Постанова № 79596412, 28.01.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/352/19

Провадження №1-кс/460/99/19

УХВАЛА

28.01.2019 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М., з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є., розглянувши клопотання слідчого СВ Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Роси І.І. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140350000079 від 28.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

28.01.2019 слідчий СВ Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області про арешт майна. В обґрунтування клопотання зазначає, що 27.01.2019 в Яворівський ВП ГУ НП у Львівській області з письмовою заявою звернувся ОСОБА_2, в якій просить прийняти міри до трьох невідомих осіб, які 27.01.2019 о 20:00 год. знаходячись поблизу будинку №1 по вул. С.Бандери, 23 в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, нанесли йому декілька ударів руками та ногами по різних частинах тіла, після чого відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Номі» із зовнішньої кишені куртки та втекли у невідомому напрямку, заподіявши заявнику матеріальної шкоди на суму 1700 гривень. Відомості про дану подію внесено 28 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140350000079, з попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України. 28.01.2019 потерпілим ОСОБА_2 в порядку ст. 93 КПК України було видано одяг із слідами РБК, зокрема зимову куртку темно синього кольору виготовлену із пуху, джинси синього кольору. Постановою від 28 січня 2019 року вищеперелічені речі визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження. Дані речі, самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, використання даних речей може призвести до їх зміни, втрати, а також знищення слідів, які вони містять на собі, тому просить накласти на них арешт.

Слідча Роса І.І. в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд клопотання про арешт майна у її відсутності, повістю таке підтримує.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 27.01.2019 в Яворівський ВП ГУ НП у Львівській області з письмовою заявою звернувся ОСОБА_2, в якій просить прийняти міри до трьох невідомих осіб, які 27.01.2019 о 20:00 год. знаходячись поблизу будинку №1 по вул. С.Бандери, 23 в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, нанесли йому декілька ударів руками та ногами по різних частинах тіла, після чого відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Номі» із зовнішньої кишені куртки та втекли у невідомому напрямку, заподіявши заявнику матеріальної шкоди на суму 1700 гривень.

Відомості про дану подію внесено 28.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201914035000079, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України.

28.01.2019 потерпілий ОСОБА_2 в порядку ст. 93 КПК України видав одяг із слідами РБК, зокрема зимову куртку темно синього кольору виготовлену із пуху, джинси синього кольору.

28.01.2019 постановою слідчого Роси І.І. зимову куртку темно синього кольору виготовлену із пуху, джинси синього кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1201914035000079 від 28.01.2019.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин кримінального провадження, з метою збереження майна, яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні та унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вилучені у кримінальному провадженні речі.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, а саме: зимову куртку темно синього кольору виготовлену із пуху, джинси синього кольору, що належить ОСОБА_2.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК за клопотанням власника / володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя І.М.Карпин