумовленої суми грошових кошти в розмірі 100 000 гривень, які залишив за вказівкою ОСОБА_3 у холодильнику, який знаходився у шафі його кабінету.

Після скоєння зазначеного злочину, 14.01.2019 о 13 год. 43 хв. ОСОБА_3 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням надано їй службового становища, поєднаному з її вимаганням.

Після скоєння зазначеного злочину, 14.01.2019 ОСОБА_3 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

15.01.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція статті 368 ч. 3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1), а саме:

1.1.земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

1.2автомобіль марки: Volkswagen Passat, номер кузова: НОМЕР_4, державний номерний знак: НОМЕР_6, рік випуску: 2005;

1.3автомобіль марки: Escort Trailer WT-18PC, номер кузова: НОМЕР_5, державний номерний знак: НОМЕР_7, рік випуску: 1991;

1.5причіп марки: RHFP 8138, номер шасі: НОМЕР_10, державний номерний знак: НОМЕР_8, рік випуску: 1994;

1.6причіп марки: ПА 1-00, № шасі: НОМЕР_11, державний номерний знак: НОМЕР_9, рік випуску: 2005.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя О.А.Білоцерківець