Ухвала суду № 79593037, 28.01.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4979/18

Провадження № 1-кс/635/314/2019

У Х В А Л А

28 січня 2019 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Токарук Л.П.,

за участю представників власника майна – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву представника власника майна адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018221430000250 від 17 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Представник власника майна – Компанії «Росток Агроінвест Лімітед» адвокат ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою, в якій просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.09.2018 у справі №635/4979/18 (номер провадження 1 кс/635/2666/2018) шляхом встановлення заборони державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо майна:

- компанії РОСТОК АГРОІНВЕСТ ЛТД (реєстраційний номер НЕ 312328, адреса засновника: 3026, 155 Архієпископа Макаріоу III, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 5-тий поверх, 3026, Лімасол, Кіпр, КІПР), а саме: на частку у статутному капіталі ТОВ «Росток-Холдинг» (ідентифікаційний код 37194630), номінальною вартістю 207729494,76 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- TOB «РОСТОК-ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37194630), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 35289290), номінальною вартістю 1090905,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «КОМБІКОРМНИК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14223117), номінальною вартістю 15094620,54 гривень, що становить 98,93% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ДЕМОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32054193), номінальною вартістю 2445481,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35289259), номінальною вартістю 14150000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «БЕРЕГИНЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30834824), номінальною вартістю 46250,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32365064), номінальною вартістю 18500,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПОСП «ІЧНЯНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30834688), номінальною вартістю 7371,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі СТОВ «КРУПИЧПІЛЬСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32570188), номінальною вартістю 18315,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПОСП «ХЛІБОРОБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30935400), номінальною вартістю 107200,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03778295), номінальною вартістю 7326,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34950459), номінальною вартістю 21820000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «ЯМПІЛЬІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34113192), номінальною вартістю 260000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ІМ.ЧАПАЄВА» (ідентифікаційний код юридичної особи 30822068), номінальною вартістю 7326,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ОБРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30924095), номінальною вартістю 15000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «РОСТОК-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 33940277), номінальною вартістю 235340,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код 32365064), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «КОМБІКОРМНИК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14223117), номінальною вартістю 163300,00 гривень, що становить 1,07% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі СТОВ «КРУПИЧПІЛЬСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32570188), номінальною вартістю 185,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства;

- ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34950459), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03778295), номінальною вартістю 74,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ІМ.ЧАПАЄВА» (ідентифікаційний код юридичної особи 30822068), номінальною вартістю 74,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства;

- ПП «ЯМПІЛЬ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34113192), а саме: на частку у статутному капіталі ПП «СЕРЕДИНА-БУДА АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 34204970), номінальною вартістю 850000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства.

В обґрунтування клопотання зазначає, що частки у статутних капіталах підприємств, на які накладено арешт, не є речовими доказами. Об`єктом злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, є право власності, предметом злочинного посягання – майно та право на майно потерпілого. Предметом вказаного кримінального правопорушення є виключно грошові кошти, відтак, арештовані частки у статутному капіталі не є ані предметом, ані знаряддям, ані об`єктом кримінально протиправних дій. Вказані частки також не є майном, в яке було повністю або частково перетворено одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення. На момент досягнення потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовленості про початок реалізації спільного проекту «Зернотрейдинг» вказані частки у статутному капіталі підприємств уже існували. Значна частина підприємств групи компаній «Росток-Холдинг» перебувала у власності ОСОБА_6 задовго до того, як був заснований трейдинговий бізнес між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Інформація про створення вказаних с/г підприємств та належність їх до 2010 року ТОВ «Росток-Холдинг» є інформацією з відкритим доступом. Наведене підтверджує, що частки не могли бути набуті чи перетворені за кошти потерпілого ОСОБА_5, які його компанії почали вкладати в спільний проект «Зернотрейдинг» значно пізніше, а відтак, вказані частки не мають жодного критерію, визначеного ст. 98 КПК України. Частки у статутному капіталі не відповідають жодному із критеріїв статті 98 КПК України та не можуть вважатися речовими доказами на даний момент і на них не може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.

Також заявник зазначає, що відсутня обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Як убачається з матеріалів клопотання прокурора, спірні відносини потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникли в рамках реалізації комерційного зернотрейдингового проекту «Зернотрейдинг», в рамках якого сторони домовились про співпрацю. З огляду на механізм реалізації спільного проекту «Зернотрейдинг», ОСОБА_7 від 2009 року є рамковою понятійною домовленістю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про організацію спільного бізнесу. Формально спільна бізнес-діяльність була організована через підконтрольні їм компанії і усі взаємовідносини між такими компаніями грунтувались на договорах між компаніями: договорах позики, комісії та ін. Ніяких власних особистих грошових коштів ОСОБА_5 ані для проекту «Зернотрейдинг», ані ОСОБА_6 не надавав. Це підтверджується допитом потерпілого 19.07.2018, в ході якого ОСОБА_5 повідомив: «Фактично я не давав гроші ОСОБА_6П.». Тому насправді йдеться про спільну інвестиційну діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із усіма ризиками, які вони передбачали. Таким чином, умовами, які на думку прокурора і потерпілого ОСОБА_5 свідчать про умисел ОСОБА_6 на протиправне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, уже на даній стадії досудового розслідування свідчать про хибність таких оцінок. Надані прокурором матеріали жодним чином не підтверджують і не є доказами того, що на момент надання компаніями потерпілого ОСОБА_5 фінансування у спільний проект ОСОБА_6 вже мав умисел заволодіти грошовими коштами, а борг не повертати. Усі доводи прокурора та матеріали, на які він посилається, щодо наявності обгрунтованої підозри стосуються саме незгоди ОСОБА_6 через підконтрольні йому компанії повернути борг. Негативний фінансовий результат від спільної діяльності є наслідком ризику підприємницької та інвестиційної діяльності та підлягає відшкодуванню. Саме таку поведінку прокурор вважає шахрайством. Кваліфікуючи кримінальне правопорушення за ст. 190 КК України, прокурор не наводить будь-якого обгрунтування про існування наміру ОСОБА_6 на заволодіння і неповернення грошових коштів ще до досягнення потерпілим домовленості про спільний проект чи до отримання компаніями фінансування в рамках спільного проекту або на момент його отримання. Отже, в доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні представники власника майна клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення проти клопотання, в яких зазначив про обгрунтованість накладеного арешту та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_8 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221430000250 від 17.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на корпоративні права, що належать компанії РОСТОК АГРОІНВЕСТ ЛТД (реєстраційний номер HE 312328, адреса засновника: 3026, 155 Архієпископа Макаріоу ІІІ, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 5-тий поверх, 3026, Лімасол, Кіпр, КІПР), а саме: на частку у статутному капіталі ТОВ «Росток-Холдинг» (ідентифікаційний код 37194630), номінальною вартістю 207729494,76 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства, шляхом встановлення заборонити державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Накладено арешт на корпоративні права, що належать ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37194630), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 35289290), номінальною вартістю 1090905,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «КОМБІКОРМНИК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14223117), номінальною вартістю 15094620,54 гривень, що становить 98,93% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ДЕМОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32054193), номінальною вартістю 2445481,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35289259), номінальною вартістю 14150000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «БЕРЕГИНЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30834824), номінальною вартістю 46250,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32365064), номінальною вартістю 18500,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПОСП «ІЧНЯНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30834688), номінальною вартістю 7371,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі СТОВ «КРУПИЧПІЛЬСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32570188), номінальною вартістю 18315,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПОСП «ХЛІБОРОБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30935400), номінальною вартістю 107200,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03778295), номінальною вартістю 7326,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34950459), номінальною вартістю 21820000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ПП «ЯМПІЛЬ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34113192), номінальною вартістю 260000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ІМ.ЧАПАЄВА» (ідентифікаційний код юридичної особи 30822068), номінальною вартістю 7326,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ОБРІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30924095), номінальною вартістю 15000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ «РОСТОК-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 33940277), номінальною вартістю 235340,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства,

шляхом встановлення заборонити державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Накладено арешт на корпоративні права, що належать ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код 32365064), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «КОМБІКОРМНИК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14223117), номінальною вартістю 163300,00 гривень, що становить 1,07% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі СТОВ «КРУПИЧПІЛЬСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32570188), номінальною вартістю 185,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства,

шляхом встановлення заборонити державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Накладено арешт на корпоративні права, що належать ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34950459), у наступних юридичних особах:

- на частку у статутному капіталі ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03778295), номінальною вартістю 74,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства;

- на частку у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ІМ.ЧАПАЄВА» (ідентифікаційний код юридичної особи 30822068), номінальною вартістю 74,00 гривень, що становить 1% статутного капіталу товариства,

шляхом встановлення заборонити державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Накладено арешт на корпоративні права, що належать ПП «ЯМПІЛЬ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34113192), а саме: на частку у статутному капіталі ПП «СЕРЕДИНА-БУДА АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 34204970), номінальною вартістю 850000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу товариства, шляхом встановлення заборонити державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 08.11.2018 апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах Росток Агроінвест Лімітед, ТОВ «Росток-Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Надія», ПП «Аграрні Інвестиції», ПП «Ямпіль Інвест» залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.09.2018 – без змін.

За змістом абзацу 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо необгрунтованості накладеного арешту на корпоративні права, суд виходить з наступного.

Щодо посилання заявника на той факт, що частки у статутному капіталі не є речовими доказами суд зазначає, що поняття речових доказів надано у статті 98 КПК України, частиною 1 якої визначено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поняття майна врегульовано статтею 190 ЦК України, згідно з якою майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

У свою чергу частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, за змістом вищевказаних норм закону корпоративні права можуть бути речовим доказом за наявності передбачених законом підстав, з чим погодився апеляційний суд в ухвалі від 08.11.2018 про залишення без змін ухвали слідчого судді від 28.09.2018 про накладення арешту на корпоративні права.

При накладенні арешту на корпоративні права слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, а саме, що речовими доказами є предмети, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Обгрунтовуючи відсутність підстав вважати, що корпоративні права, на які накладено арешт, можуть бути такими, що набуті кримінально протиправним шляхом, заявник посилається на те, що значна частина підприємств групи компаній «Росток-Холдинг» перебувала у власності ОСОБА_6 задовго до того, як був заснований трейдинговий бізнес між ним та ОСОБА_5 Такими підприємствами були ТОВ АФ «Ім. Чапаєва», ТОВ «Шалигинське», ТОВ «Комбікормник», ПОСП «Ічнянське», ПОСП «Хлібороб», ТОВ «Берегиня», СТОВ «Крупичпільське», ТОВ «АФ «Надія».

На підтвердження своїх доводів представниками власника майна надано суду документи, які підтверджують придбання корпоративних прав вказаних підприємств, з яких вбачається, що:

- на підставі Договору про продаж частки від 25.11.2016 ТОВ «Росток-Холдинг» придбало частку в розмірі 61 % Статутного капіталу ТОВ «Росток-Трейд»;

- на підставі Договору купівлі-продажу акцій від 02.02.2015 «Росток Агроінвест ЛТД» придбало контроль над 100 % статутного капіталу ТОВ «Демор» та 100 % статутного капіталу ТОВ «Новгород-Северський елеватор»;

- на підставі Договору купівлі-продажу акцій від 05.12.2012 «Росток Агроінвест ЛТД» придбало контроль над 100 % статутного капіталу ПП «Ямпіль Інвест», який є власником 100 % статутного капіталу ПП «Середина-Була Агро», а також контроль над 100 % статутного капіталу ПП «Новгород-Северські аграрні інвестиції»;

- на підставі договорів купівлі-продажу (уступки права) частки від 20.10.2010 ТОВ «Росток-Холдинг» стало власником частки статутного капіталу ТОВ «Шалигинське» та ТОВ Агро-фірми «Ім. Чапаєва».

Тобто наданими документами підтверджується придбання корпоративних прав на вищевказані підприємства в період з 20.10.2010 по 25.11.2016.

Водночас з матеріалів, якими обгрунтовується клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме, із заяви ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого від 19.07.2018 та із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 19.07.2018 вбачається, що сторона – учасник проекту «Зернотрейдинг» заволоділа шляхом зловживання його довірою належними потерпілому грошовими коштами в особливо великих розмірах в період з 2009 по 2013 р.р., тобто до періоду, в який було придбано вищевказані корпоративні права.

Таким чином, наданими представниками власника майна документами не спростовується наявності достатніх підстав вважати, що корпоративні права, на які накладено арешт, могли бути набуті за рахунок наданих ОСОБА_5 коштів, у зв`язку з чим вказані корпоративні права відповідають ознакам речових доказів, визначених статтею 98 КПК України.

Той факт, що зазначені заявником підприємства, які перебували у власності ОСОБА_6 до заснування трейдингового бізнесу з ОСОБА_5, до моменту підписання ОСОБА_7 від 2009 р. та до моменту надання першого кредитного траншу мали таку ж саму кількість орендованої землі, елеватори , що й на даний момент, заявниками відповідними доказами не доведено.

Щодо посилання заявника на відсутність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження закріплено у статті 132 КПК України, частиною 3 якої визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

На підтвердження доводів про відсутність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, заявник зазначає наступне.

З посиланням на постанову Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі № 5-250кс16 зауважує, що при обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру слід в обов`язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання; в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами.

Зазначає, що формально спільна бізнес-діяльність була організована через підконтрольні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 компанії і усі взаємовідносини між такими компаніями грунтувались на договорах між компаніями: договорах позики, комісії та ін. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як бенефіціарні власники компаній приймали рішення щодо спільного бізнесу. Такі рішення в подальшому реалізовувались на рівні підконтрольних їм компаній та за рахунок коштів таких компаній. Тому якщо йдеться про кримінально-правову відповідальність діянь згідно матеріального права України, то відповідно до ст.ст. 55 та 66 Господарського кодексу України грошові кошти суб`єкта господарювання є його власністю, а не власністю його учасника. Ніяких особистих грошових коштів ОСОБА_5 ані для проекту «Зернотрейдинг», ані ОСОБА_6 не надавав. Тому насправді йдеться про спільну інвестиційну діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із усіма її ризиками, які вони передбачали.

Вказує, що надані прокурором матеріали жодним чином не підтверджують і не є доказами того, що на момент надання компаніями потерпілого ОСОБА_5 фінансування у спільний проект ОСОБА_6 вже мав умисел заволодіти грошовими коштами, а борг не повертати.

Як зазначає заявник, усі доводи прокурора щодо наявності обгрунтованої підозри стосуються саме незгоди ОСОБА_6 через підконтрольні йому компанії повернути борг. При цьому прокурор не наводить будь-якого обгрунтування про існування наміру ОСОБА_6 на заволодіння і не повернення грошових коштів ще до досягнення з потерпілим домовленості про спільний проект.

Надаючи оцінку наведеним доводам заявника, суд зазначає, що вказані обставини безумовно заслуговують на увагу і повинні бути ретельно перевірені слідчим шляхом з наданням належної правової оцінки під час подальшого досудового розслідування.

Водночас згідно з принципом диспозитивності, закріпленим у статті 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом статті 174 КПК України, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи заявника про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або що арешт накладено необгрунтовано.

Заслухавши пояснення представників власника майна та дослідивши надані ними письмові докази, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника не спростовують наявності у слідчого судді при постановленні ухвали від 28.09.2018 про арешт корпоративних прав передбачених законом підстав для накладення арешту на майно, зокрема, щодо наявності обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України, “термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства” від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Надані прокурором слідчому судді матеріали (заява ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого, протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_7 зернового проекту (зернотрейдинг) від 04.08.2009, розписка ОСОБА_6 від 10.09.2015 ОСОБА_5 про взяття 21 215 500 дол. США у борг під 11,5 % річних до 01.04.2018, ОСОБА_7 проекту (Росток Холдинг) від 26.06.2015, кредитні договори між компанією Samoran Investments Limited та компанією Best Grain K/S від 09.08.2012, від 16.12.2010 та інші матеріали) дають достатні підстави для висновку про існування обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, що у свою чергу є достатньою підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Надаючи оцінку іншим доводам представників власника майна щодо необгрунтованості накладеного арешту на майно, викладеним у судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Щодо посилання на той факт, що всі надані прокурором документи стосуються кредитних відносин між підприємствами-нерезидентами, які не мають жодного відношення до Росток Холдинг; підприємства групи Росток Холдинг протягом 2013-2016 р.р. залучили банківських кредитів на суму понад 40 млн доларів США, що спростовує твердження про те, що розвиток цих підприємств здійснювався за кошти, надані ОСОБА_5; ОСОБА_5 не надавав жодних коштів ОСОБА_6; прокурор зазначає, що кошти ОСОБА_6 виводив через компанію Латекспорт, але заборгованість між цією компанією і компаніями групи Росток Холдинг відсутня; ОСОБА_5 не міг бути обманутим, оскільки сам здійснював контроль над усіма фінансовими операціями та призначав менеджмент; від компанії Best Grain K/S на компанію Samoran Investments Limited з 2014 року повернуто близько 51 млн. доларів США на погашення тіла кредиту; не було протиправного виведення коштів, оскільки по всім контрактам були поставки зерна; відсутні докази на підтвердження схеми шахрайства, описаної ОСОБА_5; неповернення кредиту між юридичними особами є не злочином, а господарською діяльністю; ОСОБА_5 не є потерпілим, оскільки жодних коштів особисто ОСОБА_6 не надавав, оскільки мали місце кредитні відносини між юридичними особами, то вказані доводи, як зазначено вище, підлягають перевірці і оцінці під час подальшого досудового розслідування і не спростовують висновків суду про обгрунтованість накладеного арешту на майно.

Незаконні, на думку представників власника майна, дії посадових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стосовно відсторонення від посад директорів підприємств групи «Росток Холдинг», можуть бути оскаржені у встановленому чинним законодавством порядку і не відносяться до предмету дослідження в даному провадженні.

Доводи представників власника майна в обгрунтування безпідставності накладення арешту на корпоративні права на той факт, що вказані права перебувають у заставі банківських установ, тому не можуть бути відчужені, суд оцінює критично, оскільки чинне законодавство не встановлює абсолютної заборони на відчуження предмета застави.

За загальним правилом, передбаченим частиною 2 статті 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання представників власника майна в обгрунтування того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, на той факт, що підприємства групи Росток Холдинг фактично доведені до банкрутства, судом до уваги не беруться, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

Доводи про незаконність здійснення досудового слідства у даному кримінальному провадженні Харківським ВП ГУНП в Харківській області, оскільки жодного підприємства групи Росток Холдинг на території Харківської області не розташовано, спростовуються поясненнями самих представників власника майна у судовому засіданні про те, що підслідність даного кримінального провадження Харківському ВП ГУНП в Харківській області визначена постановою Генерального прокурора України.

Крім того, перевірка вказаних доводів виходить за межі компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про зняття арешту з майна в порядку статті 174 КПК України.

Принагідно суд зазначає, що згідно з витягом з ЄРДР, доданим до матеріалів клопотання про арешт майна, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018221430000250 від 17.07.2018 є Харківський відділ поліції головного управління Національної поліції в Харківській області, у зв`язку з чим відповідно до приписів частини 2 статті 132 КПК України розгляд клопотань слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні відноситься до юрисдикції Харківського районного суду Харківської області.

Посилання на незадовільний, на думку заявників, хід розслідування кримінального провадження, не проведення необхідних допитів тощо судом до уваги не беруться, оскільки вказані питання не відносяться до предмету даного судового розгляду згідно з приписами статті 174 КПК України.

Щодо посилання на той факт, що ухвалою суду накладено арешт у тому числі на частку ОСОБА_9, який взагалі не знає ОСОБА_5, але несе збитки внаслідок арешту майна, суд зазначає, що ОСОБА_9 не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про зняття арешту з належного йому майна у передбаченому законом порядку.

Посилання на відсутність необхідності у накладенні арешту на корпоративні права, оскільки арешт вже накладено на все майно цих підприємств, судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують висновків суду про те, що вказані корпоративні права за змістом статті 98 КПК України мають ознаки речових доказів і на них може бути накладено арешт з метою їх збереження.

Інші доводи представників власника майна не спростовують висновків суду про наявність достатніх підстав для винесення ухвали від 28.09.2018 про арешт майна та відсутність на даний час підстав для його скасування.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про зняття арешту майна.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника власника майна адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018221430000250 від 17 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошено 01 лютого 2019 року.

Суддя Д.М. Савченко