Рішення № 79590681, 28.01.2019, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1970/18

Провадження № 2/222/60/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року Володарський районний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що він працював в ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» та звільнився за власним бажанням 09.07.2018 року. В заяві при звільненні він просив провести з ним повний розрахунок в день звільнення, тобто 09.07.2018 року. Згідно довідки ПФУ за формою ОК-5 в липні 2018 року йому нараховано заробіток в розмірі 17389,48 грн., який в день звільнення йому не виплатили, що також підтверджується судовим наказом № 222/1539/18 виданим 17.09.2018 року Володарським районним судом Донецької області. 30.10.2018 року відповідач перерахував йому заборгованість з заробітної плати в розмірі 13998,53 грн., але при цьому не виплатив йому компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку. Таким чином, боржник зобов’язаний виплатити йому компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати в розмірі 330,40 грн., яка здійснюється на підставі ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159. Крім цього, зважаючи, що до теперішнього часу повний розрахунок з ним не проведено, так як не виплачено компенсацію втрати частини заробітку, яка є заробітною платою згідно ст. 2 ЗУ «Про оплату праці», відповідач повинен сплатити на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 491,93 грн. В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати в розмірі 330,40 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 10.07.2018 року по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 29.11.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.Крім цього, відповідачу визначено п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також стороні відповідача разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Інших клопотань учасниками справи не заявлялося. Більш ніяких заяв по суті справи до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов з підстав викладених вище підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Суду також пояснив, що до 09.07.2018 року він працював в ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» та звільнився за власним бажанням 09.07.2018 року. Проте, при звільненні йому не було виплачену заробітну плату. В зв’язку з чим Володарським районним судом Донецької області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі та 30.10.2018 року відповідач сплатив йому заборгованість. Вважає, оскільки відповідач не виплатив йому середній заробіток за час затримки розрахунку та компенсацію втрати частини заробітної плати, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, по день винесення судового рішення в цій справі.

Представник відповідача ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» у судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез’явившегося представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 09.07.2018 року ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 38 від 22.06.2018 року, що підтверджується відповідним записом в його трудовій книжці.

Згідно судового наказу Володарського районного суду Донецької області № 222/1539/18 від 17.09.2018 року з ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату за липень 2018 року в розмірі 17389,48 грн.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.10.2018 року за № N86LQ4620V7B3DQK 30.10.2018 року ТОВ «Торгівельний будинок «Азовмашпром» сплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 13998,53 грн., що також не заперечується позивачем.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов’язки, в рівній мірі кореспондується обов’язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до ст.ст. 1-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата компенсації проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції за період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На підставі зазначених вимог закону відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію втрати частини його доходів, яка обчислюється відповідно до ст. 4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв’язку з порушенням терміну їх виплати», затвердженого постановою КМ України № 159 від 21.02.2001 року.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, як вбачається з наданого стороною позивача розрахунку розмір компенсації втратичастини заробітної плати складає 330,40 грн. З урахуванням того, що розрахунок зроблений відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, проводиться у день звільнення. Якщо робітник у день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим робітником вимоги про розрахунок.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз’яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як було встановлено судом, остаточний розрахунок по заробітній платі був проведений відповідачем позивачу лише 30.10.2018 року, а тому розрахунок середнього заробітку має відбуватися саме по 30.10.2018 року.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Так, порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно з ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки форми ОК-5 ПФУ від 03.09.2018 року розмір нарахованої заробітної плати позивачу за травень 2018 року складає 8800,00 грн. та за червень 2018 року складає 8909,64 грн., при тому що кількість відпрацьованих днів позивачем за травень 2018 року становила 20 робочих днів і за червень 2018 року 16 робочих днів (з 23.06.2018 року позивач перебував у відпустці). Отже середньоденний заробіток позивача становить (8800,00 грн. + 8909,64 грн.) / (20+16) = 491,93 грн.

Кількість робочих днів за період з 10.07.2018 року по 31.10.2018 року становить 80 днів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.07.2018 року по 31.10.2018 року в сумі 39354,40 грн. (80 днів х 491,93 грн.).

Між тим слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку по час винесення судового рішення, з урахуванням наявного боргу по компенсаційних виплатах, задоволенню не підлягають, оскільки вказані виплати не є боргом, який виник перед працівником за час роботи та не був сплачений роботодавцем на час звільнення такого працівника.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, а його позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3 - 5, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354, 355, пп.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» код ЄДРПОУ 38349378, адреса місцезнаходження: 87523, Донецька обл. місто Маріуполь, вул. Монтажна, буд. 5 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, 87042, Донецька область, Нікольський район, с. Зоря, вул. Афінська, 1-3 компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати а розмірі 330 (триста тридцять) гривень 40 копійок та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.07.2018 року по 30.10.2018 року в розмірі 39354 (тридцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят чотири) гривень 40 копійок, а всього 39684 (тридцять дев’ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

В решті частини заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» код ЄДРПОУ 38349378, адреса місцезнаходження: 87523, Донецька обл. місто Маріуполь, вул. Монтажна, буд. 5 на користьдержави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.02.2019 року.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець.