
Справа № 466/4902/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28 січня 2019 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Едера П.Т.
з участю секретаря с/з Репети К.М.
справа №466/4902/18
учасники справи: позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
22.06.2018 ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.03.2010 у розмірі 48415,52 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1762,00 грн.
Стислий виклад позиції Позивача:
Обгрунтування позивача:
відповідно до укладеного договору №б/н від 30.03.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У відповідності до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. +5% від суми позову.
Позивач надав кредитні кошти відповідачу, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед останнім згідно кредитного договору. Проте відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом належним чином не виконує. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.05.2018 має заборгованість у розмірі 48415,52 грн. за кредитним договором №б/н від 30.03.2010, яка складається з наступного: 480,34 грн. - заборгованість за кредитом; 40556,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4597,31 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2281,69 грн. - штраф (процентна складова). Просили стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 48415,52 грн. та судові витрати по справі.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою від 06.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду:
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним оголошенням про його виклик, яке розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України, заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, причин неявки не повідомила.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30.03.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 480,34 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В порушення зазначених норм закону внаслідок дій відповідача утворилась заборгованість через непогашення тіло кредиту.
Виходячи з положень ст. ст. 1050, 612 ЦК України відповідач прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором.
Позивачем доведено, що згідно розрахунку станом на 28.05.2018 заборгованість відповідача становить 480,34 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 480,34 грн. ґрунтується на вимогах закону, а отже за відсутності будь - яких заперечень зі сторони відповідача, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по пені у розмірі 4597,31 грн., то така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, однак позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.
Вимоги по пені задоволенню не підлягають, оскільки позивачем у позовній заяві не обґрунтовано законності таких вимог.
Таким, чином, вимога банку про стягнення пені в даному спорі є безпідставною.
Щодо вимог про стягнення 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 2281,69 грн. штрафу (процентна складова), то такі не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Кредитним договором передбачено сплату пені в разі порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків, а також сплату штрафу за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Згідно висновків Конституційного Суду України, у рішенні від 10.11.2011р. по справі №1-26/2011. Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Держава, як вказується у цьому рішенні, забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин ( споживача), а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.
Отже, суд вважає, що у стягненні штрафів та заборгованості по пені слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
В позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30.03.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивачем не подано належних допустимих доказів погодження відповідачем відсоткової ставки, усіх тарифів за користування кредитними коштами, як зазначено в абзаці І Позову.
Окрім того, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідача.
Отже, суд вважає, що у стягненні заборгованість по відсотках за користування кредитом слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Таким чином, заборгованість за кредитом 480,34 грн., підлягає стягненню з відповідача в користь позивача в примусовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом, Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином з Відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» слід стягнути 1762,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2010 - 480,34 грн. (чотириста вісімдесят гривень 34 копійки) та 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111, МФО 305299;
відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 01 лютого 2019 року.
Суддя П. Т. Едер
Судове рішення № 79596731, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 01.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/4902/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: