Рішення № 795922, 02.03.2007, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е ННЯ справа № 2-47/07

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2007 року. Вільногірський міський суд

Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.Г.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

Відповідача і представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, про визнання незаконним договору про відчуження нерухомого майна, про виселення із жилого приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, про тлумачення змісту правочину,

УСТАНОВИВ:

26.09.05 року позивач звернулася в суд з позовом, в якому зазначила наступне.

03.10.03 року між позивачем та відповідачем - ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер»було укладено угоду про надання послуг № 3, у відповідності з умовами якого зазначений відповідач зобов'язався продати належну позивачу квартиру АДРЕСА_1, після чого придбати у власність позивачу однокімнатну квартиру та провести доплату в сумі, еквівалентній 1000 доларів США.

Відповідно умовам договору та на підставі домовленості з відповідачем ОСОБА_6, позивач передала останньому всі належні їй правоустановчі документи на квартиру АДРЕСА_1, а також видала на ім'я ОСОБА_6 довіреність на право провести від її імені правочин з відчуження належної їй квартири по вищевказаній адресі в виді купівлі-продажі квартири, за суму, достатню для придбання позивачу однокімнатної квартири і обумовленої доплати.

Відповідач ОСОБА_6 зобов'язався спочатку надати позивачу тимчасове житло, а потім і постійне, оформивши на її ім'я відповідні документи на право власності на житло.

В жовтні 2003 року ОСОБА_6 передав позивачу, з його слів, завдаток у розмірі 4000 грн., і запропонував тимчасове житло, потім представив інше тимчасове житло і, в кінці-кінців, вселив її в квартиру, в якій в цей час вона проживає разом з дочкою та внучкою, як в подальшому вийшло, -тимчасово.

Проте, ніяких документів на ім'я позивача на квартиру, в якій проживає позивач разом з сім'єю, ОСОБА_6 не зробив і не переоформив по цей час. При цьому, позивачу достовірно відомо, що відчуження раніше належної їй квартири він здійснив. Ніяких грошових коштів від ОСОБА_6, окрім вище згаданих 4000 грн., позивач не отримувала по цей час.

В цей час позивачу відомо, що квартира, яку вона займає, фактично належить іншій людині, яка стала пред'являти вимоги про виселення із квартири, так як ця людина має намір сама проживати в квартирі. Будь-якої домовленості між нею та володільцем даної квартири не укладалося, також не укладалося договору між володільцем даної квартири і відповідачами - ТОВ «Партнер» і ОСОБА_6.

Більш того, позивачу стало відомо, що ОСОБА_6 здійснив відчуження раніше належної позивачу квартири АДРЕСА_1, за договором дарування , тобто, передав квартиру відповідачу ОСОБА_3. безоплатно, як дарунок, що виключає виконання ним взятих перед позивачем зобов'язань та висвітлює ситуацію, яка склалася з квартирами.

За фактом незаконних дій по відношенню до позивача остання звернулася з заявою до прокуратури м. Вільногірська, де в цей час проводиться перевірка викладених обставин та законність дій відповідачів ОСОБА_6 та ТОВ «Агентство нерухомості «Партнер».

Позивач вважає, що взяті зобов'язання ні ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» ні ОСОБА_6 належним чином не виконали і в цей час виконати не можуть тому, що пройшов

2

 значний проміжок часу між зазначеними подіями, достатній для вирішення спору мирним шляхом, чого відповідачі зробити не побажали, також позивач вважає, що у відповідачів немає достатніх коштів для виконання взятих на себе зобов'язань і улагодження конфлікту, в зв'язку з чим позивач втратила будь-який інтерес до укладеного договору з ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер». Також не може виконати доручення і ОСОБА_6, за вини якого позивач фактично була позбавлена житла та грошових коштів.

Таким чином, в цей час позивач за вини відповідачів незаконно була позбавлена житла; грошових коштів за нього не отримувала і фактично була позбавлена даху над головою. Іншого житла не має, проживати їй та членам її сім'ї ніде. Зі свого боку, відповідач ОСОБА_6 недобросовісно і на шкоду позивачу використав передані йому за довіреністю повноваження, свідомо і навмисне порушив свої зобов'язання перед позивачем і здійснив безкоштовне відчуження належної позивачу квартири.

Договір між ОСОБА_6 і відповідачем ОСОБА_3. є незаконним, тому що договір здійснювався від імені позивача і повинен бути в її інтересах, які виявилися порушеними, в результаті чого позивач позбавлена житла, а ОСОБА_3. придбала його незаконно із-за недобросовісного виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань перед позивачем, тому що здійснилася в безгрошовій формі в виді дарування, тобто, відповідач ОСОБА_6, діючи від імені ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер», діючи за довіреністю позивача, фактично ввів позивача в оману відносно суттєвих обставин здійсненого ним договору з ОСОБА_3. відносно належної позивачу квартири, в результаті чого, договір являється недійсним з часу його укладення.

Керуючись ст.ст. 230, 236 ЦК України, позивач прохає:

1.Розірвати між позивачем та відповідачем ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» договір про надання послуг № 3 від 03.10.03 року (дата виправлена відповідачем на листопад) ввиду його безперспективності і неможливості виконання відповідачем;

2.Визнати незаконним укладений внаслідок обману договір про відчуження належної позивачу квартири АДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, укладений від імені позивача за довіреністю відповідачем ОСОБА_6 з відповідачем ОСОБА_3, та вернути сторони в первісний стан - поновивши позивачу право власності на зазначену квартиру, а також зобов'язавши ОСОБА_3. виселитися із зазначеної квартири негайно;

3.Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача всі понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом цього спору в суді, в тому числі витрати з оплати юридичної допомоги адвоката.

19.12.06 року позивач ОСОБА_1. письмово внесла доповнення до своїх позовних вимог, де зазначила, що в цей час є необхідність доповнити позовні вимоги, тому що правочин, який нею оспорюється, порушує та ущемляє особисті немайнові права неповнолітньої дитини - ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, яка являється її внучкою і мешкала як член сім'ї разом з дочкою - ОСОБА_8. в квартирі АДРЕСА_1, раніше належній позивачу на праві приватної власності. В цей час неповнолітня ОСОБА_7. іншого житла в м. Вільногірську не має, ніде не зареєстрована, як і її мати, дочка позивача - ОСОБА_8.

Таким чином, позивач вважає, що правочин, який вона оспорює, про відчуження належної їй раніше квартири, є незаконним і тому, що порушує особисті немайнові права дитини і суперечить її інтересам. Згідно ст. 48 ЦК України в редакції закону від 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з відчуження належної позивачу квартири, недійсною являється угода, яка не відповідає вимогам закону, в тому числі, ущемляє особисті чи майнові права неповнолітніх дітей.

На підставі ст. ст. 27,31 ЦПК України, позивач прохає доповнити її позовні вимоги вимогою про визнання правочину з відчуження квартири АДРЕСА_1, Дніпропетровської області на підставі ст. 48 ЦК України в редакції від 1963 року таким, що не відповідає вимогам закону і ущемляє особисті немайнові права неповнолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, зокрема, її право на користування жилим приміщенням, розташованим в зазначеній квартирі.

12.12.05 року відповідач ОСОБА_3. звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому зазначила наступне. 28.11.2003 року приватним нотаріусом Вільногірського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9. за реєстровим НОМЕР_1 був посвідчений договір дарування між позивачем і ОСОБА_1, інтереси якої при цьому представляв ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, посвідченої тим же нотаріусом за реєстровим НОМЕР_2. Згідно договору ОСОБА_1. в особі її представника ОСОБА_6, подарувала позивачу, а позивач прийняла двохкімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1.

3

В цей час в провадженні Вільногірського міського суду є цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, про визнання незаконним договору про відчуження нерухомого майна, про виселення із жилого приміщення. ОСОБА_1. мотивує свої вимоги, на ряду з іншими обставинами, і тим, що належна їй квартира АДРЕСА_1 в м. Вільногірську ОСОБА_6. за договором дарування була передана позивачу безоплатно, в дарунок, в результаті чого вона лишилася житла, а позивач придбала квартиру незаконно.

Не оспорюючи того, що відчуження квартири було оформлено за договором дарування, фактично мав місце і був укладений договір купівлі-продажу квартири тому, що позивач за зазначену квартиру сплатила представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_6 гроші в сумі, яка еквівалентна 4300 доларів США, що свідчить про те, що квартиру від імені ОСОБА_1 її представник ОСОБА_6 передав позивачу не безоплатно, в дарунок, як зазначає в своєму позові ОСОБА_1., а за грошові кошти в сумі, еквівалентній 4300 доларів США, які передані були її представнику.

Викладені обставини безспірно підтверджуються договором про надання послуг № З, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6, актом прийому-передачі правоустановчих документів між ними від 03.10.2003 року, талонами зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 і членів її сім'ї із спірної квартири з зміною місця проживання в м. Дніпропетровську, а також копіями документів: заявкою на придбання нерухомості від 04.10.2003 року від імені батька позивача для позивача, угодою про завдаток від 06.11.2003 року на придбання спірної квартири в сумі 10000 грн., угодою про ціну квартири від 04.10.2003 року, договором про надання послуг № 3 від 04.10.2003 року, укладеного між батьком позивача - ОСОБА_4 та директором ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» на придбання для позивача спірної квартири, договором дарування спірної квартири від 28.11.2003 року, свідоцтвом про народження позивача та про перебування у шлюбі.

Керуючись ст. 213 ЦК України, ст.ст. 3,123,124 ЦПК України, позивач -ОСОБА_3. прохає постановити рішення про тлумачення змісту правочину - договору дарування від 28.11.2003 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю від 05.11.2003 р. виступав ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського нотаріального округу ОСОБА_9., зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, за яким від імені ОСОБА_1 ОСОБА_6 передав позивачу і позивач прийняла двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 29.9 кв. м., загальною площею 46.1 кв. м., та указати, що зазначений правочин являється фактично договором купівлі-продажу зазначеної квартири між зазначеними сторонами, за яким позивач сплатила за придбання цієї квартири ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_6 суму, еквівалентну 4300 доларам США станом на 28.11.2003 року.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1. позовні вимоги, з врахуванням внесених доповнень, підтримала в повному обсязі, зустрічний позов не визнала в повному обсязі. За її згодою вона була допитана в якості свідка по - суті справи. Із її показань витікає наступне. Спірну квартиру АДРЕСА_1 в м. Вільногірську, їй подарували далекі родичі в 2000 році, які самі виїхали за рубіж. Разом з нею в квартирі мешкали її дочка - ОСОБА_8. та неповнолітня внучка - ОСОБА_7. Квартиру вона вирішила продати і 03.10.03 року звернулася в агенство «Партнер». З ОСОБА_9 і ОСОБА_6 домовилася, що вони продадуть її квартиру і куплять для неї однокімнатну квартиру і доплатять їй 1000 доларів США. Після чого, її квартиру оглянув ОСОБА_4 як покупець. Вона оформила нотаріальну довіреність на відчуження квартири на ОСОБА_6, при цьому не пам'ятає, чи як на фізичну особу чи як на представника агентства «Партнер». Вона згоди ОСОБА_6 на те, щоб він дарував її квартиру не давала ні усно ні письмово, розмови про це не було. При оформленні довіреності вона її прочитала поверхово. Від ОСОБА_6 вона отримала в грудні 2003 року 4000 грн. і в січні 2004 року 100 доларів США в рахунок продажі квартири. За пропозицією ОСОБА_6 вона мешкала в квартирі по АДРЕСА_2, ця квартира їй не підходила, була сира, і по АДРЕСА_3, ця квартира їй підходила, але власник Удовицький виселив її з квартири разом з сім'єю. ОСОБА_6 квартирою її не забезпечив відповідно до домовленості. З своєї квартири вона знялася з реєстраційного обліку 09.04.04 року разом з дочкою - ОСОБА_8. та неповнолітньою внучкою - ОСОБА_7. Зазначили, що вибувають в м. Дніпропетровськ тому, що інакше не можливо було знятися з реєстрації, в м. Вільногірську не було, де зареєструватися.

4

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримав позицію позивача та додатково пояснив, що угода дарування квартири, яка укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з участю представника ОСОБА_1 -ОСОБА_6 являється незаконною. Позиція відповідача за його зустрічним позовом суперечить п. 7 договору дарування, де сторони зазначили, що договір дарування не носить характер мнимої чи удаваної угоди. З зустрічного позову витікає, що за квартиру було сплачено 4300 доларів США, а в договорі дарування квартира оцінена на 8743 грн. що занизило ціну договору і є суттєвою умовою договору. Таким чином, була скрита від держави частина податку. Угода купівлі-продажу мала бути посвідчена нотаріусом. Позивач не давала ОСОБА_6 доручення на дарування належної їй квартири. Він ввів її в оману. 03.10.03 року між ОСОБА_1 і «Партнером» був укладений договір № 3, згідно якого відповідач повинен був продати квартиру і купити однокімнатну квартиру ОСОБА_1 та доплатити їй різницю в вартості квартир - 1000 доларів США. За цим договором ОСОБА_1 не отримувала від «Партнера» кошти, а отримала 4000 грн. від ОСОБА_6. Ці кошти не були належним чином оформлені. Вони не були завдатком, це був аванс. Згідно нотаріального доручення від 03.11.03 р. доручення було на будь-які угоди від імені ОСОБА_1. Вона ж давала згоду ОСОБА_6 тільки на купівлю-продаж квартири. Коли підписувала у нотаріуса довіреність, то будучи юридично не освіченою, не розуміла наслідків цього доручення. Нотаріус надав стандартне доручення, ОСОБА_1 доручала тільки продати квартиру. Вона довірилася, що у відношенні до неї не буде обману. Відповідно СК України ОСОБА_1, як бабушка, вправі звертатися до суду за захистом прав своєї внучки без спеціальних доручень. Права неповнолітньої ОСОБА_7. були порушені, вона мала право на користування житлом, належним її бабушці. Дитина була позбавлена цього права незаконно. Гроші, які сплатив за квартиру ОСОБА_4, не були належним чином оформлені у власність ОСОБА_3. Таким чином, квартиру фактично купив ОСОБА_4.

Третя особа без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8. в судове засідання не з'явилася, та надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності. Проте, раніше вона була допитана у справі як свідок, а пізніше, будучи залученою до участі у справі, дала пояснення як третя особа, [з її показань витікає наступне. Вона разом з матір'ю ОСОБА_1. та своєю донькою -ОСОБА_7. проживала в квартирі АДРЕСА_1 м. Вільногірська до 2003 року. В 2003 році мати вирішила квартиру продати. ОСОБА_6 пообіцяв купити їм однокімнатну квартиру і зробити доплату. їх переселили в квартиру Удовицького, звідки їх виселили і вони потрапили на вулицю. Мешкають в квартирі ОСОБА_10. В 2002 році у неї народилася дитина. Про умови придбання та продажі квартир їй нічого не відомо, всім займалася мати, яка спілкувалася з ОСОБА_6. Вона та дитина були зареєстровані в квартирі, знялася з реєстрації разом з дитиною в 2004 році. Як третя особа, ОСОБА_8. додатково пояснила, що з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 вона знялася разом з донькою та ОСОБА_1. 09.04.94 року. Документи на зняття з реєстрації підписувала сама. Фактично з зазначеної квартири виселилася в грудні 2003 року перед Новим роком, та перейшла з дитиною проживати в квартиру свого чоловіка в тому ж будинку квартира № 23, де збиралася проживати постійно. Виселилася та знялася з реєстрації добровільно тому, що ОСОБА_6 представив інше житло. Приблизно до середини літа 2004 року проживала в квартирі чоловіка, 08.09.04 року шлюб з чоловіком було розірвано. Квартира, що належала ОСОБА_1, була продана. Вважає, що права її дитини були порушені. Мати їй розповідала, що квартира була продана, а не подарована. За яку суму, їй не відомо. Гроші за квартиру мати не отримувала. Про те, що мати отримала доплату, узнала тільки в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_6 і він же директор ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер», позовні вимоги за позовом ОСОБА_1, з врахуванням внесених змін до позову, не визнав в повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 визнав в повному обсязі. Із його пояснень витікає наступне. В жовтні 2003 року між ним, як представником ТОВ «Агентство нерухомості «Партнер» та ОСОБА_1 була домовленість про продажу належної ОСОБА_1 двокімнатної квартири і покупки для неї однокімнатної квартири з доплатою ОСОБА_1 1000 доларів США. Був укладений договір про надання цих послуг. В листопаді 2003 року, коли уже був покупець на квартиру, ОСОБА_1 у нотаріуса Питомця оформила нотаріальну довіреність на нього для відчуження її квартири. При цьому було з'ясовано, що ОСОБА_1 не має заперечень проти відчуження квартири шляхом дарування, тому що вона сама була власником квартири на підставі такого ж договору дарування. Про оформлення договору дарування просив ОСОБА_4, який придбавав квартиру для своєї дочки. В кінці листопаду 2003 року він, на підставі довіреності ОСОБА_1, та ОСОБА_3 оформили договір дарування у нотаріуса Питомця, внаслідок чого квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1, була подарована ОСОБА_3. Проте, фактично, було укладено договір купівлі-продажу, за яким він отримав від ОСОБА_4, який представляв

5

 інтереси ОСОБА_3 і з яким був укладений договір на надання послуг з придбання квартири, 10000 грн. авансу а потім решту грошей, - всього на суму еквіваленту 4300 доларам США - близько 23000 грн. З отриманих грошей 4000 грн. в грудні 2003 року він передав ОСОБА_1 і в січні 2004 року дав ще 100 доларів США а також ще 100 грн. в зв'язку перевезенням ОСОБА_1 з квартири на квартиру. Решта грошей була витрачена ним на покупку квартири АДРЕСА_4, від придбання якої ОСОБА_1 відмовилася. Квартиру оформив на себе для наступної продажі і придбання квартири для ОСОБА_1. Також частина грошей пішла на придбання квартири, належної ОСОБА_11 - 1500 доларів США, але це питання не вирішилося. Справа перебуває на розгляді в апеляційному суді. Якщо суд вирішить питання на його користь - то він надасть квартиру ОСОБА_1, якщо ні - то поверне їй гроші. Коли з ОСОБА_9 оформляли ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер», то він добровільно взяв на себе обов'язки директора. В вересні 2004 року було прийняте рішення, що він відмовляється бути директором агентства і ОСОБА_9 залишив печатку і всі правоустановчі документи. Проте, юридично до кінця оформлено все не було, формально залишається директором. У відносинах з ОСОБА_1 діяв, з одного боку, як представник агентства, тому, що був укладений договір, з іншого, як фізична особа, тому, що довіреність на відчуження квартири була оформлена на нього як на фізичну особу. Обманювати ОСОБА_1 - мети не було. Якби вона не дала згоди на оформлення договору дарування, то він цей договір не укладав би, не дивлячись на те, що за довіреністю мав право укласти такий договір. Письмової розписки про отримання грошей від Гарматки не оформлялось. Розписки про отримання грошей - 4000 грн. і 100 доларів США ОСОБА_1, були, але вони залишилася у ОСОБА_9 - співзасновника агентства. ОСОБА_1 повідомляв про те, що від ОСОБА_4 фактично буде отримувати гроші, проте розмір цих коштів не повідомляв.

Відповідач -ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, свої позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі. За її згоди вона була допитана в якості свідка по-суті справи. Із її показань витікає наступне. В 2003 році в зв'язку з народженням у неї дитини, її батько - ОСОБА_4 зайнявся покупкою квартири, щоб подарувати квартиру їй. Всі питання вирішував батько. В листопаді батько повідомив, що квартира є і 04.11.03 року поніс завдаток в сумі 10000 грн. 28.11.03 року у нотаріуса вона та ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_1, оформили договір дарування квартири. В цей день 13000 грн. віддали ОСОБА_6. Вони оформили договір дарування, а фактично квартиру купили. Оформили договір дарування, щоб квартира була її. Гроші належали ОСОБА_4, він поніс всі витрати.. Вона прохає, щоб договір дарування був визнаний договором купівлі-продажу. Договір дарування вона читала, з п. 7 договору ознайомлена. Знала, що договір мнимий. Нотаріуса не ставила до відома, що квартира фактично продається. Вона згодна здійснити доплату державного мита відповідно до фактичної ціни квартири.

Представник відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та дав наступні пояснення. В листопаді 2003 року він звернувся в агентство «Партнер» з проханням знайти двокімнатну квартири для придбання дочці - ОСОБА_3. Був складений відповідний договір. Після чого за пропозицією ОСОБА_6 і ОСОБА_9 він з ними оглянув квартиру АДРЕСА_1. Його познайомили з ОСОБА_1, квартира йому підійшла і він сказав про це ОСОБА_1. Більше з ОСОБА_1 він не бачився. Він дав задаток 10000 грн. ОСОБА_6, ціну квартири визначили в 4300 доларів США. Повний розрахунок - на день підписання договору по курсу банку. Він звернувся до ОСОБА_6, щоб квартиру оформили як дарування. ОСОБА_6 показав йому доручення на його ім'я від імені дарувальника та повідомив, що йому потрібно про це поговорити з господаркою. Потім ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_1 дала згоду. Після чого, він взяв дочку і у нотаріуса Питомця був оформлений договір дарування. ОСОБА_3 знала, що гроші за квартиру дає він, а оформляється договір дарування квартири. Решту грошей він віддав ОСОБА_6 у нотаріуса, але про це ніяких документів не складалося.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_12. в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та додатково пояснив, що відповідно до ЦК України, який вступив в силу з 2004 року, ОСОБА_3 вправі звернутися до суду з позовом про тлумачення договору. Законом це право не обмежено. Права неповнолітньої дитини в суді мають право захищати її батьки. Права неповнолітньої ОСОБА_7, при оформленні відчуження квартири ОСОБА_1 порушені не були. На той час, коли оформлявся договір дарування квартири, закону, за яким потрібна згода органів опіки на відчуження квартири, в якій мешкає дитина, не було. ОСОБА_1, її дочка та її внучка ОСОБА_7. були зняті з реєстраційного обліку з спірної квартири 09.04.04 року в зв'язку з вибуттям в м. Дніпропетровськ, звідки вони і прибули свого часу в м. Вільногірськ. ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_6 частину грошей за свою квартиру, що свідчить про те, що її квартира фактично була продана. ОСОБА_3 являється добросовісним набувачем права власності на квартиру. ОСОБА_4, як батько ОСОБА_3, мав право розпорядитися своїми коштами, в тому числі в інтересах своєї дочки. В

6

судовому засіданні всі переконалися, що фактично мав місце договір купівлі - продажу, але оформлено все було договором дарування.

Третя особа ОСОБА_9., в судове засідання не з'явився, але раніше будучи допитаним в якості свідка, заявив, щоб розгляд справи проводився за його відсутності, по суті показав наступне. Він як нотаріус посвідчував договір дарування квартири АДРЕСА_1, який було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Також посвідчував договір доручення, за яким ОСОБА_1 доручала ОСОБА_6 на відчуження належної їй квартири. Доручення було типове, рекомендоване міністерством юстиції. Громадяни могли змінити зміст доручення, але ніхто не бажав змінити текст договору. Договір дарування також типовий. В договорі дарування є п. 7, і він роз'ясняв про наслідки його недотримання сторонами. Він обов'язково роз'ясняє різницю між договором купівлі-продажу і договором дарування всім громадянам, що звертаються для посвідчення договорів дарування. Ніхто із сторін не повідомляв йому, що фактично вони заключають договір купівлі-продажу. В такому випадку він не посвідчував би договір дарування. Для визначення розміру державного мита при посвідченні договорів дарування є вартість квартири, яка визначена БТІ. Для визначення розміру державного мита при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомості є договірна ціна або ціна визначена БТІ, тобто за основу береться та, яка із них вища. При посвідченні договорів дарування стягується державне мито у розмірі 1% вартості нерухомості. При посвідченні договорів купівлі-продажу додатково стягується 1% вартості нерухомості в пенсійний фонд. Договір може бути недійсний, якщо не зазначена дата його посвідчення. Але така технічна помилка може усуватися на підставі реєстраційного журналу. ОСОБА_3 в його присутності гроші ОСОБА_6 не передавала.

Свідок ОСОБА_13. показала, що їй відомо від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1. хотіла продати свою двокімнатну квартиру і придбати для себе однокімнатну квартиру і для дочки -однокімнатну квартиру. ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_9.  Вона говорила ОСОБА_1, щоб та не зверталася до нього тому, що чула погані відклики. Пізніше ОСОБА_1 говорила, що квартиру продала, а гроші не отримала. Вона не говорила про те, що квартиру збирається подарувати. ОСОБА_1 залишилася без житла. Більше двох років живе по квартирах, які наймає.

Свідок ОСОБА_10. показала, що їй відомо від ОСОБА_1, що ОСОБА_1 хотіла продати свою квартиру поАДРЕСА_1, щоб придбати квартиру для дочки. Коли вона узнала, що ОСОБА_1 для цього звернулася до ОСОБА_6, то попередила її, щоб вона не зв'язувалася з ОСОБА_6, який був директором фірми з нерухомості. їй відомо, що квартира ОСОБА_1 повинна була бути проданою, а однокімнатна квартира для ОСОБА_1 купленою, а також їй повинні були надати 4 тисячі грн. для погашення боргу за квартиру. ОСОБА_1 не збиралася дарувати свою квартиру. ОСОБА_1 проживає в її квартирі. Вона чула, що ОСОБА_6 говорив, що, якщо оформити дарування, то менше платити податки.

Згідно договору № 3 від 03.10.03 року ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6 (виконавець), з одного боку, та ОСОБА_1 (замовник), з іншого боку, уклали договір, згідно якого предметом договору є здійснення виконавцем за дорученням заказника дій, направлених на пошук покупця на квартиру АДРЕСА_1, а замовник зобов'язується виконати зустрічні обов'язки та оплатити послуги виконавця. Виконавець згідно п. 2.1.1. зобов'язується на обумовлених в договорі умовах виставити належну замовнику нерухомість на продажу, проводити показ нерухомості в узгоджений з заказником час та строки, підготувати пакет документів, необхідних для проведення правочину; згідно п. 2.1.2 здійснювати пошук, покази і узгодження з замовником придбаваємого ним об'єкта нерухомості, що оформляється Актами узгодження; згідно п. 2.1.3 провести оформлення у власність замовника об'єкт нерухомості; згідно п. 2.1.5 виконавець за дорученням замовника зобов'язується приймати в якості попередньої оплати аванс (завдаток), а також вносити аванс (завдаток); згідно п. 5.1 договір набирає сили з часу його підписання і діє по 04 грудня 2003 року, може бути пролонгованим за згодою сторін.

Згідно акту прийому- передач і від 03.10.03 року ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6 прийняло а ОСОБА_1 передала документи: договір № 1239 від 03.10.1994 p., технічний паспорт на квартиру ОСОБА_1., договір дарування НОМЕР_3 від 07.08.2000 р.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_4, виданого 23.12.1983 р. Бабушкінським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_5, виданого 13.12.2002 р. ВРАГС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_8 являється матір'ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження.

7

Згідно копії талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання

ОСОБА_1 знята з обліку з адреси: АДРЕСА_1, з вибуттям до м. Дніпропетровська, 09.04.04 року.

Згідно копії талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання ОСОБА_8(попереднє прізвище ОСОБА_1) знята з обліку з адреси: АДРЕСА_1, з вибуттям до м. Дніпропетровська, 09.04.04 року.

Згідно довідки Вільногірського міськвиконкому Дніпропетровської області від 08.09.05 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Партнер» зареєстровано в Вільногірському міськвиконкомі і станом на 08.09.05 року державна реєстрація припинення не проводилася.

Згідно довідки Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 06.02.06 року керівником ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» являється ОСОБА_6, керівництвом протягом 2005 року звітність не подавалася, даних про доходи та основні засоби відсутні. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 і/к НОМЕР_7 у 2005 році податкову звітність не надавав, дані про його доходи відсутні.

Згідно довідки КП ВО ЖКГ м. Вільногірська від 06.03.06 року НОМЕР_8 ОСОБА_3. разом з чоловіком та дитиною зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.01.06 року органу дізнання Вільногірського MB УМВС України в Дніпропетровській області в порушенні кримінальної справи по ст. 190 КК України у відношенні ОСОБА_6 по факту шахрайства у відношенні до ОСОБА_1. відмовлено за відсутністю складу злочину.

Згідно витягу № 825 від 09.03.06 року КП БТТ м. Вільногірська, ОСОБА_3. належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 28.11.2003 року, та 1/3 частина квартири АДРЕСА_5, згідно свідоцтву про право власності від 25.07.2003 року.

Згідно витягу № 826 від 09.03.06 року КП БТІ м. Вільногірська, за ОСОБА_1. не зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Згідно копії договору дарування від 07.07.2000 року ОСОБА_15. та ОСОБА_16. подарували, а ОСОБА_1. прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1, м. Вільногірська.

Згідно копії нотаріально посвідченої довіреності нотаріусом ОСОБА_9. від 05.11.2003 року ОСОБА_1. уповноважила ОСОБА_6 бути її представником в Вільногірському міському БТІ з питань одержання на її ім'я витягу з реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_1, в нотаріальній конторі з питань відчуження вищевказаної квартири, які будуть визначені ним самостійно, виходячи із розумної доцільності, а також представляти її інтереси та інтереси членів її сім'ї у взаємовідносинах з усіма без винятку установами та органами з питань, пов'язаних з укладенням та належним оформленням договорів відчуження. Для цього ОСОБА_1. надає ОСОБА_6 право подавати від її імені та одержувати документи, включаючи заяви, одержувати витяг з реєстру прав власності, сплачувати необхідні платежі, пов'язані з оформленням документів, розписуватися за неї, в тому числі підписати договір купівлі-продажу (міни, дарування) визначаючи умови продажу на свій розсуд, одержати належний їй примірник договору, одержати гроші, виручені від продажу квартири, здійснювати розрахунки за договорами, сплачувати необхідні збори, мито, інші платежі, в тому числі і такі, що визнані обов'язковими, виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених законодавством України для такого роду уповноважень. Доручення видане терміном до 31.12.2003 року. Доручення зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_2.

Згідно копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_9 від 27.11.2003 року ОСОБА_1. на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, на підставі договору дарування НОМЕР_3 від 07.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_17., реєстраційний НОМЕР_10.

Згідно копії договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9. 28.11.2003 року, ОСОБА_1., від імені якої на підставі доручення від 05.11.03 року, посвідченого нотаріусом ОСОБА_9., реєстраційний НОМЕР_2, діє гр. ОСОБА_6, подарувала а ОСОБА_3. прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1. Згідно п. 4 договору сторони оцінили дар в 8743 грн. Згідно п.5 інвентарна вартість квартири таж. Згідно п. 7 договору даритель та обдарована підтверджують, що цей договір не носить характеру мнимої чи удаваної угоди. Згідно п. 8 договору всі витрати, пов'язані з нотаріальним оформленням цього договору, несе даритель. Реєстраційний НОМЕР_1.

8

Згідно копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_11 від 24.12.2003 року ОСОБА_3. на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, на підставі договору дарування НОМЕР_12 від 28.ЄІ 1.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9., реєстраційний НОМЕР_1.

Згідно медичної довідки від 05.12.06 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, перебуває на «Д» обліку в Вільногірській ДП Вільногірської міської лікарні.

Згідно довідки Вільногірського міськвиконкому від 13.12.06 року, ОСОБА_8. не зверталася до ради з питань опіки та піклування виконавчого комітету Вільногірської міської ради відносно вирішення питання про зміну місця реєстрації її малолітньої дитини ОСОБА_7., 29.11.02 р. народження. Гр. ОСОБА_8. здійснила правочин відносно нерухомого майна, користувачем якого була її дитина, до набуття чинності ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей». В даний час подібні правочини здійснюються тільки з дозволу органу опіки та піклування.

Згідно копії заяви про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_8 від 07.04.04 року, вона прохає зняти її та її дочку ОСОБА_7 з реєстраційного обліку з адреси : АДРЕСА_1.

Згідно довідки КП ВО ЖКГ м. Вільногірська від 18.12.06 року ОСОБА_8 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 23.01.2003 року, знята з реєстраційного обліку 09.04.04 року разом з дочкою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, в зв'язку з вибуттям в м. Дніпропетровськ.

Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_13, виданого 05.11.2002 року ВРАГС

Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_18 та ОСОБА_8 уклали між собою шлюб 15.06.2002 року, після одруження отримали спільне прізвище -ОСОБА_18

Згідно копії витягу з рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.09.04 року шлюб, зареєстрований 15.06.2002 року ВРАГС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_18 та ОСОБА_14, розірвано.

Згідно копії договору № 3 від 04.10.03 року ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6 (виконавець), з одного боку, та ОСОБА_4(замовник), з іншого боку, уклали договір, згідно якого предметом договору є придбання права власності на об'єкт нерухомості, який представляє собою двокімнатну квартиру,АДРЕСА_1.

Згідно заявки на придбання нерухомості від 04.10.2003 року (додаток № 1 до договору від 04.10.03 р.) узгоджені вимоги до житла та попередня вартість житла - 23000 грн., між ОСОБА_4 та ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6

Згідно копії угоди про ціну від 04.10.03 року (додаток № 2 до договору від 04.10.03 р.) замовник та виконавець склали угоду про те, що ціна нерухомості складає суму в гривнях, еквівалентну 4300 доларам США по курсу НБУ надень здійснення платежу.

Згідно копії угоди про завдаток від 06.11.2003 року (додаток № 3 до договору від 04.10.03 р.) ОСОБА_3 та ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі ОСОБА_9 погодилися, що ОСОБА_3. в забезпечення взаємних зобов'язань з відчуження прав власності на кв. АДРЕСА_1 передає виконавцю завдаток - 10000 грн.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_14, виданого 16.01.1984 р. Лозуватською сільською радою П'ятихатського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. народження.

Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_15, виданого 10.08.2002 року ВРАГС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 10.08.2002 року уклала шлюб з ОСОБА_19, після одруження їм присвоєно, відповідно, прізвище - ОСОБА_3, ОСОБА_3.

Згідно квитанції від 27.09.05 року позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір (державне

мито) в сумі 51.00 грн. за подачу позову до суду, згідно квитанції НОМЕР_16 від 21.09.05 р. ОСОБА_1

сплатила адвокату ОСОБА_2. 50.00 грн. за юридичну консультацію та складення позовної

заяви.

Згідно квитанції від 12.12.2005 р. відповідач ОСОБА_3. сплатила судовий збір (державне мито) за подачу зустрічного позову в сумі 08.50 грн.

Згідно квитанції НОМЕР_17 від 17.10.2005 р. ОСОБА_3. сплатила адвокату ОСОБА_12 1100 грн. за складення зустрічного позову та ведення цивільної справи в суді.

9

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли з факту укладення удаваного договору дарування квартири з метою приховати іншу угоду, тобто, угоду купівлі-продажу квартири, для вирішення цих спірних правовідносин слід застосувати норми ЦК України (1963 р)., тобто цивільне законодавство, яке діяло на час укладення та виконання договорів.

Також мають місце правовідносини, які виникли з факту укладення договору про надання платних послуг з відчуження та купівлі жилої квартири та юридичного оформлення відповідних правочинів відчуження, для вирішення цих спірних правовідносин слід застосувати цивільне законодавство, яке діє з часу набрання чинності ЦК України (2003р.), тобто з 01.01.04 року по цей час.

Згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.46 ЦК України (1963р.), недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Заслухавши показання позивача ОСОБА_1 та пояснення її представника, показання відповідача ОСОБА_3 та пояснення її представників, показання та пояснення третьої особи, дослідивши представлені в судове засідання докази та оцінивши їх в сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову, з врахуванням внесених до нього змін, в повному обсязі, та про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, за наступних підстав.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Договір № 3 від 03.10.03 року, укладений між ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6 (виконавець), з одного боку, та ОСОБА_1 (замовник) , з іншого боку, залишився невиконаним, строк дії його не продовжувався і сплив 04.12.2003 року. В договорі мова йшла про виставлення квартири, належної ОСОБА_1., на продажу, та про придбання для ОСОБА_1 об'єкту нерухомості. Фактично, квартира належна ОСОБА_1., була подарована гр. ОСОБА_3, а ОСОБА_1. об'єкт нерухомості придбаний не був.

Проте, в подальшому сторони належним чином змінили умови виконання вищезазначеного договору, згідно копії нотаріально посвідченої довіреності нотаріусом ОСОБА_9. від 05.11.2003 року ОСОБА_1. уповноважила ОСОБА_6 бути її представником в Вільногірському міському БТІ з питань одержання на її ім'я витягу з реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_1, в нотаріальній конторі з питань відчуження вищевказаної квартири, які будуть визначені ним самостійно, виходячи із розумної доцільності, а також представляти її інтереси та інтереси членів її сім'ї у взаємовідносинах з усіма без винятку установами та органами з питань, пов'язаних з укладенням та належним оформленням договорів відчуження. Для цього ОСОБА_1. надала ОСОБА_6 право подавати від її імені та одержувати документи, включаючи заяви, одержувати витяг з реєстру прав власності, сплачувати необхідні платежі, пов'язані з оформленням документів, розписуватися за неї, в тому числі підписати договір купівлі-продажу (міни, дарування) визначаючи умови продажу на свій розсуд, одержати належний їй примірник договору, одержати гроші, виручені від продажу квартири, здійснювати розрахунки за договорами, сплачувати необхідні збори, мито, інші платежі, в тому числі і такі, що визнані обов'язковими, виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених законодавством України для такого роду уповноважень. Доручення видане терміном до 31.12.2003 року, зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_2.

Відповідно до цього доручення, яке надавало право укласти окрім договору купівлі-продажу і договір дарування, та усного узгодження з ОСОБА_1. про відчуження належної їй квартири шляхом оформлення удаваного договору дарування ОСОБА_6 і уклав удаваний договір дарування, а під прикриттям удаваного договору фактично уклав з ОСОБА_3. договір купівлі-продажу, та отримав від неї договірну суму грошей - близько 23000 грн., із яких тільки 4600 грн. віддав ОСОБА_1.

Таким чином із взятих на себе зобов'язань за договором № 3 від 03.10.03 року ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6 не виконало зобов'язання

10

 щодо придбання для ОСОБА_1 об'єкта нерухомості, що і явилося первопричиною виникнення спору.

Оскільки зобов'язання не було виконано до 01.01.04 року і правовідносини щодо цього зобов'язання продовжується після набрання чинності ЦК України від 16.01.03 року, то до цих правовідносин необхідно застосувати норми цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України (2003р.), І. Порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне

виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України (2003р.), 1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України (2003р.), 1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. 3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 614 ЦК України (2003р.), 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно ст. 615 ЦК України (2003р.), 1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. 2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. 3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору № 3 від 03.10.03 року, укладеного між нею та ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6

Суд вважає встановленим факт укладення удаваного договору дарування спірної квартири, між ОСОБА_1. і ОСОБА_3., що підтверджується показаннями сторін, свідків, та письмовим договором від 06.1 1.03 року щодо завдатку - 10000 грн., який отримав ОСОБА_6 від ОСОБА_3, письмовим документом про узгодження ціни спірної квартири від 04.10.03 року.

Суд приходить до висновку, що, фактично, сторони - ОСОБА_1., від імені якої діяв представник ОСОБА_6, і ОСОБА_3. уклали договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 в м. Вільногірську, за яким ОСОБА_1. продала, а ОСОБА_3. купила зазначену квартиру 28.11.03 року за суму, яка еквівалентна 4300 доларам США.

Суд вважає, що для вирішення цих спірних правовідносин слід застосувати норми ЦК України (1963 р)., тобто цивільне законодавство, яке діяло на час укладення та виконання зазначених договорів.

Згідно ст.153 ЦК України (1963р.), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 224 ЦК України (1963р.), за договором купівлі-продажу продавець

зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.243 ЦК України (1963р.), за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Згідно ст.244 ЦК України (1963р.), договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений. Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій

11

громадській організації укладається в простій письмовій формі. До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 58 ЦК України (1963р.), якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Згідно ст.227 ЦК України (1963р.), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Згідно ч. І ст.45 ЦК України (1963р.), недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Згідно ст. 47 ЦК України (1963р.), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст..48 ЦК України (1963р.), недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно ч.І ст. 59 ЦК України (1963р.), угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Суд приходить до висновку, що, оскільки фактично укладений договір купівлі - продажу спірної квартири не був письмово оформлений та нотаріально посвідчений, при його укладенні було порушено закон щодо обов'язкових внесків в пенсійний фонд при продажі нерухомості, мало місце зменшення державного мита, 1 % якого був нарахований з інвентарної ціни квартири - 8743 грн., а повинен був бути нарахованим з договірної ціни - 23000 грн., то з часу його укладення, згідно ст. ст. 47,48, 59, 227 ЦК України (1963р.), цей договір є недійсним і до нього слід застосувати наслідки, передбачені ч. 2 ст. 48 ЦК України (1963р.).

Суд вважає, що докази того, що внаслідок відчуження спірної квартири були порушені немайнові права неповнолітньої дитини - ОСОБА_7., відсутні. Дитина разом з матір'ю -ОСОБА_8. добровільно переселилися для постійного мешкання в квартиру до батька дитини - ОСОБА_18. В подальшому батьки були зобов'язані піклуватися про забезпечення житлом своєї дитини, а натомість вони розірвали між собою шлюб. На час виселення з спірної квартири Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» № 2623-4 від 02.06.05 року не набрав чинності, і дозволу органу опіки та піклування на зняття дитини з реєстраційного обліку за місцем проживання не вимагалося. Тому зазначену обставину, як підставу для визнання договору дарування спірної квартири незаконним, суд не приймає.

Суд вважає, що доказів того, що договір про відчуження спірної квартири був укладений внаслідок обману ОСОБА_1, немає. ОСОБА_1. сама підтвердила в судовому засіданні, що нею була отримана частина коштів від ОСОБА_6 Відповідно до показань ОСОБА_3, свідків, та письмового договору від 06.11.03 року щодо завдатку - 10000 грн., який отримав ОСОБА_6 від ОСОБА_3, письмового документу про узгодження ціни спірної квартири від 04.10.03 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. були відомі всі умови укладення договору відчуження її квартири. Згідно ж нотаріально посвідченого доручення ОСОБА_1. надала своєму представнику ОСОБА_6 здійснити відчуження спірної квартири на його розсуд, тобто шляхом продажі, чи дарування, чи міни. Тому зазначену обставину, як підставу для визнання договору дарування спірної квартири незаконним, суд також не приймає.

Суд вважає, що для вирішення зустрічної позовної вимоги застосування ст. 213 ЦК України (2003р.) неможливе, тому що ця стаття регулює інші правовідносини щодо змісту правочину. В даному випадку відсутній спір щодо тлумачення змісту як удаваного договору дарування спірної квартири так і щодо тлумачення змісту фактично укладеного договору купівлі-продажу тієї ж спірної квартири, який являється недійсним. Із значення слів, понять, термінів, які використані в нотаріально посвідченому, проте, удаваному, договорі дарування спірної квартири, якогось нерозуміння змісту зазначеної угоди чи волі сторін не виникає. Ці відносини підпадають під дію норм, що регулюють вдавану угоду.

12

Суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає тому, що підстав для тлумачення договору дарування спірної квартири як договору купівлі-продажу немає.

Відповідно до вимог ст.ст.79,81,88 ЦПК України з відповідачів ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, ОСОБА_3 слід стягнути солідарно на користь держави додатково судовий збір (державне мито) в сумі 36.43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30.00 грн., на користь Позивача ОСОБА_1 - 101 грн., із яких для відшкодування судових витрат в виді судового збору (державне мито) - 51.00 грн., для відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги адвоката -50.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,61,79,81,88, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, про визнання незаконним договору про відчуження нерухомого майна, про виселення із жилого приміщення, - задовольнити в повному обсязі з врахуванням внесених до позову змін.

Розірвати договір про надання послуг № 3 від 03.10.03 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» в особі директора ОСОБА_6.

Визнати незаконним, недійсним договір про відчуження належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, укладений від її імені за довіреністю ОСОБА_6 з відповідачем ОСОБА_3, з часу його укладення, та повернути сторони в первісний стан, зобов'язати кожну сторону повернути другій стороні все отримане нею за угодою; Поновити ОСОБА_1 право приватної власності на зазначену квартиру; Зобов'язати ОСОБА_3 виселитися із зазначеної квартири негайно після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер» - юридична адреса: АДРЕСА_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. народження, уродженця м. Вільногірська, і/к НОМЕР_7, приватного підприємця, мешкає та зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. народження, уродженки АДРЕСА_6, і/к НОМЕР_18, мешкає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, солідарно на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 36.43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.- одержувач ТУ ДСА в Дніпропетровській області, код 26239738, р/р 37315007006709, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу - інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ для Вільногірського міського суду.

Стягнути з ТОВ «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, ОСОБА_3, солідарно на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. народження, уродженки АДРЕСА_7, і/к № НОМЕР_19, мешкає по АДРЕСА_8, - 101.00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат в виді судового збору (державне мито) - 51.00 грн., та витрат з оплати юридичної допомоги адвоката - 50.00 грн.

Після виконання рішення суду в частині повернення сторін до первісного стану скасувати забезпечення позову в виді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, яка була накладена згідно ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.01.2006 року.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенство нерухомості «Партнер», ОСОБА_6, про тлумачення змісту правочину, в повному обсязі.

Відмовити в постановленні рішення про тлумачення змісту правочину - договору дарування від 28.11.2003 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю від 05.11.2003 р. виступав ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського нотаріального округу ОСОБА_9., зареєстрованого в реєстрі за №

13  НОМЕР_19, за яким від імені ОСОБА_1 ОСОБА_6 передав позивачу і позивач прийняла двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 29.9 кв. м., загальною площею 46.1 кв. м., та указати, що зазначений правочин являється фактично договором купівлі-продажу зазначеної квартири між зазначеними сторонами, за яким позивач сплатила за придбання цієї квартири ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_6 суму, еквівалентну 4300 доларам США станом на 28.11.2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення третім особам - ОСОБА_8. та ОСОБА_9.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.