Ухвала суду № 79591749, 04.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6296/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: колегії суддів: головуючого судді Стадченко О.В., суддів Малінова О.С., Сітнікова Т.Б., при секретарі Кравцовій Л.О., за участю прокурора Цукарєвої В.А., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12014050380000696 від 19 травня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с.Диліївка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 15.01.2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешкав до арешту за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.187, ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк дії обраного, відносно обвинуваченого ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 10 лютого 2019 року, з огляду на що судом на обговорення учасників судового провадження поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

В судовому засіданні прокурор Цукарєва В.А. вважала за необхідне продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,5 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може спробувати ухилитися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній не має стійких соціальних зв’язків, не одружений, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, на які послався прокурор є шаблонними, належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити шляхом застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має маму і постійне місце мешкання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив вирішити питання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить таких висновків.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2018 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 був продовжений по 10 лютого 2019 року включно.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України триває. На теперішній час судом не досліджені в повному обсязі письмові докази, також судом не проведені інші обов’язкові процесуальні дії, у зв’язку з чим закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу дії запобіжного заходу не можливо.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження вказане питання, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ст. 177 КПК України, а саме: - ризик втечі та переховування від суду з огляду на відсутність міцних соціальних зв’язків у останнього та суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним; - ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_2 інкримінується те, що він в період не відбутого покарання вчинив ряд тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 за допомогою більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів по 04 квітня 2019 року включно.

З урахуванням ч.4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, суд ,–

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області, строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 04 квітня 2019 року включно.

Копії ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Судді: