Ухвала суду № 79596030, 13.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19065/18

1кп/755/1704/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

"13" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040009613 відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зі середньо-спеціальною освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 08.02.1989 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 46-1 КК України, відкладено виконання вироку на 1 рік; 23.08.1991 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 188-1, ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 42, 43 КК УРСР, шляхом часткового складання покарання за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі посиленого режиму з конфіскацією всього особистого майна; 21.12.1998 року Залізничним районним суду м. Києва за ч. 3 ст. 141 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 14 КК України - лікування від наркоманії; 14.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 25.10.2011 року Голосіївським районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки; 16.06.2016 року Солом'янським районним судом м. Києва, за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 28.07.16 року із застосуванням ст. 72 ч. 5 КК України, звільнився по відбуттю строку покарання;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 р.н., зі середньо-спеціальною освітою, працюючого не офіційно монтажником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 01.06.2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 07.02.2007 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 08.05.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю строку покарання за ч. 5 ст. 72 КК України; 04 вересня 2018 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Радевича В.І.

захисників Свінціцького І.А., Гайдай О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100040009613 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Захисники Свінціцький І.А., Гайдай О.М. та обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останні, будучи обізнаними з мірою покарання за вчинений ними злочин, можуть переховуватись від суду, а також виїхати за межі Україні, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілого шляхом схиляння їх до дачі неправдивих показів, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки вони неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, не мають стабільного джерела прибутку, та свої матеріальні потреби, намагаються задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ними вказаного злочину повторно. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Захисник Свінціцький І.А. заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останній не довів та не обґрунтував вказані ним ризики, а також не надав доказів на підтвердження цих ризиків і тому просив обрати ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під варто, а - саме цілодобовий домашній арешт.

Захисник Гайдай О.М. також заперечила проти задоволення клопотання прокурора, оскільки досудове слідство вже закінчилось, обвинувачений ОСОБА_2 вже не може впливати на слідство, має малолітню дитину і тому просила обрати останньому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні підтримали думку своїх захисників.

Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винними у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, їх особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким. Обвинувачені є особами раніше неодноразово судимими, у т.ч. й за кримінальні правопорушення проти власності, що може свідчити про їх схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень, можуть ухилятися від органу слідства та суду, впливати на потерпілу та свідків.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040009613 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду на 20 грудня 2018 року на 12 годину 00 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання проводити за участю прокурора, потерпілої, захисників, та обвинувачених.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, не одруженому, не працюючому, зі середньо-спеціальною освітою, без місця реєстрації, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 лютого 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинуваченого ОСОБА_1, вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину 2018 р.н., зі середньо-спеціальною освітою, працюючому не офіційно монтажником, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 лютого 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинуваченого ОСОБА_2, вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя