Ухвала суду № 79588858, 04.02.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/12952/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове заяву Лісечка Олексія Сергійовича про відвід судді ОСОБА_4 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Світанок» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

за участі заявника - представника відповідача Лісечка О.С.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

Встановив:

В провадженні судді Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_4 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Світанок» про витребування майна з чужого незаконного володіння у зв'язку із припиненням договорів оренди землі.

Представник відповідача по справі - адвокат Лісечко О.С. підтримав заяву про відвід головуючому у справі судді ОСОБА_4., з тих підстав, що 29 січня 2019 року під час моніторингу відомостей, викладених на офіційному сайті Вищої ради правосуддя, відповідач по справі СФГ «Світанок» та його представник - адвокат Лісечко О.С. довідалися, що головуючий суддя ОСОБА_4. звернувся до цього колегіального органу державної влади та суддівського самоврядування, а також до Генерального прокурора України з письмовим повідомленням про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Також зазначає, що вищевказане повідомлення суддя ОСОБА_4. обґрунтоване поданням відповідачем СФГ «Світанок» та адвокатом Лісечко О.С. до Вищої Ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4., який той, на думку заявників, вчинив в тому числі під час розгляду справи № 426/12952/17. Вказав, що у вищевказаному повідомленні суддя ОСОБА_4. зазначає, що відповідачі по справі чинять на нього тиск з метою бажаного прийняття рішення на користь відповідача. Також, суддя зазначає, що з боку СФГ «Світанок» та його представника вчиняються протиправні дії з метою помсти за раніше прийняте рішення, метою яких є перешкоджання проходження суддею ОСОБА_4. кваліфікаційного оцінювання. Вважає, що повідомлення судді ОСОБА_4 про «помсту» з боку учасників справи СФГ «Світанок» та адвоката Лісечка О.С. є об'єктивним визначальним фактором, що в повній мірі свідчить про особисте ставлення самого судді до дій вказаних осіб, які суддя сприймає як персональні і нерозривно пов'язані з його особою. Метою подачі заяви про відвід судді є намір уникнути втручання в діяльність судді та припинення будь-якої можливості сторонніх осіб та самого судді припускати можливість впливу СФГ «Світанок» та його представника на суд. В іншому випадку, особливо прийняття рішення на користь відповідача будь-яка стороння особа, в тому числі і інші учасники справи, матимуть змогу вважати або припускати, що таке рішення прийняте суддею через тиск на нього з боку відповідача. І навпаки прийняття суддею ОСОБА_4. рішення на користь позивача може бути розцінено як упереджене ставлення судді по відношенню до відповідача, яким подано дисциплінарну скаргу щодо судді, та щодо якого суддя скаржувався до Генерального прокурора України, посилаючись в тому числі на склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України. Просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вважав, що відвід судді ОСОБА_4. є необґрунтованим, ситуація штучно створена шляхом направлення скарг на суддю з боку відповідача. Суддя ОСОБА_4. у відповідності до вимог законодавства звернувся з повідомленням до ВРП про тиск, що не свідчить про його упередженість. Вважає, що відвід заявлений з метою затягування слухання справи.

Позивач ОСОБА_2 підтримав думку свого представника.

Інші учасники справи в судове засідання не заявилися, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, та їх неявка у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно ухвали від 31 січня 2019 року, при розгляді відводу адвоката Лісечка О.С., суддя ОСОБА_4. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та заяву представника відповідача - адвоката Лісечка О.С. про відвід головуючому судді ОСОБА_4. передано для розгляду іншому судді того ж суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України.

Суд заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості. Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є неодмінною гарантією справедливого вирішення судових спорів.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви. Виходячи з цього цілком очевидно, що ефективність даного інституту пов'язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З аналізу наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він визначивши концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представив не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Зі заяви представника відповідача суд не вбачає, що існує достатньо ознак, що вказують на прояви особистої упередженості судді ОСОБА_4, який розглядає справу, однак заявник вважає, що існують факти, які можуть слугувати підставою для сумніву в його безсторонності. Вказана позиція заявника є суб'єктивною і має важливе значення, оскільки він вважає такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Судом приймається до уваги, що право осіб на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності вирішення питання щодо відводу судді від розгляду справи, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення відводу судді ОСОБА_4. від розгляду даної справи, для усунення виникнення як у стороннього спостерігача, так і сторін у справі будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст. 36 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 39-40, 260 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву Лісечка Олексія Сергійовича про відвід судді ОСОБА_4 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Світанок» про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Цивільну справу № 426/12952/17 за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Світанок» про витребування майна із чужого незаконного володіння, передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.С. Река