Ухвала суду № 79589136, 03.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.02.2019 Справа № 554/798/19

Провадження № 1-кс/554/1948/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Цабека А.В., слідчого Мішуровського В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, капітана внутрішньої служби, начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12018220000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018220000001112від 28.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Харківського гарнізону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника державної установи «Хролівський виправний центр (№140) №18/ОС-18 від 26.03.2018 року капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено начальником сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» (далі – державна установа), увільнивши його з посади старшого інспектора групи соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)».

Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом начальника державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» №104/ОД-18 від 02.04.2018, затверджено Положення про сектор соціально-виховної та психологічної роботи (далі – Положення).

Згідно з Положення сектор соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» є структурним підрозділом установи виконання покарань.

Відповідно до Посадової інструкції начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи, затвердженої 02.01.2019 начальником державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», з якою начальник сектору соціально-виховної та психологічної роботи установикапітан внутрішньої служби ОСОБА_1 ознайомився 02.01.2019, останні як начальник сектору соціально-виховної та психологічної роботи установи у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами і розпорядженнями начальника установи, посадовою інструкцією та дорученнями управління.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші

органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», є службовою особою.

ОСОБА_1, оформлюючись на службу (роботу) в установу КВС України, 14.08.2012, взяв на себе зобов’язання суворо дотримуватися законності у відношенні осуджених, не припускати грубості та інших протиправних дій, особистим прикладом здійснювати на них виховний вплив; знаходитися із засудженими тільки в офіційних відношеннях, у межах виконання службових обов’язків.

Окрім того, ОСОБА_1 05.10.2012 року склав Присягу персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до Присяги ОСОБА_1 вступаючи на службо до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянеться завжди неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. ОСОБА_1 присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов’язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку, а також у разі порушення присяги, нести відповідальність, встановлену законом.

Особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб’єктами на яких поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно.

ОСОБА_1, у ході реалізації повноважень начальника сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» було достовірно відомо, що у державній установі «Хролівський виправний центр (№140)» відбуває покарання у виді обмеження волі засуджений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01.09.2019 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 263 КК України та на підставі ст. 70 КК України до нього застосовано міру покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_1 у невстановлений у ході досудового розслідування день та час стало відомо, що до засудженого ОСОБА_5, у зв’язку з відбуттям визначеної ст. 81 КК України частини покарання може бути застосовне умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 всупереч вищевказаним вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, посадової інструкції, присяги та взятих на себе зобов’язань у зв’язку зі вступом на службу в установу КВС України, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з засудженим ОСОБА_5 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_5, дій – сприяння в умовно-достроковому звільненні останнього від відбування покарання, поєднаного з вимаганням.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у вересні 2018 року, точно дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 у ході зустрічі з ОСОБА_5, яка відбулася на території державної установи «Хролівський виправний центр (№140), що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Зорянська, 8, повідомив останньому, що може посприяти йому, ОСОБА_5, в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, однак за вчинення цих дій ОСОБА_5 необхідно надати йому, ОСОБА_1, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 2 тисячі доларів США, пред’явивши ОСОБА_6 відповідну вимогу.

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог

ОСОБА_1, ОСОБА_5 при першій можливості 24.09.2018 року, з метою викриття та припинення злочинної діяльностіПасюги О.О., звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. Після чого дії, які ОСОБА_5 вчиняв за вказаним фактом, здійснювалися під контролем правоохоронних органів.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ході зустрічі, яка відбулася 27.10.2018 року на території державної установи «Хролівський виправний центр (№140), ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, пред’явивши відповідну вимогу, про те, що за вчинення ним, ОСОБА_1, у інтересах ОСОБА_5, вищевказаних дій – сприяння у умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання останньому необхідно надати йому, ОСОБА_1, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 6 тисячі доларів США. Таким чином, Таким чином, ОСОБА_1 змінив розмір неправомірної вигоди у виді грошових коштів, які вимагав від ОСОБА_5 за вчинення вищевказаних дій, з 2 тисяч доларів США на 6 тисяч доларів США.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ході зустрічі, яка відбулася 10.01.2019 на території державної установи «Хролівський виправний центр (№140), ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що неправомірну вигоду в виді грошових коштів у сумі 6 тисяч доларів США, які він, ОСОБА_1, вимагав від останнього ОСОБА_5 необхідно передати йому, ОСОБА_1, частина по 3 тисячі доларів США. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що першу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США йому, ОСОБА_5, необхідно передати до направлення клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 до суду, а другу частини неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США – після прийняття рішення судом.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ході зустрічі (місце й час якої під час телефонної розмови з ОСОБА_5 попередньо визначив ОСОБА_1О.), яка відбулася близько 15 год. 30 хв. 01.02.2019 року, у автомобілі марки «Опель» моделі «Астра» з іноземним реєстраційним номером «TJE22285», який знаходився біля будівлі Харківського апеляційного суду, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США, вимогу про надання якої пред’явив за вищевказаних обставин, за вчиненням ним, ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_5, дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, - сприяння в умовно-достроковому звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи начальником сектору соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вимагання, близько 15 год. 30 хв. 01.02.2019 перебуваючи в автомобілі марки «Опель» моделі «Астра» з іноземним реєстраційним номером «TJE22285», який знаходився біля будівлі Харківського апеляційного суду, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_7 Сотні, 36, одержав для себе від ОСОБА_5, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 3 тисячі доларів США за вчинення ним, ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_5, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, - сприяння в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержані для себе неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднаного з вимаганням.

02 лютого 2019 року слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного буро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_8, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі викладеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушеннячи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити повністю.

Підозрюваний в судовому засіданні не побажав висловити свою думку по клопотанню.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підозра не обґрунтована; ризики не доведені. Вказав, що підставою підозри є лише суперечливі, завідомо неправдиві покази свідка ОСОБА_5; ОСОБА_1 не наділений повноваженнями щодо можливості вирішення питання умовно-дострокового звільнення, він не є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; документи по ОСОБА_5 вже знаходяться в суді, тому не можуть бути знищені. Зазначив, що застава у максимальному розмірі не може бути визначена; підозрюваний має малолітню дитину, батька похилого віку, не притягався до адміністративної, кримінальної відповідальності раніше, позитивно характеризується.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

02.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які на думку суду свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_1 від 01.02.2019 року, протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2019, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 01.02.2019 року, протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 28.09.2018 року, 14.01.2019 року та 02.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.02.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.02.2019 року, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушеннячи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;

- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного – ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, міцність соціальних зв’язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушеннячи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, суд вважає, що застава у межах, визначених ст. 182 КПК України нездатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 250 грн. та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 15 год. 37 хв. 01 лютого 2019 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 01.04.2019 року, 15 год. 37 хв.

Розмір застави визначити у межах 250 (двісті п’ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 250 (чотириста вісімдесят тисяч двісті п’ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова