Рішення № 79591453, 30.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2-о/235/71/19

Справа №235/469/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 січня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого – судді Величко О.В.

при секретарі – Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту родинних відносин,про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 23.12.2018 року в м.Горлівка помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого вона є першочерговою спадкоємицею. Спадковим майном є сума пенсії, яку батько не встиг отримати при житті. При зверненні до нотаріуса з»ясувалося, що в неї немає немає свідоцтва про смерть батька українського зразка, так як він помер в м.Горлівка, на тимчасово окупованій території України. Крім того, в документах батька його прізвище зазначено «Лихачов», а їй при видачі паспорта на українській мові була допущена помилка і він виданий на прізвище «Ліхачова», що в теперішній час є перешкодою в оформленні спадщини. Просить встановити факт, що ОСОБА_2 є її батьком, а також факт його смерті 23 грудня 2018 року в м.Горлівка.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України судом вирішено провести розгляд справи без виклику учасників справи.

В даному випадку не вбачається спору про право, оскільки заявниця ОСОБА_1 взагалі не скористалась своїм правом на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто взагалі ще не набула статус спадкоємця.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Згідно паспорту заявниці від 11.02.2004 року, він виданий на ім»я ОСОБА_1, яканародилася 11 лютого 1987 року в м.Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Готвальда, 18 (а.с.14).

Згідно довідки № НОМЕР_1 від 12.07.2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Готвальда, 18, фактично мешкає в м.Покровськ, м-н Южний,1/101.

Згідно свідоцтва про народження VІІ-НО №260891 ОСОБА_1 ( російською ОСОБА_2) ОСОБА_3 народилася 11 лютого 1987 року в м.Горлівка Донецької області, її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно копії паспорту батька заявниці він виданий на ім»я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 Китаю, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Готвальда, 18 (а.с.10).

Згідно трудової книжки від 05.09.1970 року, вона видана на ім»я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (російською ОСОБА_5В.) (а.с.13).

Згідно пенсійного посвідчення №1103622362 воно видане на ім»я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який приходиться їй батьком, підтверджується наступними доказами: копією свідоцтва про народження заявниці (а.с.15), копіями паспортів заявниці та її батька, в яких зазначена реєстрація за однією адресою (а.с.10,14), копією трудової книжки, копією пенсійного посвідчення (а.с. 12-13).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, а помилка в написанні прізвища виникла через переклад з російської на українську.

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявниці для оформлення спадщини.

В силу ст.55 Конституції України, якою передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до п. п. 1,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №976 від 24.12.2018 року, виданого Патологоанатомичним бюро м.Горлівка Донецької області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, щозареєстрований адресою: Донецька обл. м.Горлівка-27, вул.К. Готвальда, 18, помер в стаціонарі лікарні №2, дата смерті- 23 грудня 2018 року, місце смерті: Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район; причина смерті: гостра судинна хвороба кишечника, інтоксикація.

Згідно свідоцтва про смерть № 128960 від 24.12.2018 року, виданого Центрально-міським відділом ЗАГСу м.Горлівка Донецької області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 23.12.2018 року у віці 65 років, місце смерті: Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район.

Згідно договору-замовленню №037192 ДП «Ритуал» м.Донецьк 26.12.2018 року здійснив поховання ОСОБА_2

Судом досліджені фотографії з місця поховання ОСОБА_2

Згідно відмови Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 11.01.2019 року, вказано, що лікарське свідоцтво про смерть №976 від 24.12.2018 року, виданого Патологоанатомичним бюро м.Горлівка Донецької області, надане заявницею для підтвердження факту смерті ОСОБА_2, є документом, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024, а тому - у державній реєстрації відмовлено.

Згідно п.8 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі не можливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, у зв»язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та тимчасово окупованих територіях, на території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров» я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу 111 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні,затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, визначені підстави про смерть (форма 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров»я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.

2) фельдшерська довідка про смерть форми № 106/1о,затверджена наказом Міністерства охорони здоров»я України від 08.08.2006 року ; 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 ;

3) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024

4) рішенням суду про встановлення факту смерті

5) рішення суду про оголошення особи померлою.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров»я від 08.08.2006 року № 545-а, перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов»язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров»я.

Згідно ст. 9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт, виданий органами та особами, передбаченими частиною другою цієї статті є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв»язків та їх посадових осіб з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Відповідно до п. 1 Постанови ПВС України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з’ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема ту обставину, що факт смерті ОСОБА_2 саме 23.12.2018 року в м.Горлівка, підтверджений вказаними доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині встановлення факту смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,5,12,13,18,258,260,265,268,273, 279,293,294,315, 317 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зокрема, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4 Китаю, який помер 23.12.2018 року, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7. Готвальда, 18.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 Китаю, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Готвальда, 18; яка настала 23 грудня 2018 року; місце смерті: Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район; причина смерті: гостра судинна хвороба кишечника, інтоксикація.

Останнє місце проживання померлого на день смерті: Донецька область м.Горлівка-27, Центрально-міський район, вул.К. Готвальда, 18.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2019 року.

Суддя: