Рішення № 79588738, 28.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3729/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) до Військової частини А-0501 (п/п В6250) (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Горішного) про стягнення 4519,34 грн. за участю представників :

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до господарського суду Харківської області від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла позовна заява за вих. № 260 МТСБУ/АГ від 22.12.18 до відповідача - Військової частини А- 0501 (п/п В6250), згідно вимог якої до стягнення з відповідача заявлено суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 4519,34 грн. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складаються зі плати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3729/18 у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.01.2019 об 11:20.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З ініціативи суду, учасники процесу були належно повідомленні про місце, дату та час судового засідання.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак на офіційну електронну адресу Господарського суду Харківської області надіслав клопотання (від 24.01.2019 за вх. №224) про розгляд справи без участі повноважного представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

При цьому, ухвалу господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі №922/3729/18 від 02.01.2019 уповноважена особа відповідача отримала ще 04.01.2019, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення №000079/3 про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне:

18.05.2015 водій автомобіля КАМАЗ 5320 в.н.з 2801К5 ОСОБА_1, близько 10 годин 05 хвилин, на перехрести пров. Оайрадянського та Нетечинської набережної у м. Харкові, при зміні напрямку руху (об’їзд перешкоди) не дотримався безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам заподіяна матеріальна шкода.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (т.с. І а.с. 11-12).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (потерпілого) була застрахована в ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" при використанні транспортного засобу - автомобіля потерпілого марки "OPEL ASTRA" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) за договором обов'язкового страхування № АЕ/6272122, укладений із ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" (т.с. І а.с. 17).

ОСОБА_2 звернувся із відповідним повідомленням про настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди та із заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди (т.с. І а.с. 13 - 15).

Загальний розмір витрат Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 4519,34 грн., з яких: 3941,74 грн. сума страхового відшкодування, про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №7377рв від 30.09.2016 (т.с. І а.с. 41) та 577,60 грн. сума виплат по послугам аварійного комісара, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №сф-0000194 від 09.08.2016 (т.с. І а.с. 42).

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що на момент настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Військовою частиною № А0501 (відповідачем).

При цьому, на момент настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована при використанні транспортного засобу автомобіля "Камаз 5320" спеціальний реєстраційний номер на темному фоні 2801К5 за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем подано також до матеріалів справи: звіт №16/06-А173 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП із Додатками до звіту №16/06-А173), а також із Калькуляцією (т.с. І а.с. 25 - 40).

18.04.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. № 260/МТСБУ від 18.04.2019 (т.с. І а.с. 75), яка залишилася без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно приписів статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У цьому випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав . Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому, права вимоги передаються в тому ж обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником. Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як зазначено в п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. А тому при визначенні розміру страхового відшкодування слід використовувати дані, які узгоджені сторонами в страховому полісі.

Однак у даному разі, на момент настання страхового настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебуваючи у трудових відносинах з Військовою частиною № А0501 (відповідачем), при цьому, цивільно-правова відповідальність відповідача, при використанні транспортного засобу автомобіля "Камаз 5320" (спеціальний реєстраційний номер на темному фоні 2801К5) за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - застрахована не була

Згідно з вимогами ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 41.1. Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 38.2. Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач, відповідно до вимог ст. 41 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно ст.74 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Висновок суду.

Оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведення позовних вимог, тому позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольняє повністю.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. у даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини № А0501 (п/п (63503 Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Горішного, код ЄДРПОУ 24976272) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02000, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, а/с 272, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600101284871 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 4519,34 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_3