Рішення № 79595541, 04.02.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/673/19

Провадження № 2-а/463/51/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

перекладача ОСОБА_2 Лутфора,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4 (Mizanur Rahman),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman) про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі території України, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якого просить продовжити строк затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні «Волинський» ДМС України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області на строк 6 (шість) місяців.

Позов мотивує тим, що відповідач у групі осіб вчинив спробу незаконного, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в ОСОБА_6, на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби «Угнів» відділу прикордонної служби «Павловичі», на напрямку 687 прикордонного знаку, на відстані 1500 м до лінії державного кордону, територія Угнівської сільської ради Сокальського району Львівської області, внаслідок чого 5 серпня 2018 року був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост». 8 серпня 2018 року Сокальським районним судом Львівської області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Також, 8 серпня 2018 року Личаківським районним судом м. Львова відносно відповідача прийнято рішення про примусове його видворення і затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням такого в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. 4 вересня 2018 року відповідач був поміщений до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні «Волинський» ДМС України с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області. Рішення Личаківського районного суду м.Львова було оскаржене відповідачем, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Личаківського районного суду м. Львова залишено без змін.

21 серпня 2018 року позивач направив запит «Щодо встановлення осіб» в Посольство ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 у Варшаві, разом із дактилоскопічною карткою відповідача та заповненою ним анкетою. У зв’язку з ненадходженням відповіді на вказаний запит управлінням у справах іноземців та адміністративного провадження Міжнародно-правового департаменту проведено заходи з повторного анкетування, сканування відбитків пальців та фотографування відповідача, який назвав себе ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані матеріали 23 листопада 2018 року направлено до Посольства України в ОСОБА_6 щодо встановлення особи відповідача.

Однак станом на момент звернення до суду з позовом, інформації щодо встановлення особи відповідача громадянина Народної республіки ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), ІНФОРМАЦІЯ_1, не надійшло. У зв’язку з наведеним, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у ньому мотивів.

У наявному у матеріалах справи відзиві відповідача зазначено, що він заперечує проти позову, оскільки відсутні вичерпні умови для продовження строку затримання, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк, передбачених ст. 289 КАС України. А саме вважає, що позивач не надав доказів його відмови від співпраці для ідентифікації. Крім цього 15.01.2019 р. ним надано копію свого паспорту громадянина ОСОБА_7, в зв’язку з чим вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Відповідач в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, наполягав, що не розуміє перекладу який здійснювався на Бенгальську мову перекладачем ОСОБА_2 Лутфор. Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача свідчить про зловживання наданим йому правом, та такий фактично відмовляється від дачі показів. Оскільки, згідно рішення Личаківського районного суду від 8 серпня 2018 року у справі за позовом про видворення та затримання громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), переклад здійснювався вказаним перекладачем і відповідач надавав пояснення суду не маючи жодних заперечень, щодо якості перекладу. Крім цього судом встановлено, що в ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 одна офіційна мова – бенгальська, і саме на таку здійснюється переклад в судовому засіданні.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 246, 289 КАС України, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач вчинив спробу незаконного, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в ОСОБА_6, на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби «Угнів» відділу прикордонної служби «Павловичі», на напрямку 687 прикордонного знаку, на відстані 1500 м до лінії державного кордону, територія Угнівської сільської ради Сокальського району Львівської області, внаслідок чого 5 серпня 2018 року був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост». 8 серпня 2018 року Сокальським районним судом Львівської області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2018 року ухвалено примусово видворити відповідача і затримати його з метою ідентифікації для забезпечення примусового видворення із поміщенням його в пункт тимчасового перебування іноземців .

4 вересня 2018 року відповідач був поміщений до пункту тимчасового перебуванні іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні «Волинський» ДМС України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області).

Львівським прикордонним загоном 21 серпня 2018 року позивач направив запит «Щодо встановлення осіб» в Посольство ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 у Варшаві, разом із дактилоскопічною карткою відповідача та заповненою ним анкетою. У зв’язку з ненадходженням відповіді на вказаний запит управлінням у справах іноземців та адміністративного провадження Міжнародно-правового департаменту проведено заходи з повторного анкетування, сканування відбитків пальців та фотографування відповідача, який назвав себе ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані матеріали 23 листопада 2018 року направлено до Посольства України в ОСОБА_6 щодо встановлення особи відповідача.

Враховуючи те, що термін утримання громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman)в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України закінчується 5 лютого 2019 року, те, що у нього відсутні документи, які надають йому право на виїзд з України, Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини 4 статті 30 Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно з вимогами Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що термін утримання громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman) в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України закінчується 5 лютого 2019 року, у нього відсутні документи, які надають йому право на виїзд з України, відповіді з Посольства ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 у Варшаві щодо можливості ідентифікації відповідача не надано, рішення про видворення відповідача залишається невиконаним, а тому суд приходить до висновку, що слід продовжити строк затримання.

При цьому, суд не приймає заперечення відповідача проти позову, оскільки подана останнім копія паспорта не є належним доказом на підтвердження особи відповідача, а оригінал документа чи докази його втрати відповідачем не представлено, так як і не представлено оригіналу паспорта органом державної влади України для його ідентифікації, доказів протилежного відповідачем не надано. Крім того, представник позивача в судовому засіданні також підтвердила, що відповідач оригіналу паспорта для його ідентифікації не пред’являє, а відповідь з посольства станом на день розгляду справи ще не надійшла.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 289, 295, 297 КАС України, ст. ст. 4, 9, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

у х в а л и в:

позов Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянинуОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні «Волинський» ДМС України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області) на строк 6 (шість) місяців.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім’я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: м. Львів, вул. Личаківська, 74, ідентифікаційний номер 14321653.

Відповідач: громадянин громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 (Mizanur Rahman), місцезнаходження: Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні адреса: Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Журавичі, вул. Перемоги, 27.

Суддя: Стрепко Н.Л.