Ухвала суду № 79596705, 25.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 Справа №607/23756/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Зарічної О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52478881 з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що на примусовому виконанні у ОСОБА_3 районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції перебуває виконавче провадження №52478881 з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості за кредитним договором L01.188.36656 від 02 червня 2015 року у сумі 34653,39 гривень. 28 лютого 2017 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет», яке 29 червня 2017 року змінило найменування на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» укладено договір факторингу, за умовами якого ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» відступило Фактору, а Фактор набув право грошової вимоги за кредитним договором №L01.188.36656 від 02 червня 2015 року. 10 жовтня 2018 року ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» звернулась до ОСОБА_3 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52478881, що послугувало підставою для звернення державного виконавця до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Від заявника ОСОБА_3 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області поступило клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника заяви із мотивів у ній наведених .

Представники заінтересованих осіб: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд суду за їх відсутності до суду не подавали.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників не є перешкодою для вирішення вказаної заяви по суті.

Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив такі обставини:

28 лютого 2017 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» укладено договір факторингу №28/02-1, за умовами якого ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» відступило, а ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Серет» набуло з 28 лютого 2017 року право вимоги за кредитними договорами відносно боржників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє».

Відповідно до Витягу з додатку №2 до Договору факторингу №28/02-1 від 28 лютого 2017 року ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» передало ТОВ «Фінансова компанія «Серет» зокрема і право вимоги за кредитним договором L01.188.36656 від 02 червня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_5.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також пункту 12 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (в редакції від 28 серпня 2018 року) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що договір факторингу №28/02-1 від 28 лютого 2017, за умовами якого ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет» набуло право вимоги за кредитними договорами відносно боржників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє», зокрема і за кредитним договором L01.188.36656 від 02 червня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_5, укладений саме між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє».

У поданій заяві державний виконавець просить замінити сторону у виконавчому провадженні АСВП №52478881 з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», вказуючи на те, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет» 29 червня 2017 року змінило найменування на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС». При цьому, жодних доказів на підтвердження зміни найменування ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет» на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» заявником суду не надано.

Крім цього, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ Факторингова компанія «Рантьє» мало право грошової вимоги до ОСОБА_5, зокрема заявником не надано суду доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості за кредитним договором L01.188.36656 від 02 червня 2015 року у сумі 34653,39 гривень.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 353, 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні – відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення ухвали суду – 25 січня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_6