Ухвала суду № 79596100, 30.01.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/1719/18

пр № 2-з/464/4/19

У Х В А Л А

30 січня 2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Шутяк М.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, 06.01.2010 р.н, разом з ним за місцем його проживання у с.Жирівка, садівничо-кооперативне товариство «Джерело», будинок 24, Пустомитівського району, Львівської області, та звільнити його від сплати аліментів на користь відповідача ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначених на підставі судового наказу Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/480/18 від 08.02.2018 року .

30.01.2019 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі судового наказу, виданого 08.02.2018 Сихівським районним судом м.Львова по справі №464/480/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу та її слід повернути заявнику.

Так, згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України, зокрема пунктів 6 та 7 частини 1 даної статті, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак заявником не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову, як і не наведено аргументів щодо відсутності необхідності застосування такого.

Згідно з ч.5 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2019 році становить 384, 20 грн.

Всупереч викладеному до поданої заяви про забезпечення позову не долучено квитанції про оплату судового збору.

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, а відтак таку слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст. 351-356 Цивільного процесуального кодексуУкраїни з урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 Цивільного процесуального кодексуУкраїни.

Головуючий Б.Р. Мичка