Ухвала суду № 79592727, 04.02.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/10533/15-к

Провадження № 1-кп/644/382/19

04.02.2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Матвієвської Г.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Онюшкіної О.В.,

прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Харківської області - Омельченко І.І.,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Воронцової Л.В.,

представника цивільних відповідачів ГУНП України в Харківській області та ГУ МВС України в Харківській області - Синюшка С.О., представника третіх осіб : Державної казначейської служби України та ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області - Мельниченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 42014220000000002 від 08.01.2015 року відносно :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пересічне Дергачівського району Харківської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що він:

ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи працівником правоохоронного органу, займаючи посаду інспектора взводу №2 роти №7 полку патрульної служби ХМУ ГУМВС України в Харківській області, маючи звання старшого сержанта міліції, 07 січня 2014 року о 21 годині 15 хвилин, керував технічно справним службовим автомобілем «Renault Kangoo» з реєстраційний номером 21 1355, який належить ГУМВС України в Харківській області, та рухався по проспекту Орджонікідзе у м. Харкові, зі сторони проспекту Московського в напрямку вулиці Миру у м. Харкові.

У ході керування автомобілем «Renault Kangoo» у темний час водій ОСОБА_5 виїхав на полосу для зустрічного руху та здійснював маневр обгону автомобілів, які зупинились на червоний сигнал світлофора, та почав пересікати перехрестя пр. Орджонікідзе та вул. Миру в м. Харкові на червоний

сигнал світлофора, який горів для руху автомобіля «Renault Kangoo», з увімкненою сиреною, але без увімкнених проблискових маячків, порушивши при цьому вимоги п. п. 3.1, 8.10 Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, згідно з якими:

-3.1. «Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений»;

-8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів».

Після виїзду службового автомобіля «Renault Kangoo» під керуванням ОСОБА_5 на перехрестя пр. Орджонікідзе та вул. Миру в м. Харкові трапилось зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz S430» з реєстраційним номером НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався на зелене світло світлофора по вул. Миру у м. Харкові з права на ліво по ходу руху службового автомобіля «Renault Kangoo».

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди пасажири службового автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_9, ОСОБА_10. та пасажир автомобіля «Mercedes-Benz S430» ОСОБА_4 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №11-А/14 від 03.02.2014 ОСОБА_10 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді зачинених переломів правої променевої кістки із зсувом, правого міжвиросткового підвищення правого колінного суглобу, внутрішньої кісточки з права із зсувом.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №831-А/15 від

ОСОБА_11 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді зачиненої травми хребта.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №319-А/15 від

ОСОБА_12 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді зачиненого косого перелому третєп'ястної правої кисті.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом, внаслідок власної необережності, рухався на забороняючий рух червоний сигнал світлофора, без увімкнення проблискових маячків та перед здійсненням маневру обгону на перехресті не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху України згідно висновку комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №4101/4102 від 25.08.2015, які допущені водієм ОСОБА_5, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо- транспортною пригодою та її наслідками.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, адвокат Воронцова Л.В., звернулися до суду з клопотанням, в якому просять звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч.1 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням, у зв'язку із закінченням строків давності.

Вивчивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, адвоката Воронцової Л.В., про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям даного кримінального провадження, з'ясувавши думку прокурора та потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які знаходили це клопотання обґрунтованим, маючим відповідну правову підставу та таким, що підлягає задоволенню, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.284КПК України , кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Так, обвинувачений за ч.1 ст. 286 КК України ОСОБА_5 подав суду письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього, звільнення його від кримінальної відповідальності, йому було судом роз'яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4ст. 49 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, було вчинено ним 07.01.2014 року.

ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, від досудового слідства та суду не ухилявся, вчинив інкримінований йому злочин ( ч.1ст.286 КК України) вперше, який згідно ст.12 КК України , - є злочином невеликої тяжкості, з моменту вчинення інкримінованого йому злочину 07.01.2014 року пройшло більш трьох років, а фактично п'ять років, звернувся до суду із даним клопотанням та дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вказуючи на розуміння наслідків цього закриття. Судом було з'ясовано, відповідно до вимог ч.2 ст. 288 КПК України, думку потерпілихОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яку викладено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усно в судовому засіданні, ОСОБА_10, ОСОБА_9 шляхом надання суду заяв та повідомлень телефонограммами, щодо необхідності задоволення заявленого обвинуваченим клопотання та наявності підстав й можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності .

Враховуючи наведене, думку прокурора щодо необхідності задоволення вказаних клопотань та відсутності будь-яких перешкод для цього, суд вважає за можливе клопотання задовольнити, звільнити обвинуваченогоОСОБА_5 від кримінальної відповідальності керуючись ст. 12 КК України та на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, в порядку ст. ст. 284-288 КПК України, із закриттям даного кримінального провадження щодо нього.

Відповідно до роз'яснень ПВС України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31.03.1989 року, у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у зв'язку з прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України, яке оформлюється ухвалою суду, суд позбавлений можливості вирішити цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки цивільний позов вирішується судом згідно вимог ст. 129 КПК України у випадку ухвалення вироку чи постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а тому даний цивільний позов необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє ОСОБА_3 можливості заявити його у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 12, п.2 ч.1 ст. 49 КК України, ст. ст. 284 ч.2 п.1, 285, 286 ч.4, 288, 369, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України із закриттям кримінального провадження № 42014220000000002 від 08.01.2015 року щодо нього.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії « Оранта», Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління національної поліції в Харківській області, треті особи: ОСОБА_5, Державна Казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про відшкодування майнової та моральної шкоди- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали, негайно, після її проголошення вручити обвинуваченому та його захиснику, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя: