Рішення № 79591719, 01.02.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2358/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Олійник С.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 до суду надійшла позовна заява ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 13500,00 гривень заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

24.11.2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 001-04516-241111. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (картковий рахунок № 26256905366853). Банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 10000,00 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

ПАТ «Дельта Банк» було надано ОСОБА_2 кредит у визначеному розмірі, проте відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв’язку із порушенням відповідачем умов договору станом на 14.01.2015 утворилась заборгованість у розмірі 13500,00 гривень.

Позивач наполягає на виникненні у нього права вимагати від ОСОБА_2 повернення всієї суми, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

15.10.2015 судом було винесено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 13500,00 гривень та на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень та витрати щодо публікації оголошення в пресі про виклик відповідача в розмірі 420,00 гривень(а.с.26-29).

17.09.2018 до суду від представника відповідача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з заявою та перегляд заочного рішення (а.с.42-44).

19.09.2018 ухвалою суду поновлено ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та призначене судове засідання (а.с .50-51).

04.10.2018 ухвалою суду заяву представника відповідача ОСОБА_2, діючого за довіреністю ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення по справі № 236/2358/15-ц від 15.10.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Заочне рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.10.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відкликані виконавчі листи по цивільній справі № 236/2358/15-ц без пред’явлення до виконання чи без подальшого виконання(а.с.66-68).

Представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання до суду не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.124).

Відповідача ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.128). Однак відповідач в судове засідання не прибула, доручила свої інтереси в суді представляти ОСОБА_3І.(а.с.62-63).

Представник відповідача діючий на підставі довіреності(а.с.62-63), ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що заочним рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.10.2015 було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13500,00 гривень. Відповідно до укладеного кредитного договору ОСОБА_2, було встановлено ліміт кредитної лінії на фіксовану суму 10000,00 гривень, який відповідно до умов договору та додатку до договору «Тарифи», не повинен змінюватися; банком самостійно в односторонньому порядку було підвищено ліміт кредитної лінії та заявлено до стягнення сума13500,00 грн., яка банком не обґрунтована. Крім того, відповідач здійснювала погашенню кредитної заборгованості до подачі позову до суду, що також зазначено у розрахунку ціни позову; Бахмутським міськрайонним ВДВС ГТУЮ в Донецькій області було повідомлено про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь позивача у розмірі 3024,71 гривень, за виконавчим листом № 236/2358/15-ц, виданого 09.11.2015 Краснолиманським міським судом Донецької області на підставі рішення суду та в рамках виконавчого провадження № 51986406, але після скасування заочного рішення від 15.10.2015 та стягнення за виконавчим листом в порядку виконання судового рішення відповідних сум, заявлені вимоги банком не уточнювались, на підставі ст. 81 ЦПК України суду не доведені, а тому просив відмовити у задоволенні таких вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «Дельта Банк». На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк»», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку», згідно з яким з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, ст.ст. 37,38,47-51 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатеспопроможності банків ОСОБА_4 на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року, включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.02.2017 року №619 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки по 04.10.2019 року та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 строком на два роки, тобто до 04.10.2019(а.с.10-14, 106-107).

Крім того, дана інформація опублікована на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - fg.gov.ua, є загальновідомою та в силу ч.3 ст.82 ЩІК України такою, що не потребує доказування.

Відповідно до п. п. 4, 8 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

24.11.2011 Публічне Акціонерне Товариство «ДельтаБанк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта»), та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 001-04516-241111(а.с.4-5).

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, позивач відкриває відповідачеві (картковий рахунок № 26256905366853 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті « Visa Класичний», що міститься в Додатку №1 до Договору,- Тарифи та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Відповідно до п. 5.2. Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 10000,00 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до умов кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя користовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за до говором, та вчинення інших операцій передбачених Договором.

У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення -строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Також, відповідно до п. 3.4 Держатель доручає Банку здійснювати з Рахунку договірне списання грошових коштів.

Станом на 14.01.2015 відповідач не виконала належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість.

Станом на 14.01.2015 за вимогами банку заборгованість складає 13500,00 грн., з яких:

тіло кредиту: 13500,00 грн.;

прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.;

заборгованість за відсотками: 0,00 грн.;

заборгованість за комісіями: 0,00 грн(а.с.8).

Із розрахунку заборгованості відповідача, наданого позивачем на підтвердження викладеного у позовній заяві, вбачається наступне(а.с.8, 99-100).

25.11.2011 відповідач зняла готівку з картки на загальну суму 10000,00 грн. Після чого періодично вносила платежі. Зокрема, 21.12.2011-750,00грн., 26.01.2012- 650,00 грн., 03.03.2012-650,00грн.,з яких1000,00грн.-погашення тіла кредиту (400,00+300,00+300,00грн.); 1050,00грн.-погашення комісії(350,00+350,00+350,00грн).

Останній платіж внесено 03.03.2012 .

Станом на цей період (тобто, із 21.12.2011 по 03.03.2012 ) тіло кредиту становило 10000,00 грн. Після того, зняття готівки, внесення платежів, нарахування комісії, пені не проводилося, проте тіло кредиту збільшилося, та у період із 02.01.2013-22.06.2015 становило 13500,00 грн(а.с.8).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору останній набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Кожна із сторін має право достроково розірвати цей договір, письмово попередивши про це іншу сторону за п'ять календарних днів, крім випадків, прямо зазначених в цьому договорі та правилах.

На підставі зазначених умов кредитного договору суд констатує, що обґрунтування позову дією кредитного договору в 364 дні є обгрунованим: кредитна лінія в 10 000,00грн. була відкрита в день підписання договору – 24.11.2011 і дія його закінчилась через 364 дні, тобто 24.11.2011.

Відповідно, дії банку про збільшення кредитної лінії в односторонньому порядку без повідомлення у порядку та способом, встановленому п.1.3 цього договору, а саме надання інформації щодо зміни ліміту кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії та строків уведення в дію зазначаються клієнту у щомісячній виписці та/або текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта, є такими, що не відповідають вимогам договору, відповідного діючого законодавства, зокрема ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 . Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

З огляду на наведене, позивачем не надано доказів на підтвердження належного виконання вимог п.1.3. договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач, починаючи з квітня 2012 не вносила платежі, відповідно до умов кредитного договору, тому суд констатує неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором.

Позов пред"явлено з приводу стягнення заборгованості по тілу кредиту.

Разом з тим, як вказувалося вище, зокрема, згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості, у період із 21.12.2011 по 03.03.2012 тіло кредиту становило 10000,00 грн., а у наступний період із 02.01.2013-22.06.2015 становило 13500,00 грн.(.а.с.8).

Відповідно до договору (п. 2.1) моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених Тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. Зокрема, умовами договору передбачено (п. 3.4.1) можливість банком здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів, які складають суми заборгованості, які виникають за цим договором та/або кредитними договорами, укладеними між сторонами.

Проте, після збільшення кредитного ліміту до 13500,00 грн. операції за допомогою картки згідно розрахунку відповідачем не здійснювалися та утримання платежів, передбачених Тарифами, не відбувалося. Відтак, суд прийшов до висновку, що кредит у сумі 3500,00 грн. (13500- 10000 =3500), на яку відбулося збільшення кредитного ліміту відповідачеві, не надано. Тому, тіло кредиту станом на 14.01.2015 року складає не 13500,00 грн., як про це вказано у позовній заяві, а 9000,00 грн.(10000-1000,00 сплаченої заборгованості за тілом кредиту).

Суд констатує, що між сторонами виникли договірні правовідносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не виконувала у повному обсязі взяті на себе зобов’язання, в результаті чого утворилася заборгованість по тілу кредиту. Такими діями порушено право позивача на отримання виконання за договором, а тому підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості.

За таких обставин, оцінивши всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позов підставний, обгрунтований та з врахуванням доведеної суми заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до повідомлення Бахмутського міськрайонним ВДВС ГТУЮ в Донецькій області від 31.03.2019 з ОСОБА_2 було стягнуто суму боргу на користь позивача у розмірі 3024,71 гривень,за виконавчим листом № 236/2358/15-ц, виданого 09.11.2015 Краснолиманським міським судом Донецької області, в рамках виконавчого провадження № 51986406(а.с.130-131).

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України та межі заявлених вимог, залишок несплаченої заборгованості за кредитним договором № 001-04516-241111 від 24.11.11 станом на 14.01.2015 становить на загальну суму 5975,29 грн.(9000-3024,71грн.), яка складається з тіла кредиту 5975,29 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.;заборгованість за відсотками: 0,00 грн.;заборгованість за комісіями: 0,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Суму судових витрат що складається з судового збору у розмірі 243,60 гривень та витрати щодо публікації оголошення в пресі про виклик відповідача в розмірі 420,00 гривень, присуджених до стягнення 15.10.2015 на підставі винесеного заочого рішення суду(а.с.29), відповідно до постанови державного виконавця Краснолимансьткого міського управліня юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2015(а.с.34-36), стягнуто з ОСОБА_2на користь держави.

Керуючись ст.11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054 ЦК України, 4,12,13, 81, 133,141,259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2(колишня назва м. Красний Лиман), вул. Пушкіна, 9-а/9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса м. Київ, вул. Дружби Народів, буд.38, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців - 34047020) заборгованість за кредитним договором № 001-04516-241111 від 24.11.11 станом на 14.01.2015 в розмірі 5975,29(п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 29 копійок)гривень.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2019.

Суддя -